В Україні знову заговорили про те, щоби повернути утильзбір. По суті, утилізаційний збір - це податок, гроші, які автовласник повинен буде заплатити після закінчення експлуатації автомобіля. Схожа практика вже застосовувалася в країні у 2013 році, але тоді механізм був дещо іншим – податком оподатковувалися автомобілі, які ввозилися до країни. Спочатку його сплачували імпортери, але потім збір закладався у ціну машини для покупця. Наразі чиновники обговорюють цілий перелік механізмів, які мають допомогти боротися зі застарілим автопарком.
Realist.online розповідає про те, що таке утильзбір, чи потрібно його вводити і як загалом, можна вирішити проблему зі старими авто та їхньою неналежною утилізацією в Україні.
Читайте також: В Україні подорожчають старі авто: названо причину
Що пропонують чиновники
За оцінкою експертів, в Україні середній вік автопарку становить 22,7 року. Голова Державної екологічної інспекції (ДЕІ) Андрій Мальований зазначив, що ці старі машини викидають багато шкідливих речовин в атмосферу, що позначається на здоров'ї людей. До того ж машини, що прийшли в непридатність, практично не утилізуються.
"Потрапляючи на звалища, вживані автомобілі викликають забруднення ґрунту свинцем, іржею, відпрацьованими маслами. В Україні лише 5% автовласників здають свої машини на утилізацію. Протягом 2020 року утилізовано лише 13 тисяч авто. Інші забруднюють навколишнє середовище", - повідомив Андрій Мальований.
Голова Держекоінспекції наголосив, що для вирішення проблеми потрібно застосовувати аналогічні з Європою механізми, серед яких:
- доплати автовласникам за купівлю нового авто після належної утилізації старого;
- стягнення утилізаційного збору після закінчення експлуатації автомобіля;
- високі штрафи для тих, хто порушує норми утилізації авто;
- розширена відповідальність автовиробника, який має подбати про подальше "знешкодження" відпрацьованого товару.
Що таке утільзбір і навіщо він потрібний
Ніколь Данилова, голова Асоціації управління відходами, розповіла, що утильзбір в Україні проіснував недовго – з вересня 2013 року по квітень 2014 року. Проти нього виступила Світова організація торгівлі (СОТ). Бо автомобілі однак не утилізували належним чином, а ось гроші з українців продовжували брати.
Вона додала, що є профільний Закон "Про утилізацію транспортних засобів", ухвалений у 2014 році, але він не вирішує проблему, у документі не визначено, які саме автомобілі підлягають рециклінгу. У ньому не прописано вимог до віку транспорту, до його технічного стану. Закон декларує необхідність правильного поводження з автомобільним мотлохом, не зобов'язуючи громадян здавати використане авто на кваліфіковану утилізацію. Отже, немає механізмів притягнення до відповідальності за неправильне поводження з автомотлохом. Утилізація авто, як і раніше, – справа добровільна.
У Федерації автопрому України (ФАУ) зазначили, що утилізаційний збір сплачується під час за купівлі автомобіля, або під час його утилізації. Сьогодні закони щодо утилізації транспортних засобів ухвалені більш ніж у 60 країнах світу. Серед лідерів із переробки є, наприклад, Німеччина, де утилізувати автомобіль можна на одному із 50 заводів країни.
Безконтрольне ввезення уживаних автомобілів та недосконалість системи утилізації призводить до того, що Україна перетворюється на країну секонд-хенду. За цей рік майже кожен другий придбаний українцями автомобіль був старший за 10 років. Це вдвічі більше, ніж у середньому в ЄС ”, – сказали Realist.online у Федерації.
Потрібен план
У ФАУ вважають, що до питання утилізації транспортних засобів в Україні необхідно підходити комплексно та планомірно з огляду на поточний стан справ та готовність до змін.
Першими кроками щодо екологічної складової експлуатації транспортних засобів могли б стати запровадження перевірки технічного стану всіх без винятку транспортних засобів та відновлення екологічних вимог Євро-5 до легкових автомобілів, що ввозяться та вперше реєструються на митній території України.
