Сучасна війна характеризується домінуванням технологій, а радіоелектронна боротьба стала одним із ключових інструментів на полі бою. Її роль зросла експоненційно з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли спектр загроз розширився від звичайних радіочастот до супутникових каналів зв’язку, GPS і комунікаційних протоколів дронів. Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Сьогодні РЕБ уже не є допоміжним інструментом — вона перетворилася на критичний компонент оборони та наступу.
Використання РЕБ у сучасних реаліях війни
РЕБ включає три основні компоненти: радіоелектронну розвідку, радіоелектронне подавлення, та радіоелектронний захист. Усі три компоненти діють інтегровано й оперативно, визначаючи не лише ефективність вогневого ураження, а й збереження комунікаційних каналів та навігаційних систем на полі бою.
Україна стала прикладом широкомасштабного застосування РЕБ у гібридному, динамічному середовищі. За даними Royal United Services Institute, Росія вивела на фронт велику кількість систем РЕБ, які здатні виявляти, подавляти і знищувати засоби управління та навігації ЗСУ. Йдеться зокрема про такі комплекси, як «Красуха-4», «Житель» та «Борисоглєбск-2». Вони застосовуються для глушіння GPS, блокування зв’язку дронів та радіоканалів командування.
Однак, українська армія адаптується і відповідає асиметрично. В арсеналі ЗСУ з’явилися як західні системи (наприклад, VAMPIRE, SmartShooter), так і вітчизняні розробки — від мобільних РЕБ-комплексів типу «Анклав» до новітньої системи «Нота», здатної автоматично визначати координати джерел сигналу і подавляти їх у режимі реального часу.
Щит і меч: дрон проти РЕБ
Одна з головних арен радіоелектронної боротьби — протистояння безпілотних літальних апаратів та систем РЕП. Сучасні дрони, особливо FPV, стали одночасно засобом ураження і розвідки, однак вони вразливі до електронного подавлення. За оцінками The New York Times, у деяких секторах фронту до 60% українських FPV-дронів втрачено через дії російських РЕБ-комплексів.
Втім, ситуація змінюється. Завдяки глибокій інтеграції бойових IT-рішень, українські оператори почали використовувати альтернативні протоколи керування, нові канали зв’язку, а також автономні навігаційні системи на основі інерційних модулів. З’явилися дрони, які автоматично переходять у режим «мовчання» при виявленні втручання, виконуючи місію навіть за умов повного глушіння сигналу.
Іншим інноваційним підходом стали «анти-РЕБ» дрони, які не лише уникають електронного впливу, а й здатні виявляти джерела сигналу та наводити на них артилерію або інші засоби ураження. Саме такий підхід реалізовано у комплексі Shark, який оснащено альтернативною GPS-навігацією.
Досвід України
В українському досвіді важливою стала не лише кількість розгорнутих засобів РЕБ, а й здатність гнучко інтегрувати їх у загальну систему C4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance).
Рішення типу «Delta» та «GIS Arta» дають можливість обробляти сигнали, визначати джерела перешкод і оперативно передавати координати для вогневого ураження. Крім того, Україна поступово переходить від імпорту до локального виробництва систем РЕБ. За даними Defense Express, частина комплексів нового покоління вже виготовляється на основі українських комплектуючих, що зменшує залежність від імпорту. Системи типу «Буковель-AD» та «Хмара» демонструють ефективність як на фронті, так і в захисті стратегічних об’єктів в тилу.
Український підхід також відрізняється високою адаптивністю: інженери й військові постійно модифікують РЕБ-комплекси під зміну тактики ворога. Це стало можливим завдяки тісній співпраці Міноборони, виробників і тактичних операторів у зоні бойових дій.
Як реагує Росія
Росія, спостерігаючи за ефективністю українських РЕБ-засобів, посилює власні зусилля. Зокрема, активно оновлюються комплекси типу «Тирада», «Палантин» та «Москва-1», які здатні здійснювати багатоканальне глушіння та радіотехнічну розвідку. Москва інвестує в РЕБ як у головний компонент боротьби з західними високоточними озброєннями.
Інвестиційний потенціал
Сфера РЕБ в Україні має значний потенціал для приватно-державного партнерства. За даними Kyiv School of Economics, обсяги виробництва систем РЕБ зросли у 2023 році на понад 80% у порівнянні з 2021 роком. Експортно орієнтовані компанії вже почали співпрацю з європейськими оборонними кластерами.
Окремим напрямом може стати експорт програмного забезпечення для РЕБ: алгоритмів виявлення, подавлення, цифрового моделювання. Це дає можливість залучати інвестиції у сферу R&D без прямих поставок озброєння, що важливо в умовах регуляторних обмежень.
Водночас інвестиції у сферу РЕБ потребують подальшої стандартизації: створення єдиних вимог до сумісності, обміну даними, відкритих протоколів та сертифікації виробництв. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено у рамках оборонної реформи 2024 року.
Нові правила воєнних дій
Радіоелектронна боротьба формує нову парадигму бойових дій. Втрата зв’язку або навігації протягом навіть кількох хвилин може змінити результат операції. РЕБ не просто супроводжує вогневе ураження — вона його забезпечує.
Майбутнє поля бою — це простір, де алгоритми РЕБ систем зі штучним інтелектом взаємодіють із сенсорними мережами, а дрони, танки й артилерія діють у злагодженій, децентралізованій системі. Ті, хто не контролює ефір, не контролює поле бою.
Для України, яка бореться з армією, що має потужну спадщину радянських систем РЕБ, ключем до перемоги стане гнучкість, технологічна адаптація та підтримка західних партнерів у розробці наступного покоління електронного озброєння.
РЕБ — це не лише технічна категорія, це елемент стратегічного мислення. І саме в цій площині визначатиметься перемога в війні XXI століття.