Одне рішення суддів може стати "термоядерною бомбою" для банків в Україні та їхніх клієнтів.
Про це у блозі на УП написав голова Ради Незалежної асоціації банків України, голова Наглядової ради Альфа-Банку Україна, представник ABH Ukraine Роман Шпек.
"З’явився новий прецедент, який на тлі цих судових баталій є "термоядерною бомбою", що повністю винищує фінансові правовідносини в країні, і не тільки в банківській галузі, а також космічно віддалює Україну від законодавства ЄС та стандартів міжнародного права. На 17 серпня призначено чергове судове засідання за так званою "справою ТММ", що може призвести до тотального скасування договірних відносин в Україні – адже суддями будуть ті самі люди, що і створили цей нищівний прецедент", - заявив він.
За словами економіста, суд підірвав основи господарського права, бо вказав у своєму рішенні, що додаткові угоди за бажанням можна ігнорувати.
"В рамках апеляційного перегляду справи, виграної у попередній інстанції одним із українських банків у хронічного боржника, троє суддів Верховного Суду творчо потрактували Цивільний кодекс і дійшли висновку, що умови додаткових угод, укладених після первісного терміну повернення кредиту, є неправомірними", - розповів Роман Шпек.
Він вказав, що за рішенням суду виявляється, що додатково підписане в угоді є неправомірним, а оскільки практично кожен бізнес обслуговується у банку, це рішення має перспективу поставити під сумнів все, про що договорилися за роки співпраці.
"Для банків це потенціал зростання обсягу проблемних кредитів, адже недобросовісні позичальники не гребуватимуть скористатися цим подарунком Верховного Суду. Для клієнтів банків – це загроза того, що будь-які зміни договорів можуть бути "відіграні назад"… Вся економіка України поставлена на межу договірного хаосу!", - підкреслив дипломат.
Він навів приклад щодо механізму фінансової реструктуризації в Україні, що давав змогу реструктуризувати заборгованість, скорочуючи рівень проблемних кредитів (NPL) у системі. За цим інструментом було здійснено реструктуризацій на 70 млрд грн, але тепер на підставі рішення Верховного Суду це можна перекреслити. Тим часом найбільші обсяги реструктуризацій припадають на державні банки, тому різницю доведеться покривати платникам податків.
"Ця "термоядерна бомба" виходить далеко за межі банківської системи. Адже додаткові угоди заключають і у страховій, і у лізинговій, і у багатьох сферах нефінансової діяльності. Суддям так хотілося допомогти певному позичальнику, що заради цього вони вирішили тотально змінити правила гри у договірних відносинах взагалі", - зазначив він.
Також він вказав на європейську практику, як саме діють додаткові угоди в кредитних договорах.
"Директива ЄС 2019/1023 про реструктуризацію і неспроможність, яка наразі імплементується до національного законодавства країн ЄС, покликана забезпечити безперервність управління боргом, визнаючи зміни до умов кредитних угод обов’язковими для виконання сторонами кредитних правовідносин. А Україна зусиллями трьох суддів прямує у діаметрально інший бік", - вказав Роман Шпек.