Олег Титамир, президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", каже, що проблема з утилізацією автомотлоху в Україні – більш ніж гостра. Приблизно 95% легкових автомобілів, що вийшли з експлуатації, не переробляються, а або викидаються на звалища, або господарі залишають їх на вулицях, або у дворах практично всіх українських міст.
За даними інформаційно-аналітичної групи "Auto Consulting", на сьогоднішній день в Україні парк легкових та комерційних авто становить 10,5 млн. одиниць. З цього масиву вік 27% машин перевищує 30 років, 47% - від 10 до 30 років. Більше того, близько 15% активної частини вітчизняного авторинку становлять ще радянські автомобілі.
До того ж щороку зростає ввезення в Україну б/в "легковиків" з Європейського Союзу, так званих "євроблях", які в Європі вже "відслужили" свій вік. -1,5 мільйона штук, тобто понад 60% українського автопарку, за мірками розвинених країн, має передаватися в утилізацію. В українських же реаліях старі та зношені машини – це кандидати на заповнення і без того перевантажених сміттєвих полігонів, стихійних звалищ, або на засмічення міських просторів занедбаними та марними конструкціями з іржавого металу ”, – сказав Realist.online Титамир.
Він пояснив, що правильна та ефективна переробка утилізація автомотлоху в Україні практично ніяк не налагоджена. Насамперед, незрозуміло, за які гроші утилізувати автомобілі, що вийшли з експлуатації. У держбюджеті та місцевих бюджетах на це кошти прямо не передбачені.
У 2013 році ВР було ухвалено спеціальний закон, згідно з яким було запроваджено екологічний збір на імпортні автомобілі (від 4,7 до 30 тис. грн. – залежно від об'єму двигуна). Дані суми автовласники повинні були виплачувати до держбюджету при покупці імпортного "легковика" - і в теорії з цих коштів повинні були покриватися витрати на утилізацію автомотлоху спеціалізованим компаніям. Але незабаром – очевидно, з політичних, електоральних мотивів – цю норму законодавець скасував, системи утилізації автомотлоху як не було в Україні, так і немає, весь цей процес традиційно пущений "на самоплив".
Читай також: Держава безкоштовно роздає вживані автомобілі: як їх отримати
Важливо, щоб як за кордоном
"Ліквідні" елементи розбираються на запчастини або металобрухт. А ось непридатні викидаються де завгодно, рідко на санкціонований полігон. Старі та списані автомобілі містять багато токсичних забруднюючих речовин. Це насамперед важкі метали (свинець та ін.), залишки пального та машинного мастила, технічні рідини, електроліти, кислоти, пластмаси, іржа автомобільного кузова тощо. Якщо весь цей мотлох утилізувати неправильно, то токсичні суміші проникають у ґрунт і підземні водні джерела, а отже – є небезпечними для природи та здоров'я людей ”, – каже Realist.online Ніколь Данилова.
Вона додала, що проблеми зі старими авто вирішується шляхом розбирання транспортного засобу. Повторно використовуються матеріали, які залишаються придатними для автоіндустрії, наприклад для ремонту автомобілів певного виробника. Відсортуються елементи електроніки та ін. Небезпечні відходи передаються на утилізацію до підприємства з ліцензією щодо поводження з небезпечними відходами.
Інші безпечні відходи утилізуються відповідно до нинішніх вимог законодавства – їдуть на промисловий полігон. А мають їхати на переробку, але цього поки що в країні немає. Тобто, автомобільний засіб підпадає під ієрархію поводження з відходами, як і будь-який інший товар, відповідно із Системою управління відходами ”, – пояснила Данилова.
Олег Титамир розповів, що, наприклад, у ЄС діє ефективна система мотивації для автовласників. Наприклад, у 2009 році Німеччина розпочала державну програму, ввівши дотацію в сумі 2 500 євро на придбання нового авто кожному громадянину, який здав на утилізацію легковик "віком" більше дев'яти років. Загалом влада виділила з держбюджету 5 млрд євро, і програмою скористалися понад два мільйони німців.
