22-й пакет санкцій ЄС проти росії може стати рекордним за кількістю імен. Як пише RFE/RL, у проєкті – 827 компаній і 744 особи з російського військово-промислового комплексу, а ухвалити пакет планують 12 жовтня. Але за рекордом стоїть зміна тактики. Замість нових секторальних обмежень – проти нафти, банків чи товарів – Брюссель дедалі частіше вносить до списків конкретні заводи й людей. Причина – одностайність, якої в ЄС для великих економічних рішень бракує. Її ціну Україна вже побачила: 22 вересня, продовжуючи санкції проти росії на три роки, ЄС виключив зі списку Михайла Фрідмана й Алішера Усманова. Пояснюємо, що буде в новому пакеті, кого він зачепить і що це означає для України.
Що таке 22-й пакет санкцій ЄС і коли його ухвалять
Пакет санкцій – це набір обмежень, який Рада ЄС ухвалює одностайно, тобто з голосом кожної з 27 країн. Посли ЄС обговорили проєкт 22-го пакета 16 вересня, а затвердити його розраховують на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк очікує, що пакет традиційно охопить кілька напрямів: ВПК, торгівлю, індивідуальні та фінансові санкції. Обговорюють і повну заборону морських послуг для російських перевезень, але її доля залежить від ситуації на світовому ринку. Окремо готують невеликий антибалістичний пакет проти виробників російських балістичних ракет і постачальників компонентів. Сам Власюк застерігає: оптимістичний сценарій – середина або кінець жовтня, а європейські терміни часто зсуваються.
Чим 22-й пакет відрізняється від попередніх: списки замість секторів
Для порівняння: 21-й пакет, ухвалений 23 липня, був класично секторальним. Він запровадив заморожування активів 94 банків і фінансових установ, заборону 14 криптоплатформ, санкції проти ще 41 судна тіньового флоту. Персонально до списків тоді потрапили 218 осіб і компаній.
Ухвалювали його важко. За даними RFE/RL, улітку окремі країни намагалися послабити або заблокувати секторальні обмеження, тож тепер ЄС робить ставку на регулярні списки. Euractiv додає ще одну причину: найдоступніші цілі вже вичерпано. Нафта, газ, сировина й експортний контроль закриті попередніми пакетами. Лишаються компанії тіньового флоту, криптобіржі та фірми в третіх країнах, які санкціонувати складніше.
Списки теж ухвалюють одностайно, але вони рідше зачіпають економічні інтереси окремих держав ЄС. Тому їх легше провести через Раду – і тому їх стає більше.
Кого зачепить новий пакет: ракети, верфі, електроніка
Проєкт, про який пише RFE/RL, зосереджений на ВПК. У ньому – виробники ракетних систем, авіаційні підприємства, суднобудівні заводи «Севмаш» і «Звездочка», а також постачальники продукції подвійного призначення: електроніки й напівпровідників. Euractiv оцінює, що в жовтні до списків можуть додати близько 1600 осіб і організацій. Остаточні цифри стануть відомі лише після ухвалення.
Для України це не абстракція. Саме ці підприємства виробляють ракети, якими росія б'є по українських містах, і саме їхні ланцюги постачання компонентів – найслабше місце російського ВПК.
Ціна одностайності: як Фрідман і Усманов вийшли з-під санкцій
22 вересня Рада ЄС продовжила персональні санкції проти росії на 36 місяців. Раніше їх подовжували лише на пів року, і щоразу це відкривало нагоду для торгу. У списку – понад 3 тисячі осіб і компаній.
Але за три роки стабільності довелося заплатити. Словаччина наполягала на виключенні зі списку Михайла Фрідмана й Алішера Усманова, Франція – Усманова. Компроміс знайшли саме так: санкції продовжили, двох олігархів вилучили. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав це рішення ганебним і невиправданим. Володимир Зеленський після зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн заявив, що «сигнали про зняття санкцій з окремих російських олігархів виглядають самовбивчо та контрпродуктивно».
Обидві оцінки мають підстави. Для ЄС трирічне продовження зменшує кількість голосувань, на яких окремі уряди можуть шантажувати решту. Для України це прецедент: місце в списку тепер можна виторгувати.
Що 22-й пакет санкцій означає для України
Перше. 22-й пакет корисний саме там, де Україна відчуває війну найгостріше, – у виробництві ракет і дронів. Він доповнює те, що Україна робить власними силами, зокрема удари по російській нафтопереробці.
Друге. Пакет вужчий, ніж його подають заголовки. Секторальних ударів на кшталт нафтового ембарго в ньому не очікують, а ефективність списків залежить від того, чи вдасться перекрити обхід через треті країни.
Третє. Санкційна дипломатія стає поіменною. Кожне прізвище в списку тепер – предмет переговорів із 27 столицями, і випадок Фрідмана й Усманова показав, що окремі уряди готові цим користуватися. Тому до 12 жовтня Україні важливо стежити не лише за тим, хто потрапить до 22-го пакета санкцій, а й за тим, хто з нього випаде.
Ігор Петренко – політолог, доктор політичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновник аналітичного центру «Об'єднана Україна».
