Вчені з Лабораторії реактивного руху NASA з'ясували, що крижана поверхня супутника Юпітера Європи може світитися під впливом потоків заряджених частинок з магнітосфери Юпітера. Це допоможе міжпланетній станції Europa Clipper визначити, які саме солі містяться в льоді супутника.
Про це повідомляє прес-служба NASA.
Європа покрита льодом, під яким, як вважається, знаходиться океан рідкої води. Експерименти, які провели вчені, показали, що в темряві цей лід випромінює слабке світіння.
Поверхня Європи постійно бомбардується потоком заряджених частинок, які прискорюються в потужному магнітному полі Юпітера. Дослідники відтворили цей процес в лабораторії і з'ясували, як реагує лід на такий вплив. Виявилося, що він слабо флуоресціює, а світіння залежить від домішок, що містяться в ньому.
Автори отримували лід як з дистильованої води, так і з води з розчиненими в ній різними солями, поміщали зразки в вакуум, при температурі близько мінус 173 градуса Цельсія, і бомбардували потоком електронів з енергіями, характерними для тих, що отримує Європа. Спектрометр дозволив вловити слабке світіння, що виникає при цьому, показавши, що додавання кухонної солі знижувало яскравість, а епсоміту (сульфату магнію) - підвищувало.
Turn off the lights and it'll glow…
— NASA JPL (@NASAJPL) November 9, 2020
The ice, ice, baby of Jupiter's moon Europa glows in the dark due to high-energy radiation. https://t.co/UdRs1Tzbth pic.twitter.com/8g6AtbacWb
Палеонтологи вважають, що результати роботи можна використовувати як метод для визначення складу льоду Європи. Передбачається, що бортові камери міжпланетної станції Europa Clipper, запуск в космос якої намічений на 2025 рік, зможуть зареєструвати радіаційне світіння льоду на нічній стороні супутника, що дозволить визначити, де поверхня супутника містить більше натрію і хлору або магнію чи сульфатів.
Ілюстрація: Europa Clipper (NASA/JPL-Caltech)
Як повідомляв Realist, раніше космічне агентство NASA показало, як виглядають дві туманності: Колдуелл 22, яка також відома під назвою Блакитний Сніжок, і NGC 7023, яка також відома як туманність Ірис.
