День Святого Миколая – свято, яке багато століть в Україні вважається святом дитячих подарунків, щедрості та зимового дива. Але мало хто знає, що ці грудневі дні були здавна знаковими для слов'ян. Ще задовго до того, як Миколай чудотворець мирлікійський з'явився на теренах Русі-України, ставши святим, дні з 19 по 21 грудня вважалися одними з найголовніших у календарі. Адже саме в ці дня давній величний бог Велес завершував свою ході трьома світами – з Наві крізь Яв до Праві, та віддавав правління Божичу Коляді – новому Сонцю, що заходило на нове коло, вирівнюючись у день Зимового сонцестояння. І саме Велес був праобразом Святого Миколая. Щоправда подарунки від нього не всім могли сподобатися.
Але про все по черзі.
Читайте також: Скоро День святого Миколая: що подарувати маленькій дитині
Шлях Велеса
Велес - у слов'янській міфології бог-опікун багатства, зокрема худоби, покровитель торгівлі, музики, мистецтва, поезії, володар підземного світу Наві.
Шлях Велеса, за віруваннями давніх слов'ян, починався у Велесову ніч – з 31 жовтня на 1 листопада за сучасним календарем. В цей день відчинялися ворота Наві – потойбічного світу предків та духів. І саме в цю ніч на підвіконня ставили свічки, як символ вшанування душ пращурів та дороговказу для них.
Протягом місяця Велес мандрував трьома світами – з Наві крізь Яв (світ людей) до Праві (світу богів). Завершувалася мандрівка 6 грудня у Праві і з того дня Велес знову повертався у свій світ Наві крізь світ людей. Саме 6 грудня здавна слов'яни відзначали, як свято Бога Велеса. А дід Мороз – це одна з іпостасей Велеса, коли бог ходив лісом та наводив лад серед звірів.
Повертаючись із світу богів у світ людей, Велес приносив щедрі дарунки. Але це було не лише багатство, врожай, приплід. Це були також мудрість, знання, закон та лад у родинах.
Протягом двох тижнів Велес наводив лад у світі людей (Яві), аби підготувати людей до Різдва Божича Коляди – Зимового сонцестояння та збільшення дня. І саме 19 грудня люди вшановували Велеса, дякували йому за ті дарунки, які він приніс.
Згодом після християнізації русі 19 грудня стало днем Святого Миколая. Оскільки викорінити тисячолітні традиції було неможливо, християнські священники просто "замінили персонажа", залишивши йому його "роботу".
Подарунки від Велеса
Як вже згадувалося, Велес приносив людям подарунки. І для кожного – був свій подарунок. Звичні ласощі – це були лише для дітей слухняних. А от лозина з морозного лісу – для дітей неслухняних. Ця традиція – класти під подушку неслухняним дітям "лозину від Миколая" замість подарунків – збереглася і до наших днів.
Проте не лише неслухняним дітям, а й "неслухняним" дорослим Велес міг принести "подарунки". Так, наприклад, скотарі, які протягом року гарно поводилися з худобою, не скупилися, ділилися своїм приплодом з общиною, давали щедрі пожертви, отримували щедрий приплід. А от скупі могли позбавитися й того, що мали. Зграя вовків, що взялася невідомо звідки, могла увірватися в кошару та повбивати чи понівичити худобу. Чи якийсь ведмідь-шатун міг залізти в зимовий схрон скупого пасічники та винищити бджіл.
Справа в тому, що слово "подарунок" походить від праслов'янського слова "дар", а те від слова "дати". Тобто початкова семантика слова – це дати щось комусь без прохання про це. Тому і "подарунки" від Велеса були дуже різноманітними.
Читай також: І корисно, і приємно: п'ять ідей, що подарувати дружині чи мамі на святого Миколая
19 грудня: Велес – Миколай – Дід Мороз
Отже, 19 грудня – це день, коли за народними повір'ями Велес завершував своє панування та передавав владу Божичу Коляді – Новому Сонцю. Саме в цей день Велес, як вже згадувалося, завершивши свої справи по наведенню ладу у природі та серед дорослих, приносив подарунки найменшим – дітворі. Традиційно це були ласощі, іграшки.
Після приходу на Русь християнства ця традиція зберігалася ще протягом кількох століть. Зокрема згадки про Велеса в усних переказах зберігалися аж до 15 століття. Звісно, що просто так викорінити тисячолітні традиції було неможливо. Тому, як і у багатьох випадках зі святами давньослов'янського календарного циклу, на 19 грудня "призначили" нового "власника" – Миколая мирлікійського. А щоб виправдати щедрість, він став чудотворцем та заступником всіх, хто в цьому потребував.
Нагадаємо, що християнство, як релігія, зароджувалася в середовищі малоймущих верств населення. А тому заступництво святих – було досить затребуваним явищем. Щоправда негативні моменти у "дарунках Велеса" прибрали, залишивши лише подарунки для дітлахів.
А ще пізніше, за часів СРСР, коли релігію було "подолано", і не залишилось ані Велеса, а ні Святого Миколая, курівництво радянської країни повернуло Діда Мороза. Персонаж мав геть компільований образ, хоча й отримав ім'я однієї з іпостасей Велеса – Діда Мороза, про якого згадувалося вище.
Все ті ж подарунки для дітей, але геть без релігійного підтексту та без абсолютно будь-яких традиційних вірувань. Щоправда радянська пропаганда, аби міфологізувати діда Мороза, зняла багато мультфільмів, кінострічок та написала новітніх казок про цього персонажа.
А на заході, точніше у США, пішли ще далі, але вже іншим, комерційни шляхом. Оскільки США – це країна-прихисток для величезної кількості національностей, у кожної з яких був свій відповідний зимовий персонаж, одна з компаній вигадала "унітарного" святкового персонажа – Санта Клауса. Він вперше з'явився в поемі Клемента Мура в середині позаминулого століття і вже за кілька десятиліть був "офіційним" різдвяним персонажем в рекламі, яким і є дотепер. Навіть більше – успішно просочився на терени слов'янських земель разом із новою західною культурою та звичаями.
Ще декілька слів можна сказати про те, як у середні віки Велес став уособленням нечистої сили.
Відповідно до праслов'янських вірувань, Велес – бог Наві, потойбіччя, світу духів та предків. А як відомо, у християнській парадигмі світосприйняття світ потойбіччя – це пекло, яким керує антихрист, чи сатана. Неважко здогадатися, що поставити знак "дорівнює" між прадавнім могутнім богом Велесом – богом мудрості, знань, тварин та духів, та антихристом було не важко. Хоча Велес ніколи не асоціювався зі злом.
Звідси маємо когнітивний дуалізм. З одного боку, всі позитивні риси Велеса перенесено на Святого Миколая, а негативні – на антихриста. Саме це й дало змогу швидко знищити пам'ять та традиції вшанування Велеса.
Читайтое також: Між Святим Миколаєм та Дідом Морозом: психолог порадив, як обрати подарунок дитині
