Перші ж години та дні повномасштабного російського вторгнення до України були наповнені масовими злочинами російських загарбницьких військ проти українських громадян. Зазначене стосувалося як невибіркового застосування озброєння проти цивільного населення, так і терора на окупованих територіях і злочинів проти полонених. Бомбардування та артилерійські обстріли житлових кварталів багатьох українських міст. Тортури, згвалтування, розстріли населення. Масові депортації, викрадення дітей, передача їх на виховання до рф. Грабунки та мародерство. Свідоме системне знищення інфраструктури України на всіх рівнях, задля спричинення страждань українцям, аж до застосування ракетних ударів включно. Це дозволяє говорити про системність терору російських окупаційних військ та наявність геноцидних практик у діях окупантів і однозначне ігнорування та свідоме порушення росією діючої системи гуманітарного права, правил та звичаїв війни. Для світу злочини відкрилися після визволення українськими військами Бучі під Києвом, яка перебувала під окупацією близько місяця весною і де були знайдені кілька сотень жертв російського терору. Світ бачить аналогічну картину росіських звірств на всіх територіях, визволених Силами оборони України з-під російської окупації, зокрема в Ізюмі. Росіянами фактично знищено півмільйонне місто Маріуполь. Сотні тисячі українців були депортовані до країни агресора. Тільки за верифікованими відомостями українського Омбудсмену з питань дитини росіянами незаконно вивезено 14 тисяч українських дітей. Тортур та страждань у російському полоні зазнають українські військвополонені, до яких не допускаються навіть представники гуманітарних організацій. Внаслідок влаштованого росіянами теракту у концтаборі селища Оленівка загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено. Все вище зазначене дозволяє зробити висновок про необхідність створення механізму, який не дозволить росії та її керівникам уникнути відповідальності за системні злочини, які заохочуються військово-політичним керівництвом рф. Першопричиною усіх злочинів окупаційної армії є злочин агресії. Україною з перших днів війни здійснюється робота з документування злочинів російських окупантів, до якої залучені іноземні експерти. За злочин агресії має відповідати керівництво рф, Україною опрацьовано відповідні механізми притягнення керівництва росії до відповідальності.
Пов’язані події: 26.09.2022 заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов і посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич провели зустріч із послами 30 країн, під час якої було представлено проект створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Спеціальний трибунал повинен мати юрисдикцію розслідувати та притягати до відповідальності за скоєння злочину агресії проти України вищим політичним та військовим керівництвом Росії. 05.10.2022 Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників публічних дебатів «Війна і закон» у Парижі. Темою виступу стало створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Президент навів конкретні приклади злочинів, вчинених РФ у війні проти України та зазначив, що: «треба притягнути до відповідальності й тих, чиї рішення поклали цьому початок. Тих, хто скоїв первісний злочин. Злочин, у якому сконцентроване все проявлене російськими окупантами зло». Було оголошено інформацію про роботу України про укладання багатостороннього договору для створення Спецтрибуналу щодо злочинів агресії проти України та запрошено Францію, зокрема Конституційну раду країни, активно долучитися до переговорів про заснування спецтрибуналу. 13.10.2022 у Страсбурзі (Франція) Парламентська асамблея Ради Європи під час своєї осінньої сесії ухвалила резолюцію «Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України», в якій російську федерацію названо терористичним режимом. 29.11.2022 у Парижі за участі членів робочої групи з опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України відбулася конференція «Можливі сценарії щодо переслідування Росії за злочин агресії».
За всіма злочинами росії стоїть один найбільший – так званий материнський злочин агресії, без розслідування якого й покарання винних ніколи не добитися правди.
Росія несе повну відповідальність за скоєне. Російські солдати та їхні командири, які скоїли воєнні злочини, будуть притягнуті до відповідальності. Однак цього недостатньо. До кримінальної відповідальності за злочин агресії слід притягти російських посадових осіб. Поки що немає такої інституційної основи, щоб притягнути російське політичне та військове керівництво до відповідальності за злочин агресії, але Україна пропонує реальний шлях, щоб притягнути до відповідальності винуватців первісного злочину, який породив усі інші злочини, скоєні з початку російської агресії.
Після здійсненого Україною всебічного аналізу, всіх наявних міжнародних механізмів став зрозумілим високий ризик того, що нікого не буде притягнуто до відповідальності за злочин агресії, якщо не створити спеціальний міжнародний трибунал, який займатиметься лише розслідуванням злочину агресії проти України, оскільки:
- Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, який розслідує злочини РФ проти України, не має достатніх юрисдикційних повноважень;
- За дев’ять місяців війни в Україні жодного зареєстрованого провадження в МКС, яке стосувалося б злочину агресії, просто не існує через об’єктивні причини.
