Зимове сонцестояння і Різдво: як святкували Коляду наші предки
Зимові свята

Зимове сонцестояння і Різдво: як святкували Коляду наші предки

20 грудня 2021 | 14:38

Від дня Зимового сонцестояння, а на 2021 рік воно припадає на 21 грудня, бере початок новий сонячний цикл. Це свято називали Різдвом Божича Коляди: народжується молоде світло, тривалість дня збільшується. Світло поборює темряву і під його теплими променями починається весна. В цей день закінчується Корочун – період року з найкоротшими днями. Завершуються Велесові дні – дня, коли бог Наві Велес завершує ходу по трьох світах, і, роздавши дарунки, передає правління Божичу Коляді. У наших предків це свято мало свій сакральний зміст. А вже після приходу християнства на терени Русі та інших слов'янських племен, вирішили замістити це свято, скомпілювавши його з Різдвом Ісуса Христа, що нібито припадає на 25 грудня.

Варто зазначити, що саме від 25 грудня день стає довшим на помітні 10 хвилин, щодня додаючи по 2 хвилини.

То як святкували Різдво в давнину і які обріди мали – далі вматеріалі на Realist.online.

Хто такий Коляда

Коляда – Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис — мабуть, чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов’язує значення слова коляда з коло, а також латинським calendae — календар, різдвяні канікули тощо. Коло — можливо, від коло — сонце, а також небо (подібне до гр. polos – вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов’янське Сварга — небесний коловорот).

Але в народному уявленні існує також жіноча постать — Богиня Коляда — не тільки як уособлення свята, але і як Богиня-Мати, яка народжує сина Божича-Коляду, тобто молоде зимове Сонечко. У західних слов’ян існує свято Божича (Різдво), якому випікають “Божичний коровай”.

Назви, символи та ритуали

Отже, напередодні Різдва, а цьогоріч це 20 грудня, — був Святвечір. У цей вечір Божич Коляда разом з Дідухом (духом предків-дідів) приводять до домівок духів роду. Дідух, котрий роблять із останнього снопа пшениці та жита під час обжинкових свят Спасів та зберігають у хліві, заносять до хати та ставлять на покуті. Частину колосків дідуха обмолочують а з зерна варять традиційну різдвяну страву – кутю. Окрім куті святковий стіл повинен мати 12 страв, відповідно до кількості місяців у році. Після приходу християнства ця традиція збереглася, але її пов'язали із 12 апостолами, що супроводжували Христа.

До 12 священних страв входили, зокрема: кутя з медом, узвар, вареники, голубці, риба, горох з олією і часником, ячмінна товчена каша з олією або медом, пшоняна каша, пироги з маком, варені боби.

Першу ложку куті брав старійшина роду і кидав у закутки, аби почастувати духів-обережників домівки. А завершувалося свято закінчується священним причастям – Різдвяним Божичним короваєм.

Традиційними вітальними піснями у Святвечір були колядки. Колядники ходили від оселі до оселі, співаючи ритуальних пісень. Ці пісні поділяються на два типи:

– Космогонічні колядки, що розповідають про створення світу та Богів;

– Родинні колядки, якими вшановують членів сімей.

Читайте також: Найдавніше свято: хто такий Спас і як його шанують

Вірування та обереги

Як зазначає видання "Рід і Віра", наші пращури вірили, що у ніч перед Різдвом активізовувались сили хаосу, всяка нечисть, яка може перешкодити визріванню світлої сили. Ці неписані та позабіблійні траційні вірування збереглися аж до 18-19 століть, зокрема їх яскраво змалював Микола Гоголь у своїй повісті "Ніч перед Різдвом".

Тому збереглася і традиція, коли колядники одягали маски, щоб злі сили їх не розпізнали та не зупинили і не ввели в оману у той час, як вони ходили по хатах і співали величальні пісні Коляді, відганяючи темну нечисть. Власне, не самі ритаульні співи, а все це дійство і називалось колядками - відлякування нечисті та величання Божича Коляди, як сама суть оновлення світу. А сам процес колядування — імітація космічного народження Сонця, де колядники – є уособленням предків роду, віщують просвітлення.

