Ракети Patriot для України знову стали головною темою «Рамштайну». 8 вересня 2026 року міністр оборони Євген Хмара оголосив: Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для Patriot, а Єврокомісія погодила на це €3,2 млрд із кредиту ЄС. Звучить як прорив, і за масштабом це справді найбільша закупівля протиракет в історії країни. Але в тому ж виступі Хмара попросив союзників терміново передати 300 ракет зі своїх складів. Ці два прохання пояснюють одне одного: тисяча ракет прийде «протягом кількох років», а зима починається за два місяці. Розбираємо, що саме купує Україна, звідки гроші, скільки коштує одна ракета Patriot і чому виробництво, а не фінансування, лишається головним обмеженням.
Що саме купує Україна: 1000 ракет Patriot за €3,2 млрд
На 36-му засіданні Контактної групи з питань оборони України Хмара повідомив, що контракти приблизно на 1000 ракет для Patriot укладаються «за підтримки партнерів і за рахунок кредитних коштів ЄС». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила виділення €3,2 млрд.
Важлива деталь, яку губить більшість новин: більшість цих ракет надійде протягом наступних кількох років. Це не поставка, а замовлення на виробництво. Хмара сказав прямо: контрактовані ракети «потребують часу», тому Україна просить перехоплювачі із наявних запасів до зими.
Не уточнено й тип ракет. Для Patriot існує кілька: PAC-2 GEM-T, що збиває переважно літаки й крилаті ракети, і PAC-3 MSE, основний засіб проти балістики. Від цього залежить і ціна, і те, від чого саме ці ракети захищатимуть.
Звідки гроші: кредит ЄС на €90 млрд і виняток із правила 35%
Джерело – Ukraine Support Loan, кредит ЄС на €90 млрд на 2026–2027 роки, ухвалений у квітні 2026-го. Із них близько €60 млрд призначені на оборонні закупівлі, €30 млрд на бюджетну підтримку. Це той самий кредит, який замінив репараційний кредит із заморожених російських активів після грудневого саміту 2025 року.
Із цим кредитом була юридична проблема. Його умови вимагають, щоб частка компонентів не з ЄС чи України не перевищувала 35% вартості закупівлі. Ракети Patriot повністю американські, тож для них потрібен виняток. Прецедент уже є: у квітні 2026 року такий самий виняток зробили для китайських компонентів дронів. Заявку Україна подала на початку вересня, і це перший запит на американську зброю за кошти цього кредиту.
Тобто €3,2 млрд – не додаткові гроші, а частина вже узгодженого пакета. У 2026 році Україна розраховує отримати з кредиту €28,3 млрд на оборону. Patriot забирає з цієї суми трохи більше десятої частини.
Скільки коштує ракета Patriot і чому тисяча – це не так багато
За даними американських закупівель, одна PAC-3 MSE коштує $4,97 млн (Defense Express, січень 2026). Тисяча таких ракет – близько $5 млрд, тоді як €3,2 млрд – це приблизно $3,7 млрд. Розрив можна пояснити по-різному: частина замовлення може припадати на дешевші PAC-2, експортна ціна може відрізнятися, або решту доплачують партнери, як і сказав Хмара. Точної розшифровки поки немає, і саме тому «тисяча ракет» потребує уточнення, перш ніж рахувати, скільки це ударів.
Тепер про потребу. За оцінкою Defense Express, щоб відбивати балістичні атаки в нинішньому темпі, Україні потрібно понад 60 ракет PAC-3 MSE на місяць. Американська доктрина передбачає дві ракети на одну балістичну ціль, іноді до чотирьох. Українські розрахунки через дефіцит часто пускають одну.
Проста арифметика: 1000 ракет при витраті 60 на місяць – це близько 16 місяців роботи ППО. Не запас на десятиліття, а покриття приблизно півтора року війни в поточній інтенсивності. І це за умови, що росія не нарощує кількість пусків, а вона нарощує.
