В Україні масово вручають повістки військовозобов'язаним чоловікам. Найчастіше вони є лише "запрошенням" до військкомату для постановки на облік або до проходження медкомісії. Тим не менш, трапляється, що відправити на фронт намагаються тих, хто за законом служити не повинен. Як відстояти свої права у таких випадках сайту b2bconsult.ua розповів адвокат Олександр Старенков.
Читай також: Мобілізація-2022: які види повісток бувають і що загрожує неявкою у військкомат
За словами правозахисника, насамперед можна звернутися за телефонами гарячої лінії, назвавши ПІП мобілізованої особи та номер військової частини, до якої його направили:
- 0-800-500-410
- 0-800-500-442
- 044-454-44-99
Також необхідно звернутися до командування та, якщо воно не реагує, можна подавати скарги командиру частини, оперативному командуванню, до якого належить частина Військової служби правопорядку, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та навіть Президенту України.
Слід зазначити, що військовослужбовець має право подати скаргу, якщо вважає, що його права та законні інтереси було порушено.
Залежно від виду порушення скарга подається:
- органам військового управління;
- посадовим особам;
- військову службу правопорядку;
- органам, які проводять досудове слідство;
- іншим державним органам.
Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушено його права, скарга подається в порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.
Скарга може подаватися усно та письмово (бажано письмово):
- військовослужбовцями,
- членом сім'ї військовослужбовця
- іншою зацікавленою особою.
Усі скарги в день їх надходження заносяться до журналу реєстрації пропозицій, заяв та скарг громадян.
Читай також: Винятків не буде: що потрібно знати про військовий облік жінок в Україні
Усну скаргу можна подати командирам військових частин під час особистого прийому, що у кожної військової частини, установі, організації.
Письмову скаргу бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини чи іншого державного органу, до компетенції якого розглядається питання. Другий екземпляр з позначкою про отримання залишається в особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо потрібно оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.
Так, громадянин має право:
- особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;
- надати додаткові матеріали щодо справи;
- бути при розгляді заяви чи скарги;
- отримати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- ознайомитись з матеріалами перевірки заяви чи скарги;
- оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення у суді;
- вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.
Строки розгляду пропозицій, заяв чи скарг не повинні перевищувати 30 днів з часу їх отримання, а ті, що не вимагають додаткового рішення чи перевірки, повинні розглядатися невідкладно. Крім того, термін розгляду можна продовжити до 45 днів при попередженні командиром військовослужбовця.
Несвоєчасний, неповний розгляд скарги чи незаконне рішення посадової особи, що його розглядає, можна оскаржити встановленим порядком у суді, Військовій службі правопорядку чи вищому за підпорядкованістю командира.
Нагадаємо, як повідомляв раніше Realist.online, від призову в Україні звільнили ще одну категорію чоловіків.