Самі ж колядки - це прославлення триєдиної сутності Всесвіту. Земля, боги та люди.

Святвечір та підготовка до Різдва

Свечір напередодні Різдва ще називавався Багата кутя, або ж Вілія. Готуватися до Свят-вечора починали ще вдосвіта із розпалення вогню в печі. Вогонь розпалювали з 12 полін, що припасали протягом 12 днів, а подекуди протягом року, заготовляючи по одному різдвяному полінцю кожного обрядового свята щомісяця.

Напередодні робили всі інші хатні справи, щоб на цей день лишити лише турботи з приготування страв. І доки господиня клопотала на кухні, господар ходив до всіх, кому щось винен, та віддавав борги. До хати забирали всяку дрібну домашню худобу та домашніх тварин, адже нічого не мало ночувати поза домівкою. Але хлів та стайня для великої худоби вважалася їхнім домом і тому там великій худобі було безпечно. Задля збереження худоби у певні дні клали требу тому ж таки Велесові.

Святвечір - це час, коли мирилися з ворогами, щоб у новому році було мирно. А проти тих, хто не хотів миритися, виконували магічний ритуал: затикали всі дірки та щілини у лаві, на якій зазвичай відпочивав господар, примовляючи: «Не дірки затикаю, але роти своїм ворогам, аби їх напасті не ловили мене цілий цей рік».

Як вже згадувалося вище, у Святвечір господар вносив Дідуха до хати. Робилося це після заходу Сонця. заносячи Дідуха, господар вітався з усіма, ніби щойно зустрів:

— Дай Боже здоров’я! Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато! Віншую вас щастям, здоров’ям, із цим Святим вечором, щоб ви у щасті й здоров’ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ, поки Бог назначить вік!

Дідуха ставиться на покуті, перев’язували, а біля нього клали ярмо, чепіги від плуга, сокиру та інші залізні речі, які допомагають у господарстві та захищатимуть дім від злої сили. Потім стіл застеляли скатертиною, під яку на чотири кути столу клали голівки часнику. На стіл викладають спечені калачі і хліби.

Різдвяна вечеря

За стіл всією родиною сідали після сходження на небі першої зірки. Під час святкової вечері намагалися без нагальної потреби не виходити з-за столу, а розмови вели тихими стриманими голосами.

Спершу поминали предків і господар запрошував їх до Святвечора. Вважається, що саме в цей час усі предки приходили до оселі, а відтак для них мали бути вільні місця на лавках, а на стіл ставили додаткові тарілки та ложки. Після ритуальних молитов кожен з присутніх мав з’їсти по три ложки куті.

Далі з кожної страви набиралося потроху у велику миску, а господар виносив це до худоби, даючи їй покуштувати «святої вечері» та благословляючи її хлібом. Ця треба підносилася не лише худобі, а й Велесові, як охоронцю худоби. Аби не спантеличити худобу іменем величного бога, господар кликав його Дідом Морозом, запрошуючи до себе ласувати кутею та просячи, аби хижі звірі не нівечили худобу.

І вже потім вся родина збиралася в хаті, аби сісти до святкової вечері. Після вечері діти відносили обрядову їжу своїм родичам, бабусям-дідусям. В свою чергу вони обдаровують дітей горіхами, яблуками, цукерками, грішми та ін.

Читайте також: Зимове сонцестояння: що можна і чого не можна робити 21 грудня

Російський уряд запроваджує заборону на експорт бензину: деталі
27 лютого 2024
Дуда заговорив про можливість значного збільшення постачання боєприпасів Україні
27 лютого 2024
У Польщі зібрали частину розсипаної української кукурудзи: скільки залишилося на землі
27 лютого 2024
Шольц виступив проти постачання Україні ракет Taurus - як аргументував
26 лютого 2024
Долар продовжує втрачати позиції: курс валют від НБУ на 27 лютого
26 лютого 2024
Україна отримала від ЄС менше половини обіцяних снарядів: Зеленський зробив нову заяву
26 лютого 2024
В Україні підписали перший прямий контракт зі шведським виробником озброєння
26 лютого 2024
Латвія вимагає від ЄС заборонити російське зерно та пропонує цікаву альтернативу
26 лютого 2024