Останнім часом влада в особі президента Зеленського і його оточення активно педалює тему вступу України в НАТО і ЄС, ігноруючи підказки Заходу про те, що найближчим часом це зробити неможливо. Здається, Банковій нікому підказати, що найкращим виходом для нашої країни в обставинах, що склалися, є старий рецепт: зміцнювати оборону і не розраховувати на когось, крім себе.
Чому президент Зеленський і його команда не бачать цих сигналів? Або все ж таки бачать, але вибудовують свою стратегію спілкування з Заходом, про яку поки не говорять відкрито? І чому в багатьох випадках Захід візуально відокремлює проблеми України від дій президента Зеленського?
У цьому розбирався Realist.online.
Сигнали від євроскептиків
Напередодні робочого візиту президента Володимира Зеленського до Франції, топ чиновники ЄС і його основних країн досить недвозначно натякали Києву, що про швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО, говорити сенсу немає.
Так, держсекретар при МЗС Франції Клеман Бон заявив, що не варто сприймати візит до Парижа українського президента Володимира Зеленського як сигнал про перспективу вступу України в ЄС.
"Можна мати хороші відносини з Україною, можна підтримувати Україну. І ми, зокрема, це робимо в нинішній складній ситуації з Росією. Але це не означає вступу. Я не думаю, що це серйозно перспектива", - сказав Бон.
Про те, що інтереси України для країн ЄС далеко не на першому плані, дав зрозуміти і міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас, який не побачив підстав зупиняти будівництво газопроводу "Північний потік-2" навіть в умовах загострення конфлікту навколо України.
"Ця дискусія триває довго. Це (зупинка будівництва газопроводу. - Ред.) не привело б обов'язково до зміни поведінки Росії, я думаю, все було б навпаки", - вважає глава МЗС Німеччини.
«Євроскептичний концерт» для України завершила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, яка відмовилася приїхати на презентацію Кримської платформи і 30 річчя незалежності України.
Акуратно охолодили запал українського керівництва і в Вашингтоні: прес-секретар президента США Джен Дженніфер Псакі заявила, що Вашингтон підтримує Київ у прагненні до НАТО, але рішення - за альянсом. Тобто, і за тими його членами, які з самого початку були налаштовані до цього скептично.
«Рожеві окуляри» Банкової
На противагу всім цим заявам, Володимир Зеленський останнім часом акцентує увагу на тому, що Україна повинна вже зараз, без очікування виконання нею будь-яких умов, стати «своєю» серед країн ЄС і НАТО, тобто увійти до складу Європейського союзу, отримати план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і відчувати себе не гостею, а своєю в цих організаціях.
«Чого я очікую зараз? Я дуже хотів би, щоб у Європи було стовідсоткове розуміння, як вони оцінюють Україну. Якщо вони бачать Україну в Європейському союзі, то треба, щоб вони це відкрито говорили. Не просто, що в майбутньому, коли Україна зробить перше, друге, третє, четверте, п'яте, шосте... І якщо безпека будь-якої країни - це членство в Альянсі, то треба робити кроки по ПДЧ і по ЄС», - заявив Зеленський в інтерв'ю газеті Le Figaro перед візитом до Франції. На думку президента, отримавши статус члена ЄС, Україна відчує себе суб'єктом з усіма.
Крім фактично вимог до членів ЄС, Зеленський впевнено заявив, що США заборгували Україні більше підтримки, ніж вони надають її зараз.
"Сполучені Штати - «хороші друзі» України, але президент США «повинен зробити більше», щоб «стримати Росію» і допомогти покласти край конфлікту на сході України. Києву потрібно більше зброї і грошей, а особливо - більше підтримки для вступу країни в НАТО. Якщо США хочуть бачити Україну в Альянсі, вони повинні сказати про це прямо і зробити це. Не словами », - заявив Зеленьский.
Спокій і наполегливість
Політичний експерт Петро Олещук вважає, що нічого нового в заявах європейських топ-політиків і чиновників немає, а причина - зовсім не повільні реформи в Україні.