" Не потрібно винаходити велосипед, в той же час, необхідно запозичити принципи циркулярної економіки і, перш за все, працюючі та ті, що довели свою ефективність у Європейському Союзі найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) у сфері утилізації старих автомобілів ", - радить експерт.
На його думку, потрібно зробити таке:
- · у новому рамковому законопроекті "Про управління відходами", прийнятому ВР у першому читанні в липні 2020 р., потрібно виділити старі та ті, що вийшли з експлуатації автомобілі в окремий клас відходів з детально прописаними алгоритмами щодо їх переробки та утилізації;
- · передбачити утилізаційний збір на купівлю нових, або старих авто - його розмір може залежати від об'єму двигуна, або це може бути відсоток від ціни угоди;
- · запровадити розширену відповідальність виробників, імпортерів, автодилерів тощо – їх потрібно зобов'язати створити пункти прийому старих автомобілів, знятих з обліку;
- · передбачити фінансування з держбюджету робіт з утилізації автомотлоху, які проводяться спеціалізованими компаніями, пропорційно обсягам переробки та утилізації;
- · Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України має створити публічний реєстр таких компаній, а Державна екологічна інспекція (та її регіональні підрозділи) має стати реальним, а не фіктивним контролюючим органом у сфері законного поводження з автомотлохом.
Читай також: Вживані авто в Україні встановили рекорд з продажу: названо найпопулярнішу модель
До чого може призвести введення утильзбору
Данилова зазначила, що запровадження утильзбору призведе до додаткових витрат з боку покупця авто, що є цілком справедливим та логічним. Адже, якщо ми хочемо, щоб було чисто – маємо заплатити за збирання. Самі автомобіль ми утилізувати, на жаль, не можемо. Але екологія та здоров'я наших дітей, батьків та рідних варте того.
"Вартість утилізації легкового автомобіля для фізичної особи зараз становить від 7500 грн. + витрати на доставку авто до пункту утилізації – за даними "Центру управління відходами". Якщо всі платитимуть утилізаційний збір і всі автомобілі грамотно утилізуватимуться, то спрацює ефект масштабу і вартість утилізації знижуватиметься”, – підсумувала Данилова.
Олег Титамир припустив, що введення утільзбору ні до чого не призведе, якщо він надходитиме до загальних доходних статей бюджету і розчиняться в них без цільового використання цих коштів. На жаль, подібне відбувається з екологічним податком на забруднення повітря та води, за розміщення відходів, за вуглекислий газ, – ці кошти найчастіше витрачаються на будь-які бюджетні цілі, для "затикання" проріх у держбюджеті, крім цілей декарбонізації, безпечної утилізації небезпечних, високотоксичних відходів і т.д.
"На мій погляд, утилізаційний збір має надходити (як у країнах ЄС) до спеціально створеного публічного цільового фонду, із засобів якого відбувається цільове фінансування робіт з утилізації автомотлоху. Тільки в цьому випадку є сенс його вводити ", - каже експерт.
У Федерації автопрому України впевнені, що запровадження дієвого механізму утилізації автомобілів допоможе привести екологічні стандарти в автомобільному секторі до європейського рівня.
" Прикладом чітких та планомірних змін є Європа, яка планує досягти нейтральності вуглецю до 2050 року. Для цього ЄС скорочує викиди транспортних засобів та стимулює розвиток електротранспорту. Нам необхідно враховувати приклад ЄС та зі свого боку приєднуватися до світової спільноти для збереження навколишнього середовища ", – відзначили у ФАУ.
А доки влада думає, як зібрати ще більше грошей з автомобілістів, Кабінет міністрів України схвалив нові зміни до правил дорожнього руху. Крім нової розмітки та дорожніх знаків, з 1 листопада 2021 року зміни в інших аспектах торкнуться не лише водіїв, а й інших учасників руху.