Чому ракети Patriot не приїдуть до зими: 620 на рік на весь світ
Головне обмеження не в грошах. У 2025 році Lockheed Martin виготовила 620 ракет PAC-3 MSE, і це рекорд. На 2027 рік ціль – 750. Ці ракети ділять між усіма операторами Patriot, а пріоритет має армія США, яка сама витрачала перехоплювачі на Близькому Сході.
29 липня 2026 року Пентагон уклав із Lockheed Martin багаторічний контракт на $58,6 млрд до 2030 року, а компанія пообіцяла потроїти потужності до кінця десятиліття (Lockheed Martin). Але це означає, що масштабного зростання варто чекати у 2028–2030 роках, не цієї зими.
Саме тому весь світовий випуск за рік менший за українське замовлення, і саме тому Україна отримує 75–95% своїх ракет для Patriot через програму PURL, тобто зі складів США, а не з заводу.
300 ракет зі складів в обмін на майбутні: що запропонував Хмара
Ось як Україна намагається закрити розрив між замовленням і зимою. Хмара запропонував союзникам схему обміну: «Ми просимо вас передати ракети з ваших запасів в обмін на майбутні вдосконалені ракети з наших контрактів». Конкретне прохання – 300 ракет для Patriot із наявних запасів, а також 500 ракет «повітря-повітря» для боротьби з крилатими ракетами.
Логіка проста. Європейські країни тримають ракети Patriot на власний випадок і не хочуть залишатися з порожніми пусковими. Але якщо Україна віддасть їм свою чергу на нові ракети з контракту, вони отримають сучасніші перехоплювачі за рік-два, а Україна отримає старіші, але вже сьогодні.
Ризик цієї схеми теж очевидний: вона працює, лише якщо союзники повірять, що контракти будуть виконані вчасно. Будь-яке зволікання виробника вдарить не по одній країні, а по всьому ланцюжку.
Німеччина дає PAC-2, а не PAC-3: у чому різниця
Першою на прохання відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус того ж дня заявив, що ухвалив рішення терміново передати Україні ракети PAC-2 із резервів Бундесверу, і закликав інших членів групи перевірити свої запаси. Кількість не називалася.
Різниця між типами принципова. PAC-2 GEM-T – це ракета з осколково-фугасною бойовою частиною, ефективна проти літаків, крилатих ракет і, з обмеженнями, балістики. PAC-3 MSE працює за принципом прямого влучання і створена саме для балістичних ракет, таких як «Іскандер» чи північнокорейські KN-23. Іншими словами, німецькі PAC-2 допоможуть проти крилатих ракет і дронів, які росія масово запускає по енергетиці, але не замінять дефіцитні PAC-3 проти балістики.
Тому прохання про 300 ракет і німецька відповідь – це не одна й та сама історія. Україні потрібні обидва типи, але найгостріший дефіцит саме в PAC-3.
Що це означає для України на зиму 2026/27
Перше. Контракт на 1000 ракет – це рішення про 2027–2028 роки, а не про цю зиму. Він важливий, бо вперше створює для України власну чергу на виробництві, а не залежність від чужих складів. Але зиму закриють лише передачі з запасів союзників, і тут вирішальними будуть наступні два місяці: Хмара просив ухвалити фінансові рішення до листопада.
Друге. Виняток із правила 35% – прецедент, який важить більше за €3,2 млрд. Якщо кредит ЄС можна витрачати на американську зброю, то під нього можна купувати і наступні партії PAC-3, і те, чого європейський ОПК не виробляє. Це відкриває шлях до стабільного фінансування PURL із європейського боргу замість щорічних добровільних внесків.
Третє. Головна вразливість української ППО – не гроші, а фізична кількість ракет у світі. 620 на рік на всіх операторів Patriot означає, що навіть за повного фінансування Україна конкурує за ті самі ракети з армією США, Ізраїлем, Польщею і Німеччиною. Саме тому європейська антибалістична програма FREYJA, яку Зеленський обговорював в Осло того ж тижня, для України не альтернатива Patriot, а спроба зламати монополію одного заводу.
Ігор Петренко – доктор політичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновник аналітичного центру «Об'єднана Україна».
