Українським компаніям відкриваються довгострокові перспективи за умови гармонізації стандартів і диверсифікації ринків. Про це пише Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
29 жовтня 2025 року набуло чинності рішення Комітету асоціації № 3/2025, яким Україна та ЄС переглянули умови поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) за статтею 29 Угоди про асоціацію. Майже рік роботи в новому режимі дає змогу оцінити, кому з експортерів він допоміг, кому ускладнив роботу і як бізнесу діяти далі.
Як змінилися умови експорту в ЄС після завершення автономних торговельних заходів
З червня 2022 року до 5 червня 2025 року автономні торговельні заходи (АТЗ) скасовували для українських товарів мита, квоти та антидемпінгові інструменти. Утім, з 2024 року діяв «аварійний гальмівний механізм», який повертав обмеження для яєць, цукру, вівса, крупів і меду в разі перевищення середніх обсягів імпорту. Після завершення АТЗ на кілька місяців повернулися квоти 2016 року, а з 29 жовтня 2025 року запрацював оновлений режим.
Нові умови безстрокові й, за словами єврокомісара Мароша Шефчовича, створюють довгострокову та передбачувану основу для торгівлі. Водночас Euronews називає угоду менш амбітною, але реалістичною: вона вигідніша за початкову ПВЗВТ, проте суттєво поступається повній лібералізації воєнного періоду.
Які українські товари отримали більші квоти, а які втратили частку ринку
Оновлений режим має три рівні. Для чутливих позицій квоти зросли помірно й залишаються нижчими за фактичні обсяги часів АТЗ. Згідно з даними Єврокомісії, квота на м’ясо птиці зросла з 90 до 120 тис. т, на яйця — з 6 до 18 тис. т, на пшеницю — з 1 до 1,3 млн т, на білий цукор — з 20 до 100 тис. т, на мед — з 6 до 35 тис. т; окремо з’явилася квота 30 тис. т на борошно. Для вершкового масла, сухого знежиреного молока, вівса та крупів квоти підняли до найвищих рівнів останніх років, а ферментовані молочні продукти чи виноградний сік лібералізували повністю. Натомість Україна розширила квоти для європейської свинини, птиці та цукру.
Наслідки вже видно в статистиці. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, агроекспорт у 2025 році скоротився на 8,8 %, до 22,53 млрд дол. США, а частка ЄС у ньому вперше з 2022 року опустилася нижче 50 % — до 47,5 %. Найбільше втратили зернові: за оцінкою Мануеля Алькараса для ASAP Agri, Україна навіть не вибрала пшеничну квоту 2025 року через рекордний урожай у самому ЄС. Стійкішими залишилися неквотовані позиції — олія, олійні культури, руда та металопродукція.
Чому стандарти ЄС стали частиною переговорів про вступ України
Ключова новація — умовність доступу. Як зазначає Європейська комісія, збільшення квот прив’язане до поступового наближення до норм ЄС щодо добробуту тварин, застосування пестицидів і ветеринарних препаратів, а прогрес оцінюватимуть за щорічними звітами України. Відповідність має бути досягнута до 2028 року, коли заплановано перегляд режиму.
Ці вимоги збігаються зі змістом переговорного кластера «Ресурси, сільське господарство та згуртованість», зокрема з розділами про сільське господарство та харчову безпеку, ветеринарну й фітосанітарну політику. Тож кожен виконаний крок одночасно відкриває додаткові обсяги експорту й наближає закриття відповідних розділів.
Крім того, угода містить захисне застереження: ЄС може запровадити обмеження, якщо імпорт спричиняє серйозні труднощі навіть в одній державі-члені. Для виробників відповідність стандартам — це не лише доступ до квот, а й аргумент проти політично вмотивованих бар’єрів.
Як українським експортерам адаптуватися до квотового режиму ЄС
Перший напрям — диверсифікація ринків. На той момент заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький повідомив, що у 2025 році на Близький Схід припало 4,4 млрд дол. США агроекспорту, на Африку — 2,8 млрд дол. США, на Південно-Східну Азію — 1,7 млрд дол. США. Ці ринки менш вимогливі до якості, але більш волатильні за ціною.
Другий — перехід у неквотовані категорії та продукцію з вищою доданою вартістю. Повністю лібералізовані позиції й глибока переробка дають змогу працювати без ризику, що квоту вичерпають у перші тижні року.
Третій — сертифікація за стандартами ЄС: GlobalG.A.P., BRCGS, IFS, органічна сертифікація, а для тваринництва — відповідність вимогам добробуту тварин. Компанії, які адаптуються до 2028 року, першими скористаються ймовірним розширенням квот.
Четвертий — планування поставок. Значна частина квот діє за принципом «перший прийшов — перший обслугований», тож варто стежити за залишками в базі TARIC і заздалегідь погоджувати графіки відвантажень з імпортерами.
Що дасть промисловим експортерам «промисловий безвіз» з ЄС
Для промислових товарів альтернативою квотам стає угода ACAA, яка передбачає взаємне визнання результатів оцінки відповідності в трьох пріоритетних секторах: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність і машини. Як пояснює Представництво ЄС в Україні, з ACAA українські виробники зможуть виводити продукцію на єдиний ринок на підставі українських випробувань і сертифікатів.
У квітні 2026 року Президент України підписав закон про гармонізацію акредитації та технічного регулювання, а в Мінекономіки України очікують запуску угоди у 2027 році. Виробникам електротехніки та обладнання варто вже зараз переходити на гармонізовані стандарти й готувати технічну документацію.
Чого чекати бізнесу від перегляду торговельних умов у 2028 році
Оновлена ПВЗВТ — компроміс між підтримкою України та інтересами аграріїв ЄС. Вона менш щедра, ніж АТЗ, зате безстрокова й передбачувана. Перегляд у 2028 році покаже, наскільки Україна наблизилася до європейських стандартів, тому найкраща стратегія для бізнесу — інвестувати в якість і відповідність вимогам ЄС уже сьогодні.