Україна прийняла юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо всіх подій на території України та впровадила зміни в законодавство України, щоб спростити й зробити більш ефективною нашу співпрацю із цим судом. Україна перебуває у постійному контакті з представниками Міжнародного кримінального суду задля досягнення спільної мети – притягнути російських окупантів до відповідальності за злочини, скоєні ними на території України. Сприяння у роботі МКС по злочинах РФ в Україні на системній основі надається багатьма державами і фахівцями, фінансовою, технічною, аналітичною, правовою та експертною підтримкою. Але саме задля розслідування та покарання злочину збройної агресії проти України існує необхідність у доповненні діяльності Міжнародного кримінального суду.
Саме спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії росії проти України, до створення якого закликає наша держава, дасть змогу відновити справедливість і покарати всіх винних у жахливих злочинах, спричинених найбільшою війною у Європі з часів Другої світової.
Визнання російського режиму терористичним з боку ПАРЄ та низки держав ЄС однозначно сприяє процесу створення Трибуналу по злочину агресії росії проти України, який наразі створюється Україною із активним залученням партнерів. Лідери рф є злочинцям, які мають відповідати за свої злочини агресії. Створення Трибуналу обґрунтовується необхідністю подолання можливості російських можновладців сховатися за державний суверенітет
Спеціальний міжнародний трибунал може бути створений шляхом підписання договору між державами, які хочуть до нього приєднатися, або на основі угоди України з міжнародною організацією. Проект відповідного міжнародного договору для створення спецтрибуналу нещодавно був представлений у Києві дипломатам країн – партнерів України. Задля зміцнення міжнародного правопорядку Україна пропонує укласти цей багатосторонній договір не лише партнерам, а й іншим країнам.
Створення спеціального міжнародного трибуналу вже підтримали Європарламент, парламентські асамблеї Ради Європи, ОБСЄ та НАТО, парламенти України, Литви, Естонії, Чехії, Нідерландів, але зрештою потрібне рішення значної кількості країн, які хотіли б приєднатися до створення такого трибуналу. Чим більше країн підпише договір про створення Трибуналу, ратифікують його та долучаться до його роботи, тим він буде ефективнішим. Саме по собі його створення обмежить значення росії у світі та створить можливості для арешту російських можновладців у разі прийняття відповідного присуду.
Для цілей спеціального міжнародного трибуналу може бути використана система покарань, яка застосовується в Міжнародному кримінальному суді. А саме: покарання за злочин агресії проти України після того, як його буде доведено, може передбачати позбавлення волі на строк до 30 років або довічно. Ключовим моментом є покарання за злочини агресії, включно з тією, що почалася у 2014 році. Щоб всі воєнні злочинці і ті хто робив злочини агресії отримали покарання, невідворотність покарання є головним принципом.
Позиція України є такою, що післявоєнне встановлення справедливості передбачає й компенсацію за всі втрати й руйнування, здійснені рф. Україною підготовлений відповідний порядок юридичних кроків щодо встановлення цієї компенсації.
Майбутній Трибунал подібний до Нюрнберзького та Токійського, на яких були засуджені злочинці - організатори Другої Світової війни, німецькі та японські агресори та з врахуванням досвіду спецсудів по Югославії та Руанді. Але єдиного алгоритму не існує, Україна створює свій.
В Україні працюють міжнародні слідчі та експерти, які розслідують воєнні злочини росіян, але ключовою метою України є розслідування саме злочинів агресії. Саме для цього потрібен Трибунал. Доказова база наразі збирається цими слідчими, її буде визнано майбутнім Трибуналом.
Створення Трибуналу є питанням для всього світу. Світ має слідувати принципам права та гуманізму, порушники мають усвідомлювати невідворотність покарання. Укладання договору і створення cпецтрибуналу щодо російської агресії, факт підготовки обвинувальних актів і видача ордерів на арешт тих, хто спланував і наказав розпочати цю агресію, буде найпотужнішим сигналом усім іншим потенційним агресорам у світі, що війна неминуче карається, а винні – притягаються до відповідальності. Інакше диктатори продовжуватимуть оголошувати територіальні претензії, вести гібридні війни, шантажувати та тероризувати, сіяти ксенофобську пропаганду.
Для української держави належне розслідування злочинів, скоєних російськими військами проти громадян України та покарання як безпосередньо їх виконавців, так і військово-політичного керівництва росії є пріоритетним питанням з перших днів масштабного російського вторгнення.
