Протягом минулого тижня Україну сколихували хвилі гучних політичних та економічних подій, що, за словами експертів, матимуть неабияке значення у майбутньому, або ж принаймні мають всі шанси на це.
Realist.online пропонує згадати, що це були за події.
Розрив із Білоруссю
Новиною тижня в Україні cтала подія, яка сталась за її межами. Захоплення владою сусідньої Білорусі опозиційного активіста Романа Протасевича призвело до безпрецедентного погіршення стосунків між двома країнами.
Ще півтора роки тому Білорусь входила за опитуваннями до топ-5 країн, які українці вважали найбільш дружніми. Все змінилось після минулорічних протестів проти результатів президентських виборів, які О. Лукашенко розігнав силою.
20 листопада 2020 Україна вперше ввела проти Білорусі санкції, а Лукашенка перестала визнавати законним Президентом країни. Тоді ж було оголошено, що перемовини щодо статусу Донбасу мають відбуватися замість Мінська в іншій локації.
Нову сторінку у взаєминах двох країн відкрила історія з арештом Протасевича, колишнього редактора опозиційного телеграм каналу NEXTA. Для його арешту, влада Білорусі в порушення норм міжнародного права, змусила сісти пасажирський літак Афіни-Вільнюс, що пролітав у повітряному просторі країни.
Реакція Європи не забарилась. Вже 24 травня на саміті в Брюселі європейські лідери вирішили заборонили літакам білоруської державної авіакомпанії Белавіа заходити в повітряний простір ЄС.
Україна швидко підхопила естафету. На засіданні 25 травня Кабмін припинив авіасполучення з північним сусідом та заборонив українським компаніям літати над Білоруссю, а 28 травня заблокував також польоти білоруських літаків в українському повітряному просторі. Таким чином був серед іншого обірваний канал зв’язку з Росією, який набув популярності після заборони прямого авіасполучення між країнами.
Але польотами все не обмежилось. Заборонено було також імпорт електроенергії з Білорусі. Крім того в Міністерстві закордонних справ підготували пакет санкцій проти оточення Лукашенко, причетного до порушень прав людини.
Такі дії не могли лишитися без відповіді. 28 травня Білорусь запровадила режим ліцензування для українського імпорту. Мова йде про цілу низку категорій товарів: зокрема, кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, туалетний папір, цеглу, керамічну плитку, пральні машини та меблі. Відтепер, їхнє ввезення в країну буде регулюватися в ручному режимі і може бути заблоковане в будь-який момент.
За результатами 1 кварталу 2021 року Білорусь займала сьоме місце серед торгівельних партнерів України, тож торгівельний конфлікт між країнами може мати відчутні наслідки.
Особливо гострою може бути ситуація на ринку нафтопродуктів - бензину та дизелю, які складають майже половину білоруського експорту в Україну.
За повідомленнями ЗМІ, Білоруська нафтова компанія не підтвердила обсяги постачання цих товарів в Україну. Зокрема, в червні може повністю зупинитися імпорт бензину А-95, а ввезення А-92 буде обмежено. Це призведе до тимчасового дефіциту на ринку, який неминуче викличе зростання цін.
В БНК спростували чутки, а можливе скорочення імпорту пояснили плановим ремонтом на Мозирському нафтопереробному заводі.
Так це чи не так, довіра між двома країнами ризикує бути підірвана непоправно.
Зеленський “бореться з олігархами”
Слово “деолігархізація” з’являється в українському політичному лексиконі з деякою періодичністю, але як правило не призводить до суттєвих зрушень в економічному устрої. Переламати цю тенденцію зібрався Президент Зеленський: для цього він доручив створити окремий “закон про олігархів”.
“Ми підтримуємо великий бізнес в Україні, а вплив олігархів на Україну, на вибір, на економіку, на Верховну раду, на закони – цього, мені здається, допустити не можна”, – заявив Президент у відеозверненні від 15 квітня.
Розробку цього унікального документу долучили Апарату РНБО та Офісу Президента. В середині травня Секретар Ради нацбезпеки О. Данілов повідомляв, що розробка критеріїв, які дозволять визначити олігарха, триває і попередньо під них потрапляють 13 осіб.
Юристам не терпілось поглянути на можливі формулювання документу і 27 травня в них з’явилась така нагода: видання “Дзеркало тижня” оприлюднило драфт, який ставив більше запитань, ніж давав відповідей.
За цим проєктом, олігарх - це людина, яка відповідає трьом критеріям:
- -бере участь у політичному житті;
- -має значний вплив на засоби масової інформації;
- -здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності.
На перший погляд, таке визначення здається логічним, але майже кожну з його складових експерти піддали жорсткій критиці.
Наприклад, як розуміти “участь в політичному житті”? На думку авторів проєкту, вона передбачає: зайняття високої державної посади, фінансування політичної партії або ж контроль над ЗМІ, що поширює інформацію “політичного характеру”.
Нескладно здогадатися, що в українських реаліях, пряме фінансування олігархом партії - скоріше виняток, ніж правило, і обійти цю заборону дуже просто за рахунок фейкових “жертводавців”.
