З нарощенням експорту зростуть ціни на всі продукти харчування - інтерв'ю з міністром агрополітики Миколою Сольським
Економіка

З нарощенням експорту зростуть ціни на всі продукти харчування - інтерв'ю з міністром агрополітики Миколою Сольським

14 листопада 2022 | 08:08

Повномасштабна війна, розв’язана проти нас росією, завдала великої шкоди аграріям. Забруднення родючих земель вибухівкою, руйнування інфраструктури, сільськогосподарської техніки – все це не може не позначитися на виробництві сільськогосподарської продукції в Україні. Однак перелічені фактори – це лише верхівка айсбергу. Так, за даними KSE Institute, непрямі втрати, тобто недоотриманий дохід, в агросекторі через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробництва оцінюються в $34,25 млрд. Закриття морських каналів експорту призвели до перенасичення внутрішнього ринку продукцією, а відтак – до зменшення цін всередині країни більш як на 30 %. І хоча дію “зернової угоди” завдяки потужній дипломатії на найвищому рівні відновлено, ще є проблеми, усунення яких поліпшить можливості аграріїв тримати наш економічний фронт.

На яку підтримку від держави й міжнародної спільноти вони можуть розраховувати, які перспективи галузі на 2023 рік – про це та інше Realist.online поспілкувався з Міністром аграрної політики та продовольства Миколою Сольським. 

- У пріоритеті держбюджету–2023 безпека й оборона. Але агросфера – драйвер економічного розвитку країни. Так, попри війну частка аграрної та харчової продукції в загальному експорті країни – 46 %. На яку підтримку можуть розраховувати сільгоспвиробники з бюджету?

- Серед основного, про що просять аграрії, – це дешеві кредити. Тобто, щоб програма “5-7-9” була продовжена, а також, щоб були збільшені ліміти. Оперативно уряд вирішив питання з кредитуванням: ліміт зріс із 60 млн грн до 90 млн грн. 

У бюджеті на наступний рік передбачено також кошти на стимулювання садівництва і створення теплиць. При цьому було змінено підхід на співфінансування. Так, раніше фермер мав спочатку вкласти свої гроші, а потім чекати, коли уряд компенсує частину. Тепер діє такий принцип: якщо ви хочете займатися садами, держава одночасно з вами платить. Чому саме сади та теплиці? По-перше, це можливість для самозайнятості безробітних, внутрішньо переміщених осіб; по-друге, це розвиток приватного бізнесу, який здатний забезпечувати доходом не тільки себе, а й найманих працівників; по-третє, це сфера, яку треба було розвивати ще до війни. Однак розвиток стримувався, зокрема через відсутність ринку землі, адже люди великих грошей в орендовану землю не вкладають. А оскільки землю сьогодні можна купити, вона доступна, то агропідприємство, яке розбиває сад на площі до 25 га, може отримати компенсацію ⅔ від держави. Це сотні тисяч гривень на гектар – хороші гроші. Крім того, у селі на 25 га працює більше людей, ніж, наприклад, на 3000 га вирощування кукурудзи. 

- В яких міжнародних програмах можуть взяти участь українські фермери?

- Для допомоги з пошуком відповідних програм улітку цього року запустили Державний аграрний реєстр. Із його допомогою фермер, ввівши свої показники: наприклад, площу ділянки, наявність худоби, – одразу бачить, на яку підтримку може претендувати. Ще навесні ми домовилися про виділення до 50 млн євро від Європейського Союзу для прямої дотації для дрібних фермерів – декілька тисяч гривень на гектар і на корову. Ці кошти успішно видали впродовж двох місяців через ДАР.

Крім того, Канада та Японія профінансували обладнання для одноразового зберігання зерна на понад $ 60 млн, ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН - ред.) провела тендери й придбала на мішки для зберігання 7 млн тонн зерна. Скористатися можливістю теж можна через ДАР.

Також звернулися до країн-донорів із проханням про програми для забезпечення генераторами. Сподіваємося, отримаємо позитивну відповідь. Крім того, нам надають чимало точкової допомоги. Наприклад, Німеччина фінансує лабораторію у порту Ізмаїл. Також ми попросили Францію, Канаду на наступний рік допомогти з забезпеченням аграріїв насінням. Разом із тим, Отава розглядає можливість надати нам калійні добрива, які ми раніше постачали з Білорусі. 

Читайте також: Загнаний у кут щур: чого хоче добитися Путін зерновим шантажем

USAID (Агентство США з міжнародного розвитку – ред.) фінансує частину програми, пов’язану з садами. Крім цього, наступного року плануємо за підтримки Агентства запустити програму компенсації для виробників біометану. Наприклад, на біометановий завод потужністю до 3 МВт, який коштує $6–8 млн, надіюсь можна буде отримати грант до 30%.

