Уряд вимагає від Нацбанку збільшення фінансування дефіциту бюджету для того, щоб акумулювати кошти на власні проєкти. Через це може змінитися монетарна політика НБУ, проте в яку саме сторону – прогнозувати складно.
Детальніше про це в коментарі Realist.online розповів економіст, президент Інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
За його словами, новообраний очільник Нацбанку Андрій Пишний сказав, що емісія як єдине джерело фінансування дефіциту бюджету – це неприйнятно.
"Як зміниться монетарна політика Нацбанку – зараз сказати складно. Хоча Пишний сказав, що емісія як єдине джерело фінансування дефіциту бюджету – це неприйнятно, але це загальні фрази. Саме жорстка позиція по обсягах емісії була однією з причин відставки попереднього голови Кирила Шевченка. Уряд вимагає від Нацбанку збільшення фінансування дефіциту бюджету для того, щоб акумулювати кошти на власні проєкти. Захід допомагає повільніше, ніж очікувалося. Тому, відповідно, залишається лише Нацбанк, оскільки гроші, які збирає бюджет через податки та мита, йдуть на фінансування армії", - відзначає Тарас Козак.
Читай також: ВРУ ухвалила у першому читанні проект Держбюджету України на 2023 рік
Фахівець нагадав, що Нацбанк є колегіальним органом, тож заміни керівника для зміни монетарної політики недостатньо.
"Чинне правління майже одностайно проти збільшення обсягів емісії. Можливо, ми невдовзі побачимо й інші кадрові зміни серед членів правління", - каже Тарас Козак.
За його словами, збільшення друку нічим непідкріплених коштів в нинішніх умовах є небезпечним, адже може призвести до гіперінфляції, що вкрай негативно позначиться на інвестиціях в Україну, не кажучи вже про зростання курсу долара та збільшення темпів інфляції.
"Після того, як у травні та червні Нацбанк "надрукував" близько 200 млрд грн курс долара швидко зріс з 32 грн до 42 грн. Якщо провести емісію ще на 100 млрд грн, долар знов стрімко зросте. Інфляція теж пришвидшиться, адже якщо навесні вона була спричинена руйнуванням ланцюгів поставок та відсутністю товарів, то зараз її зростання матиме виключно монетарні причини. Довіра до гривні, яка ще якось тримається, зникне, що може спричинити гіперінфляцію. Інвестувати в країну, де гіперінфляція, ніхто не буде. І як тоді ми хочемо модернізувати Україну – не зовсім зрозуміло", - пояснив Тарас Козак.
Також Realist.online повідомляв про те, як дорого коштуватиме російському бюджету оголошена мобілізація.