Так само і прямий контроль над ЗМІ може легко бути замінений на контроль прихований - через підставну особу (приклад: тандем Медведчук-Козак).
На думку експертів, складні формули закону легко буде обійти в судах. В той же час, реальні важелі, які дозволяють позбавити олігархи їхніх надприбутків - зокрема, через рішення Антимонопольного комітету - Зеленським задіяні не були.
Наразившись на критику, в Офісі Президента поспішили заявити, що опублікований проєкт - це чиясь “фантазія”, яка не має стосунку до реального документу.
Залишається сподіватися, що кінцевий варіант законопроєкту хоч трохи відрізнятиметься від цієї “фантазії” у кращу сторону.
Порошенко на допиті
Екс-президент України Петро Порошенко на цьому тижні вчергове відчув інтерес до себе з боку правоохоронних органів. 27 травня голову “Європейської солідарності” викликали на допит до СБУ.
Втім, політик на Володимирській не з’явився, а натомість вирушив на Донбас, де побував на позиціях 10 окремої гірської-штурмової бригади, привіз сучасне обладнання і пригостив бійців свіжею полуницею.
Адвокат Порошенка І.Головань пояснив відсутність свого клієнта на допиті тим, що повістка не була вручена належним чином, а лише опублікована на сайті. Новий допит узгодили на 31 травня.
Які ж питання у Служби безпеки до п'ятого президента? Вони стосуються так званих “плівок Медведчука”, частково оприлюднених виданням Bihus.info. Вказані записи телефонних розмов, що нібито здійснював проросійський політик, стали одним з доказів у справі по державній зраді, відкритій проти Медведчука в травні.
Серед іншого, голову ОПЗЖ звинувачують в змові з урядом РФ для розграбування природних ресурсів в Криму та передачі секретних даних про українську армію ворогу.
Поки що невідомо, з якого саме приводу збиралися допитувати Порошенка, але в одному з сюжетів Bihus.info було висловлено припущення про вплив екс-президента на процес передачі трубопроводу "Прикарпатзахідтранс" структурам, пов’язаним з Медведчуком.
Нібито саме контроль над цим трубопроводом дав змогу політику збудувати свою медіаімперію і наростити вплив всередині країни.
Адвокат Порошенка назвав ці твердження “чорним піаром” і частиною кампанії з дискредитації колишнього президента, організованою Банковою.
Втім, можна бути певним, що ані прибічники, ані противники Петра Олексійовича своєї думки про нього не змінять.
Бізнес-схеми Колесникова
Якщо чутки про бізнес-схеми Порошенка мають всі шанси залишитися чутками, кейс “старого регіонала” Бориса Колесникова може стати гарною ілюстрацією “гібридності” українсько-російських взаємин. 27 травня ЗМІ написали, що кондитерська компанія “Конті”, підконтрольна Колесникову, придбала фабрику “Красная зоря”, яка знаходиться в російському місті Іваново. Ціна придбання нібито склала 452 млн рублів.
Борис Колесников заперечив цю інформацію, пославшись на те, що з 2018 року знаходиться під російськими санкціями.
І це могло би бути гарним аргументом, от тільки журналісти нагадали, що санкції не заважають бізнесмену володіти двома фабриками в Курській області, а також часткою в ліпецькому виробнику цукерок "Мерлетто”.
Чи доповнить цю колекцію “Красная зоря” стане відомо уже найближчим часом.
Фінзвітність компаній відкрита
Тим часом, для решти українського бізнесу розпочалася нова ера: 28 травня Державна податкова служба оприлюднила всю фінансову звітність компаній на Єдиному порталі відкритих даних. Відтепер, у відкритому доступі є відомості про доходи, збитки, активи та оборотні кошти юридичних осіб.
На думку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, це дасть можливість компаніям оцінити своїх можливих партнерів перед укладанням угод, а також порівняти свій бізнес з конкурентами для кращого стратегування.
Початок “масової” вакцинації
Вже на цих вихідних в Україні будуть розгорнуті перші тимчасові центри, призначені для масової вакцинації населення.
Один з таких центрів буде відкритий на базі Міжнародного виставкового центру в Києві, ще один - на стадіоні “Арена Львів”. Щеплення в цих пунктах будуть робити українцям, зареєстрованим через додаток “Дія”.
Із офіційних заяв влади поки що неможливо зрозуміти, хто саме зможе отримати вакцину (Sinovac). Прем’єр Д. Шмигаль спершу заявив, що шепитимуть всіх охочих, але цю заяву спростував В.Ляшко - тоді ще Головний санітарний лікар. Він сказав, що в пріоритеті будуть громадяни у віці від 65 років.
Нарешті, голова Львівщини М. Козицький в своєму анонсі нового центру вакцинації назвав категорію 60+.
В будь-якому разі “масовість” роботи центрів буде залежати від наявного обсягу вакцин.
Враховуючи те, що поставки окремих партій постійно зсуваються, робити точні прогнози не береться навіть новий міністр охорони здоров’я В. Ляшко.
Поки що, він обіцяє до кінця літа повністю щепити 5 млн українців, а якщо йому це не вдасться - піти у відставку.
Читайте Realist.online, щоб бути в курсі останніх подій!
