Україна бореться не тільки з окупаційним військом, але і з нелюдською ідеологією російського фашизму - рашизмом. Без панування цієї ідеології в державних та громадських відносинах РФ, яка закликає до створення великої Росії з її месіанською роллю у будівництві нового світового правопорядку, неможливо було подумати про колоніальну війну проти сусіднього народу, якого протягом століть московська пропаганда називала історично найближчим росіянам. В один момент Кремль усе це перетворив у ненависть своїх громадян до українців на біологічному та ментальному рівні.
Читайте також: Україна існує півтора тисячоліття, а місце російського фашизму у царстві темряви
Усі ми європейці вчасно не побачили, як російський фашизм входить у кожну клітину російської суспільної свідомості, що стало проблемою континентального та світового характеру, оскільки рашизм став домінувати в країні з величезним ядерним потенціалом. Ми усі вважали, що російське суспільство заслуговує на повагу і розуміння інших націй, а воно європейським народам плюнуло в обличчя і показало свою нахабну поведінку, навіть ненависть небачених розмірів. Щодо такого стану світогляду своїх громадян Росія йшла багато років, знищуючи і переїжджаючи катком кожного, хто засумнівався у правильності ідеології руSSкого міра, а тим паче рашизму. Однакове мислення в Росії доведено до абсурду, що свідчить, що країна вийшла з періоду автократизму Путіна, швидко пройшла проміжок тоталітаризму та увійшла у фазу жорстокої диктатури. Сьогоднішню ситуацію в Росії можливо порівняти тільки зі зловісними роками сталінізму в СРСР. Тоді могли кожного кинути до в’язниці навіть за усним чи письмовим зверненням «пильних» громадян.
Протягом нападу на Україну мобілізація російської громадської свідомості відбулася миттєво і була готовою до бомбардувань українських міст та знищення цивільного населення. Абсолютна більшість росіян десь цього і бажала. Навіть у темні часи гітлерівського фашизму не зафіксовано жодного випадку, щоб дружина писала своєму чоловіку, щоб той під час війни ґвалтував жінок країни, що стала об’єктом нападу Вермахту. Такий рівень підлої людської поведінки зафіксовано вперше в сучасній історії і вимагає термінового реагування європейської цивілізації на виклики, які кидає Москва. Якщо усі дипломати російського посольства в Лондоні підписують відкритий лист, щоб захисників Азовсталі повісили, так як розстріл для них замале покарання, можете собі уявити атмосферу, яка панує в дипломатичних представництвах Загреба, Сараєво чи Берліну. Щодо них усіх ми маємо формувати відношення, як до представників країни, де вкоренився реальний фашизм і таке відношення має бути до кожного громадянина РФ, який тимчасово проживає чи працює в європейських країнах, якщо він не засудив злочини російської інвазії. І тут заборона в’їзду є важливий інструмент тиску на світогляд рашизму.
Ідеологи сучасного російського фашизму давно відомі – це Олександр Дугін, який отруїв своїми ідеями російське суспільство і заразив політичне керівництво, включаючи самого Путіна. Ти можеш обирати будь-який шлях свого розвитку, але Дугін та російські пропагандисти з московського телебачення поширюють ненависть щодо усіх, хто не сприймає руSSкій мір. Так Кремль видумав примітивне формулювання – якщо ти не з Москвою, тоді нацист, а нациста можливо і бажано вбити, пограбувати або військово захопити. З такою неандертальсько-фашистською ідеологією Кремль пішов на загарбницькі війни, де Україна перший пункт на шляху захоплення та поневолення 14 незалежних країн - колишніх республік СРСР. Це кремлівський план створення навколо Москви оновленого Радянського Союзу.
Поруч з Дугіним, який підготував філософський фундамент рашизму, найбільше серед представників культури та мистецтва РФ був задіяний відомий кінорежисер Нікіта Михалков, який у 1995 р. навіть здобув Оскара у номінації за кращий зарубіжний фільм («Втомлены сонцем»). Він є сином відомого у часи СРСР батька – Сергія Михалкова, який співтворець гімну Радянського Союзу. Батько ще у молоді роки отримав прихильність самого Сталіна, якому подобався талант молодого письменника, який мав дворянське походження, але приєднався до партії більшовиків, коли побачив, що вона задушила усіх своїх політичних опонентів. Сергій Михалков 20 років до 1990 р. очолював Спілку письменників СРСР і за свою довгу кар’єру служіння партії більшовиків, яка пізніше отримала назву Комуністична партія Радянського Союзу, постійно боровся з тими письменниками, які хотіли донести до радянських читачів істину, якою б гіркою вона не була. Так, від його тиску постраждало багато відомих осіб – Анна Ахматова, Борис Пастернак, Олександр Солженіцин, Володимир Войнович, Дмитро Биков. Коли в 1991 р. СРСР зник, Сергій Михалков відразу згадав своє дворянське коріння і почав роботу з відновлення дворянських традицій.
Талановитий син багато в чому схожий на свого батька теж талановитого, але поміченого в підлості. Спочатку він пропагував радянський спосіб життя, щоб потім перетворитися у монархіста. У 1965 р. Нікіта Михалков грав роль танкіста, який своїм танком розвалив православну церкву. Щоб ви розуміли увесь цинізм радянської епохи, для того, щоб усе реально виглядало, під час зйомок фільму танк, де Михалков грав роль патріота танкіста, просто зруйнував церкву в одному з білоруських містечок. Вона стоїть зруйнована і сьогодні. Сам Н.Михалков став досить багатою людиною, тому Білоруський православний митрополит звернувся до відомого російського режисера фінансово допомогти відбудувати храм Божий, але ніколи так і не отримав відповіді.
Сам Н.Михалков є улюбленцем Путіна, який обожнює Сталіна, і з усіх сил розповсюджує ідеї рашизму у громадському житті. Він вийшов до російських вчителів із заявою, що українська мова є антиросійською за визначенням, тому має заборонятися де тільки можливо. Щось таке схоже ніколи не заявлялося навіть в оточенні Гітлера та Геббельса. За такі заклики підтримки людської ненависті Нікіту Михалкова треба бойкотувати у світовому фільмографічному середовищі. Усі європейські та міжнародні нагороди мають бути відкликані від такої гомофобної особи, яка має бути біля стовпа сорому поміж європейських та світових митців, а також міжнародного співтовариства.
Читайте також: Путін дуже багато взяв від досвіду Гітлера, створивши "російський рейх"