«ЄС і НАТО дійсно натякають, що не готові обговорювати вступ України. При цьому всі розуміють, що основна причина - не те, що в Україні повільно йдуть реформи тощо. Головна причина - в позиції Росії, і небажання її провокувати. Визнати це відкрито європейці не можуть, тому що це буде нехтуванням їх принципів про відкриту Європі, право кожної нації на самовизначення і відкритості НАТО і ЄС новим країнам - членам», - каже Realist.online Олещук.
На його думку, в існуючій ситуації країнам ЄС і представникам НАТО доведеться висловити свою позицію більш чітко: або пропонувати Україні щось взамін згаданих двох опцій, або опинитися в двозначній ситуації. При цьому дії влади навряд чи приведуть до отримання ПДЧ або членства в ЄС вже завтра, але тактика Банкової, яка тисне на ці альянси - правильна.
«Складно прогнозувати, коли піде постійна загроза нападу з боку Росії. Але коли це станеться, то про ПДЧ і вступ в ЄС можна буде говорити не в перспективі десятиліть, а кількох років. Фактично, зараз це не залежить виключно від розвитку ситуації в самій Україні", - резюмує Олещук.
Не підтримує оптимізм Олещука політолог Кость Бондаренко. На його думку, розмови про вступ до НАТО і ЄС в Україні вже перетворилися на своєрідну релігію, а європерспектива Україні не світить.
«Керівництво держави прекрасно розуміє, що нам не світить європерспектива, як і членство в НАТО, але ці питання в Україні не розглядаються в логічному ключі, вони перетворилися на якусь релігію, культ, відмовитися від цього ніхто не може. Це можна порівняти з ідеєю комунізму, до якого ми довго свого часу йшли, знаючи, що прибудемо. Тепер його замінила євроінтеграція - теж недосяжна і віддалена мета. Будь-які заяви керівництва держави про НАТО і ЄС - це своєрідні ритуальні камлання перед власним електоратом: вони ж не можуть сказати, що вступ в НАТО і ЄС нам не світить. З огляду на ті кризові явища, які зараз існують в ЄС і НАТО, це неможливо", - сказав Realist.online Бондаренко.
По суті, як мантру повторюючи заяви про важливість України для ЄС і НАТО, у Зеленського дійсно просто не можуть відійти від проєвропейського курсу, якого дотримувалися всі українські президенти, починаючи від Леоніда Кучми, - навіть (до певного моменту) Віктор Янукович.
При цьому реалістичність такої перспективи нікого особливо не цікавила, а вимоги реформ на шляху до ЄС і НАТО, як і перешкоду у вигляді Росії, влада сприймала з якимось абсолютно шапкозакидальним запалом, мовляв, якось все в результаті владнається. Але не владналося. Що стосується нинішнього українського керівництва - є побоювання, що, не отримавши зараз чіткої обіцянки про прийом нас у вищезазначені структури, наймиролюбніший український президент скаже: «Ми стукали в усі двері, але нас не взяли - тому ми змушені піти на поступки агресору».
І до такого сценарію, що нагадує Вільнюс-2013, коли Янукович відмовився від євроінтеграції, що стало причиною виникнення Євромайдану, українцям потрібно бути готовими вже зараз, спокійно "начищаючи зброю", адже рожеві окуляри ще нікому не допомагали.
Про ритуализма Банкової щодо європейської та євроатлантичної перспективи України без урахування сигналів, які передають нам в ЄС і США, говорить і експерт МЦПД Микола Капітоненко.
«Завдання президента - демонструвати наполегливість. Для нас неможливо ні вступити в ЄС, ні отримати ПДЧ НАТО, а після 2008 року, коли нам відмовили в ПДЧ, це стало ще менш імовірним: ми стали більш ризикованим партнером з відкритим конфліктом з Росією, вигод від нашого членства стало менше, а ризиків - більше », - сказав Realist.online Капітоненко.
Нагадаємо, що на початку квітня президент України Володимир Зеленський і президент США Джо Байден вперше поговорили по телефону. Джо Байден тоді повторив свої слова про підтримку України і заявив, що від щирого серця вірить в неї.