Ми сподіваємося отримати від USAID компенсації для зернових перевалок на західному кордоні, а також на розвиток зрошення. Як відомо, в Україні ухвалено закон про об’єднання водокористувачів, завдяки якому фермери можуть об’єднатися, взяти у власність інфраструктуру, наприклад, насосні станції, переобладнати їх, поставити сучасні і розвивати зрошення. Сподіваюся, що вони погодяться і на це видавати гранти. Крім того, вони закупили для України мобільні силоси для зберігання більш ніж на 1 млн тонн сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження.

Українським аграріям допомагають і приватні міжнародні організації. Наприклад, Фонд Баффета, без посередництва МінАПК. Ми сподіваємося, що вони робитимуть це через Аграрний реєстр, адже це прозоро та зрозуміло. 

- Чим Україна може привабити іноземних інвесторів, попри війну?

- Як би не було гірко це визнавати, та війна – не найкращий стимул для інвесторів. Попри те, що Україна – чудова родюча країна, тут хороший динамічний ринок, дуже конкурентна сфера, у нас відкрито ринок землі, хоч і в такому обмеженому вигляді, – війна все стримує. Щоб не стримувало, треба, як мінімум, запустити страхування. Якщо інвестор матиме змогу застрахуватися від військових ризиків, то буде готовий розглядати Україну для інвестицій. 

Однак, вважаю, що Україна навіть в умовах війни цікава. Свідченням цього є приватизація спиртових заводів, які виставлялися зі стартовою ціною в кілька мільйонів гривень і продавалися за двісті мільйонів. Інтерес до них пояснюється декількома факторами: зараз дуже дешева сировина, адже її складно вивезти, і пропозиція всередині країни значно перевищує попит. Другий момент – це відкриття Європою своїх ринків: вони в червні обнулили квоти, мита, в тому числі на продукти переробки. Дуже важливо, щоб вони продовжили таку політику, переговори про це з ними ведуться. Крім того, один з ключових моментів у веденні бізнесу – бачити чітку перспективу, а ЄС щороку змінює умови. Загалом ринок Європи величезний, дорогий, логістично найкращий – для нас номер один з точки зору поставок продуктів переробної галузі.

- Які головні проблеми нині стоять перед аграріями? 

- Найперше – це дорога логістика, необхідність збільшення обсягів дешевої логістики за рахунок збільшення її пропозиції. Другий момент – дорогі ресурси, в першу чергу газ, на цей сезон і на наступні. Недешеві ціни і на інші матеріали, в тому числі й дизель, якщо порівнювати з іншими періодами. 

Читайте також: Удар по самолюбству Путіна та перемога України: що насправді дають "зернові угоди"

- “Зерновий коридор” знову працює. Коли можна очікувати виходу на довоєнні обсяги?

- Щоб відповісти на це запитання, потрібно розуміти, в якому форматі, дай Боже, буде продовжено цей “коридор”. У вересні–жовтні ми мали дуже хороші показники – більше 6 млн тонн щомісяця – можна сказати довоєнні показники. Але це не може заспокоювати. Бо треба взяти до уваги, що це було вікно можливостей, коли всі хотіли ним скористатися і готові були за будь-яку ціну експортувати. Відповідно, росту цін на продукцію не відбулося. Якщо “зерновий коридор” відновиться в нормальному форматі, спроститься, буде укладений на рік, то це дозволить всім спланувати так діяльність, щоб підвищити ціни. 

- Чи є план “Б” на випадок, якщо зернова угода знову зірветься?

Альтернативні плани – недешеві, нешвидкі, не такі потужні. Але бізнес призвичаївся. Альтернативні маршрути в серпні – це були 3 млн тонн. Я би не повірив, що це взагалі можливо, тому що у березні ми вивезли всіма альтернативними маршрутами 200 тис. тонн продукції.

- На які продукти харчування варто очікувати зростання цін?

- З нарощенням експорту йтимуть вгору ціни на всі продукти харчування. В Україні базові продукти харчування зараз найдешевші. Звісно, авокадо в Україні дорожче, ніж у Берліні, бо там немає таких проблем із доставкою. Але, якщо ми говоримо про хліб і все, що з цим пов'язано, в тому числі, м'ясо – ці продукти у нас значно дешевші, ніж будь-де. Українська кукурудза зараз коштує близько $ 100, а в Польщі – під $300. Для українського фермера це погано, адже він не покриває своїх затрат. Тому “зерновий коридор” спрямований на те, щоб аграрії вивозили і почали заробляти більше, щоб фермери мали змогу розвиватися й сіяти, і в країні не було проблем із зерном у майбутньому. Це також означає, що фермер, який виробляє молоко чи вирощує свиней, купуватиме зерно дорожче, тож і свинина подорожчає. 

