Космічні оборудки: можливі махінації в космічному Держагентстві хочуть розслідувати в Раді
Політика

Космічні оборудки: можливі махінації в космічному Держагентстві хочуть розслідувати в Раді

17 червня 2021 | 12:43

Коли чуєш про нові проекти NASA, чи Ілона Маска з підкорення космосу, підсвідомо з’являється гордість за те, що Україна є батьківщиною видатного космічного генія Сергія Корольова, що в нашій країні є вчені та підприємства, здатні виготовляти космічну техніку… Але потім ця мить гордості минає і повертається неприглядна реальність сьогодення. І в цій реальності Україна навіть не те, що не в лідерах аерокосмічної галузі, а десь на рівні якоїсь бананової республіки. Й апогеєм всього цього є грандіозний скандал у Державному космічному агентстві із оборудками, які завдали шалених збитків.

Підкреслю: оборудки не лише з державними коштами, що були виділені з національного бюджету, а й коштами закордонних інвесторів! І це не протягом останніх років. А протягом останніх понад десяти років!

Приголомшені? Ще б пак! Космічні оборудки… настільки космічні, що для того, аби з’ясувати, куди поділися кошти, у Верховній Раді прагнуть створити цілу Тимчасову слідчу комісію.

Наведу факти та цифри, що є у відкритому доступі. Якщо все це читати окремо, скажімо, просто щороку, то все рівно жахливо. А якщо зібрати це все докупи у єдину статистику…?

Ось, на ваш розсуд.

Протягом останніх двадцяти років Україна витратила на державні (національні) проекти у космічній галузі близько 2 млрд. доларів США.

АЛЕ… На сьогоднішній день ЖОДЕН із цих пріоритетних проектів так і не був завершений. Що це означає простою мовою?

А ось що: Україна не має жодного супутника на орбіті, а з 33 підприємств, які були у підпорядкуванні Державному космічному агентству ще 20 років тому, станом на сьогодні діючих залишилось 9 (!!!).

Розповім детальніше про два потужні проекти, які завдали нищівного удару по українській авіакосмічній галузі.

Ще 2007 року уряд прийняв постанову № 696 "Про заходи щодо створення національної супутникової системи зв’язку" та першого українського геостаціонарного телекомунікаційного супутника "Либідь". Через два роки ДП "Укркосмос" та Канадське експортне агентство уклали кредитний договір, на залучення 292,5 млн доларів США кредиту під 3,2 % річних.

Планувалося, що до кінця 2011 року український "Либідь" гарантує пряму телевізійну трансляцію і швидкісний інтернет-доступ. Але «наші умільці» хотіли запустити супутник за допомогою російського ракетоносія "Зеніт 3SLB". За незрозумілих обставин запуск постійно відкладався, а згодом, зі зрозумілих причин, контракт взагалі було розірвано. Жодна скарга та жоден арбітраж не допомогли. РФ у повному обсязі гроші не відшкодувала (хто б сумнівався), Україна змушена була віддати кредит із відсотками Канаді, а сам український супутник знаходиться в «заручниках» на території РФ.

Але цікаво те, що за його зберігання Україна сплачує 1 млн. грн. щомісяця, а загальні витрати на проект з державного бюджету вже сягнули 350 млн. доларів США.

А ось ще один проект: створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4".

Для його створення та експлуатації у серпні 2007 року була утворена українсько-бразильська бінаціональна компанія "Алкантара Циклон Спейс".  Але вже у липні 2015 року Президент Бразилії прийняв рішення про односторонню денонсацію Договору та припинення проекту "Циклон-4" з 16 липня 2016 року.

Від часу денонсації Договору минуло майже п’ять років, але жодних реалістичних варіантів щодо компенсації втрат України, які сягнули 672 млн. дол. США немає. Тобто Україна витратила ці гроші, а віддавати їх ніхто не буде. Чому? А виявилося, що немає правової позиції України стосовно ліквідації Бінаціональної компанії "Алкантара Циклон Спейс". А на створення обладнання витратили ще понад 211 млн доларів, воно нібито зберігається в Україні (але це не точно). Проте ані інвентаризації, ані правового статусу це обладнання не має.

