14 червня у Вашингтоні пройшов парад, присвячений 250-річчю армії США. Офіційна версія — відзначення військової традиції. Неформальна — демонстрація сили військово-економічного комплексу, що підмінив ідею служби грошовими потоками, рекламою і виборчими сигналами. Парад став не стільки військовою церемонією, скільки рекламною платформою для корпорацій, пов'язаних з Пентагоном, криптою, IT та політичними донорами Дональда Трампа.
Хто заплатив за шоу
Фінальна вартість заходу коливається від 25 до 45 мільйонів доларів. Частина — бюджет США: 6700 солдатів, 84 одиниці техніки, зокрема 28 танків Abrams. Решта — бізнес, великий і дуже політизований. Організаційно парад курувала America250 — структура, створена Конгресом для підготовки до святкування 250-річчя незалежності у 2026 році. Але все значно цікавіше, якщо придивитись до списку спонсорів. Тут і UFC з Дейною Вайтом, який особисто був присутній на параді, і Lockheed Martin — головний виробник F-35, що завдяки війнам отримує рекордні прибутки. Amazon, Oracle, Palantir, Coinbase, Walmart, Coca-Cola, FedEx, Jeep, Bank of New York Mellon, Exiger — це не просто гравці ринку. Це учасники нової міл-тех архітектури впливу. Більшість із них мали офіційну присутність на параді: банери, рекламні блоки, стенди, VIP-зони.
Інтерес до події був не стільки з боку глядачів, скільки з боку тих, хто на війні заробляє або страхує доступ до держконтрактів. Особливо характерною є поява Palantir, контрольованої Пітером Тілем, який водночас є донором Трампа, техноідеологом і головним лобістом ШІ в оборонці. Coinbase — ще одна цікава фігура: їхня присутність вчергове підтверджує спроби перетворити крипту з нішевого активу на стратегічний інструмент американської фінансової політики, а отже — і державної безпеки.
Донори Трампа і донори параду — це одні й ті самі люди
Список спонсорів параду дивовижно збігається з донорами президентської кампанії Дональда Трампа. На його вибори 2024 року десятки компаній і осіб вклали сотні мільйонів доларів. Тімоті Меллон дав $150 млн, Клініка Адельсона — $106 млн, Лінда МакМахон з WWE (яка нині з UFC у складі TKO Group Holdings) — $16 млн. Amazon, Meta, Boeing, Coinbase, ExxonMobil, OpenAI, Palantir — усе це і донори, і партнери параду. OpenAI, наприклад, не тільки пожертвувала $1 млн на кампанію Трампа, а й отримала $200 млн від Пентагону на розробку військового штучного інтелекту. Це гарний причинно-наслідковий зв’язок.
Цікаво, що частина гравців, які активно фінансували Трампа в 2024, сьогодні діють обережніше. Ілон Маск, що в 2024 році організовував криптолотереї у Пенсильванії на підтримку Трампа й, за деякими даними, вклав у кампанію $290 млн, сьогодні мовчить через низку скандалів. Але це не означає, що стався повний розрив. Просто акценти зміщено. Менше прямого фінансування — більше інституційної підтримки. І парад — якраз такий механізм: символічна участь, яка зберігає доступ до державної машини, але не компрометує напряму.
Символіка і контексти: про що був цей парад
Для чого парад такого масштабу у країні, яка декларує відкритість, а сама дедалі більше мілітаризується? Відповідь дає порівняння. У Франції паради коштують 5–15 млн доларів і приурочені до Дня Бастилії — церемоніальність, не агресія. У Британії — 2–5 млн, суто монархічний ритуал. У росії — близько 7 млн, із гігантською дозою пропаганди. Китай у 2019 році витратив на військовий парад $100–200 млн — це шоу сили для внутрішнього і зовнішнього вжитку. США цього разу витратили до 45 млн — на тлі кризи в Конгресі, зростаючого антикорпоративного руху і втомленого суспільства. Це не виглядає як патріотизм. Це схоже на ін’єкцію адреналіну в тіло системи, яка тріщить.
А тим часом за межами параду тривали мітинги під гаслом “No Kings”. Їхня головна вимога — скасування параду, який символізує узурпацію влади та перетворення американської республіки на шоу однієї особи. Учасники протесту звинувачували Трампа у спробах перетворити себе на «короля». Сам він, до речі, під час параду заснув. Це стало мемом, але глибше — символом відстороненості від власного проекту. Навіть військові були розділені. Частина називала парад фарсом і дешевим політичним трюком, частина — моральним стимулом для нації. Але точно — ніхто не говорив про нього як про «традицію».
Політична ціна урочистості
Парад може обійтися республіканцям дорого. Попри зовнішню демонстрацію сили, він розділив суспільство, спровокував протести, активізував опозицію та оголив зв’язок армії з грошима. Парад показав себе не як патріотичний акт, а як рекламний щит (частково оплачений податками). І якщо республіканці вважали, що таким чином зміцнять підтримку перед довиборами — вони прорахувались. Ефект зворотний. Ще кілька подібних подій — і буде підірвано дисципліну всередині самої партії, особливо серед поміркованих, які втомилися грати у шоу-державу.
Данило Єршов