- У Раді зареєстрували законопроєкт, що пропонує введення попередніх експортних депозитів для аграріїв для забезпечення повернення валютної виручки. Чи підтримує міністерство цю ініціативу?

У нас дійсно є проблема з неповерненням валютної виручки. Очевидно, в першу чергу, вона зумовлена різницею між двома курсами – офіційним і неофіційним, а також складнощами з поверненням ПДВ. За таких умов активізувався ринок за готівку. Валютна виручка все одно заходить у країну, але неофіційно, що погано впливає на курс і тягне інші проблеми. З цього порочного кола треба вийти. Один зі способів – валютний депозит. Ми зустрічалися з асоціаціями, з трейдерами – усі готові це обговорювати, але є нюанси. Для чого валютний депозит? Уявімо, що ми з вами торгуємо зерном, яке купили у фермера, й хочемо його вивезти. Ми повинні покласти на депозит, наприклад, 15 %. Якщо ми офіційно не повернемо валютну виручку, він згорить. Тобто той, хто працює неофіційно, одразу втрачає конкурентні переваги. Адже той, хто працює офіційно, поверне свої 15 %, а той, хто ні – їх втратить. Останньому це не дуже подобається. А той, хто працює в білу, стає більш конкурентним. Оце основна ідея. 

Читайте також: США позбавили рф статусу країни з ринковою економікою: що це означає

Трейдери насправді підтримують введення депозитів. Але є два моменти. Чому б не дозволити експортувати без цього завдатку тому, хто відповідає об’єктивним критеріям, які доводять, що це не фірми-прокладки. Наприклад, аграрій на 4-й групі заплатив багато податків – це явно не фірма-прокладка. Те ж стосується трейдерів, які впродовж кількох років вивозили певний обсяг продукції, і в яких не було проблем із валютною виручкою. Тобто мають бути критерії: якщо ви їм відповідаєте, то не платите, якщо ж ви умовно ризикові, тоді зробіть депозит. 

Чому я вважаю, що на цей компроміс треба піти? Бо є проблема з ліквідністю. Зайвих грошей ні в трейдерів, ні в аграріїв, які самі продають, щоб покласти на депозит, немає. Тому треба йти їм назустріч. Тоді, думаю, закон може працювати. Ще є деякі технічні моменти, які варто вирішити. Зокрема, щоб податковий комітет із митною службою чи Нацбанком визначилися, хто це має адмініструвати.

- В Україні працює ринок землі. Як на вартість землі вплинула війна?

Ціна в гривні залишилася та ж, але в доларах впала через девальвацію.

Яким міг би бути обсяг ринку, якби не війна, складно прогнозувати. Але деякі базові речі, які були до війни, залишилися. У центрі й на сході як до війни продавали більше землі, так і зараз. На заході як до війни не хотіли продавати, так і зараз не особливо хочуть. 

- Чому так?

На сході продають більше не тільки через близькість до території активних бойових дій, хоча це теж відіграє роль. На сході та в центрі України колгоспи були більші, а людей менше. На західній Україні у колгоспах землі було менше, а людей більше. Через ці історичні причини люди на сході отримали більший пай, родичі можуть скооперуватися і разом продати, наприклад, 30 га – це близько $ 50 тис. А на західній Україні на трьох – 3 га, тому вони не поспішають продавати. 

- Підсумовуючи, які можете виділити пріоритети розвитку галузі на 2023?

Пріоритет простий – галузі треба стабілізуватися, знайти міцну опору, щоб рухатися вперед. Зараз мова про це, а не про грандіозні плани. Українські аграрії не раз доводили: як тільки відчують, що можна швидко і активно рухатись, одразу почнуть робити.

Як ми повідомляли, стало відомо про старт місії МВФ в Україні, яка триватиме з 11 по 17 листопада. 

Російські сайти «привітали» ЗСУ зі святом
6 грудня 2022
Угорщина ветує виділення Україні фінансової допомоги від ЄС на 2023 рік
18 листопада 2022
В Білому домі пообіцяли надати ще більше допомоги Україні
18 листопада 2022
Окупанти перекидають війська з півдня на Луганщину, а ЗСУ громлять логістику ворога - Генштаб
18 листопада 2022
Весь світ - Україна: консули за кордоном зможуть видавати дублікати свідоцтв про народження
18 листопада 2022
Це не миттєвий процес: політолог пояснив, що буде з росією після відставки путіна
18 листопада 2022
Українським дітям щомісячно виплачуватимуть 5 тисяч гривень: як оформити заявку
18 листопада 2022
Президенти Зеленський та Ердоган привітали продовження зернової угоди: Україна лишається гарантом продовольчої стабільності
18 листопада 2022