Тобто фактично все це обладнання існує лише на папері, як, скоріше за все, і український супутник у Росії.

Ці вищезгадані космічні оборудки, які висмоктали з бюджету України чималі кошти, а разом із тим загальмувавши розвиток галузі, - це лише видима частина айсбергу.

Наприклад, є ще випадки несанкціонованої передачі технологій іноземним країнам, доведення до банкрутства підприємств та незаконний продаж їхнього майна. Ця частина айсбергу – не менш значуща за своїм згубним впливом. Але порахувати лише фінансові втрати від цього – майже нереально.

Проте якщо навіть взяти статистику за минулий рік, то видно, що, за 9 місяців 2020 року:

− обсяг товарного виробництва продукції аерокосмічної галузі знизився на 45, 3% до відповідного періоду 2019;

− експортовано продукції на 843,1 млн. гривень, що на 65, 3 % менше від обсягу за відповідний період 2019 року;

− кредиторська заборгованість збільшилась на майже 1 млрд. гривень;

− заборгованість перед бюджетом збільшилась в чотири рази;

− звільнено 1646 працівників космічної галузі (10,6 %), а середньомісячна заробітна плата тих, що лишилися, по галузі складає 8 695,4 гривень, зменшившись порівняно з відповідним періодом минулого року на 6,4 %;

То чи потрібне розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів "Либідь" та "Циклон-4"?

Якщо говорити про те, чи зможе Україна повернути втрачені кошти – то навряд чи це вдасться. А от якщо для того, щоб покарати винних і виявити залишки цих схем та знищити навіть паростки того, що може бодай якось зашкодити розвитоку аерокосмічної галузі України – то потрібно!

Адже зрозуміло, що Україна потребує в іноземних інвестиціях в аерокосмічну галузь. І доки не будуть поставлені крапки в цих принаймні двох історіях – на кредити чи інвестиції годі й розраховувати.

Просто для порівняння.

Французькі партнери переконалися, що Україна варта співпраці та було укладено договір про спільну роботу зі створення Єдиної аваісистеми МВС. Цьому передували не лише якісь обіцянки чи презентації проектів, а й системна робота, що триває досі. Даремно хтось думає, що європейцям байдуже, куди що продавати, аби лише гроші платили. Зовсім ні. Товар – це складова такого поняття, як імідж. І жодна компанія, яка себе поважає, не буде зв’язуватися з кимось, хто здатен цей імідж зіпсувати. Але європейські партнери переконалися в надійності проекту, а тому роботу було розпочато, вона триває і триває на всіх рівнях успішно.

А на завершення додам, що, наприклад, у розвинених країнах аерокосмічна галузь сприймається як єдина. Тобто здатність країни як використовувати авіацію для цивільних потреб, так і запускати власні супутники у космос – це все ланки одного ланцюга. І Україну хочуть бачити у світовому співтоваристві космічних держав саме як потужну державу із потужним комплексом авіаційної та космічної промисловостей.

 

рф готується до наступу на Сумщину? У ЦПД зробили важливу заяву
18 квiтня 2024
Боррель закликав ЄС надати Україні системи ППО - про яке озброєння мова
18 квiтня 2024
Долар в Україні впевнено дорожчає: НБУ вчергове підняв ціни на валюту
18 квiтня 2024
Україна поб`є рекорд по кількості випущених за місяць САУ "Богдана" - Зеленський
18 квiтня 2024
Безпрецедентний випадок: Данія купує зброю для ЗСУ у вітчізняних виробників
18 квiтня 2024
У ДТЕК попередили про введення погодинних графіків відключення електрики - кого вони торкнуться
18 квiтня 2024
До переліку найкращих університетів світу увійшли 11 вишів України
18 квiтня 2024
10 років до ЄС: боротьба з корупцією та встановлення верховенства права
18 квiтня 2024