Україну знову поділять на червоні, помаранчеві, жовті та зелені зони. Так міністр охорони здоров’я Максим Степанов анонсував “повернення до звичайного життя”.
“Щодо повернення до звичайного життя, ви знаєте, що згідно нашої стратегії ми хочемо повернутися до адаптивного карантину. Ми зробили розрахунки і найближчим часом винесемо в Кабінет міністрів цю постанову”, - сказав Степанов під час брифінгу.
Це означає, що в одних регіонах будуть діяти посилені обмеження, а в інших - послаблені. Все буде залежати від захворюваності.
Чи допоможе нам ще один адаптивний карантин?
В Україні уже був адаптивний карантин. Чи допомогав він?
В Україні фіксують все менше і менше нових випадків COVID-19. Таке затухання вчені не можуть пояснити, каже Ігор Бровченко, голова Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 Національної академії наук України.
Важко зрозуміти, чи це допоміг січневий локдаун, чи це так вже працює колективний імунітет. Так само важко оцінити будь-які заходи, які проводяться в Україні, каже науковець. Очевидних залежностей досі не спостерігалося.
“Всі заходи, які були, - не жорсткі, крім них відбувається ще багато подій і факторів. Тому важко розпізнати, що вливає, а що ні. Так само ми не розуміємо, чому відбувається затухання епідемії. Якщо це колективний імунітет, то це природній процес. І чи вводять обмеження, чи ні - вони не впливають. Оскільки ми не можемо відповісти на такі прості питання, то не зрозуміло, які заходи і як спрацьовують, і чи допоможе адаптивний карантин”, - каже Ігор Бровченко.
Проте хоч попередні адаптивні обмеження слабко працювали, але загалом це правильний підхід, вважає епідеміолог Катерина Сояк.
“Якщо є регіон, де відбувається спалах, то не обов’язково обмежувати всю країну, якщо це можна зробити в конкретній області. Тому це логічно і цей метод існує. Але на практиці це не працювало ні з курсуванням транспорту, ні з пересуванням людей між регіонами. Він буде працювати, якщо буде контроль на місцях. Думаю, ситуація не надто зміниться. Це, скоріше, буде формальністю“, - каже Сояк.
Поки незрозуміло, які критерії адаптивного карантину запропонує МОЗ. Однак Степанов уже похизувався: в червону зону не потрапляє жоден регіон.
“Це результат нашої спільної діяльності по боротьбі з "ковідом": у нас на сьогоднішній день по тих показниках, які були, немає жодної адміністративно-територіальної одиниці, яка б була в червоній зоні", - сказав міністр, анонсуючи повернення адаптивного карантину.
А напередодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль на нараді у президента заявив: є регіони, у яких можна більше послабити карантинні заходи – до рівня, який відповідав жовтій та зеленій зоні.
Епідеміолог Катерина Сояк не вірить в цю статистику.
“Поки я бачу дуже “покращену” статистику . Мені здається, цифрами сильно маніпулюють. Я не дуже розумію картину, бо основний показник, який має турбувати - це кількість госпіталізацій з виявлених. А він дуже високий і складає біля 50-60%. Це дуже багато на тлі інших країн, де відбувається більший спалах - там 10% госпіталізацій. Ми маємо 60% і чомусь говоримо, що ситуація налагоджується”, - каже епідеміолог.
Як зрозуміти, що відбувається з захворюваністю?
Загалом в Україні динаміка захворюваності COVID-19 дуже позитивна хоч і неоднорідна. Наприклад, зараз спостерігаються локальні спалахи у західних областях: у Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях.
“У Івано-Франківській області особливо швидко і тривожно розвивається ситуація. Одне з припущень, що відпочивальники в Буковелі стали причиною локального спалаху. Але якщо це новий штам з Британії чи Південної Африки, то ситуаціям може розвиватися непередбачуван . Ось там адаптивні заходи могли би бути доречні, тому що це може відбуватися невідомим чином”, - вважає Бровченко.
Аби розуміти, що відбувається з захворюваністю потрібно дві речі:
- провести тестування людей різного віку на антитіла в різних регіонах. Це дасть розуміння, скільки людей перехворіли і мають імунітет.
- стежити за тим, який штам вірусу є в Україні. Для цього потрібно його секвенувати.
Нещодавно епідеміолог Наталя Виноград заявила, що дослідження влітку в невеликих групах по кілька сотень людей показали, що у 45% були антитіла.
“Це цікава інформація і вона стосується декількох закритих колективів. Важко сказати, як це загалом. Щоб отримати загальну картину треба більше протестувати. Якщо справді 45% перехворіли, то можна більш з полегшенням сприймативан ситуацію. Але й ми повинні займатися секвенуванням вірусу, щоб бачити, чи є у нас британський штам, чи південноафриканський. Тоді ми можемо краще розуміти, що відбувається у нас”, - додає Бровченко.
Яким раніше був адаптивний карантин?
Адаптивний карантин в Україні уже діяв з 1 серпня по 13 листопада. Була зелена, жовта, помаранчева і червона зони обмежень.
Зелена зона передбачала перебування в громадських будівлях у масках; проведення масових заходів за умови не більше 1 людини на 5 квадратних метрів; роботу кінотеатрів із заповненістю на 50%, перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.
Для жовтої зони застосовувалися обмеження зеленої і додатково заборонялося відвідування установ соцзахисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризово.
У помаранчевій зоні діяли обмеження попередніх двух зон і ще заборонялась робота хостелів, туристичних бази, крім готелів. Не працювали розважальні заклади, ресторани у нічний час; зупинялися планові госпіталізації в лікарнях; обмежувалась робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури за кількістю клієнтів; обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів і не більш ніж 100 осіб.
У червоній зоні зупинялася робота громадського транспорту, закривалися школи й інші заклади освіти, закривалися заклади громадського харчування, ТРЦ, бізнес-центри, непродуктові магазини.
