Після повномасштабної війни для фінансування оборонних потреб уряд почав випускати воєнні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Купити їх можуть також звичайні українці через банки й фінансові компанії, при чому комісія відстуня або ж мінімальна. По суті в такий спосіб громадяни кредитують уряд, а він зобов'язується повернути і суму, і відсотки за користування грошима. Купівля таких облігацій - це не тільки вклад в оборону країни, а й один з небагатьох сьогодні способів захистити кошти від знецінення. Так, ставки за валютними облігаціями подекуди перевищують відсоток за валютними банківськими депозитами (3,7%). Крім того, уряд поступово підвищує ставки за гривневими інструментами. Досі основним покупцем цих цінних паперів був Національний банк. Так, за січень - жовтень за рахунок випуску воєнних ОВДП залучено 477,4 млрд грн, при цьому НБУ придбав паперів на 340 млрд грн.
Realist.online у бліц-інтерв'ю запитав у голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслана Магомедова, як пожвавити інтерес до воєнних облігацій з боку звичайних українців.
- 24 лютого Комісія ввела обмеження на операції на ринках капіталу, потім поступово їх пом'якшувала. Що зараз на ринку відбувається? Чи є якесь пожвавлення?
Було пожвавлення на початку, коли ми це все полегшили, наші професійні учасники відчували, що значно збільшилася кількість нових відкритих рахунків, воно обліковувалося тисячами. Тобто тисяча людей починали купувати. Але після того, як була піднята облікова ставка Національним банком (у червні - до 25% - ред.), депозити стали привабливішими, то, звісно, попит упав. Але якщо зараз Міністерство фінансів змінить свою політику й буде більш гнучко підходити до вимог ринку, то сподіваюся, що попит збільшиться знову.
- Як, на вашу думку, треба пожвавити торгівлю воєнними облігаціями?
Насправді для того, щоб пожвавити, треба спростити механізм відкриття рахунків у цінних паперах. Зараз дуже складно і для вітчизняних інвесторів, а особливо для закордонних, відкрити рахунок у цінних паперах, щоб купити ці облігації. На перешкоді цьому стає фінмоніторинг (діяльність з виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму - ред.). Його норми не дозволяють це спростити, щоб процес відбувався в один клік. Зокрема, там є така процедура, як верифікація, яка вимагає особистої явки до суб'єку первинного фінансового моніторингу (компанії, які надають фінансові послуги - ред.). Тому для іноземних інвесторів це взагалі унеможливлює покупку будь-яких цінних паперів в Україні, не лише облігацій внутрішньої державної позики.
Читай також: За чий рахунок відновлюватимуть Україну: експерт докладно пояснила
- Чим відкриття рахунку в цінних паперах відрізняється від відкриття рахунку у банку?
Коли будь-хто відкриває рахунок, наприклад, у банку, він має пройти процедуру ідентифікації та верифікації. У банківському секторі Національний банк спростив цю процедуру, завдяки тому, що свої нормативно-правові акти не погоджує з іншими органами, наприклад, Держфінмоном, Міністерством фінансів, він є надрегулятором. Ми, як регулятор фінансових ринків, хочемо зробити те саме, але через те, що ми не маємо таких самих повноважень, як у Нацбанку, декілька разів намагалися спростити цю процедуру, але в нас так і не вийшло через зауваження наших колег з інших міністерств.
- На вашу думку, чи потрібно ввести нові інструменти, щоб звичайні громадяни могли без проблем інвестувати свої вільні кошти?
Насправді з боку регулятора ми багато чого робили. І в "Дії" запустили ОВДП, ми зробили окрему сторінку, аби люди з усього світу могли заходити. Але все розбивається саме об рахунки в цінних паперах - чи то військові ОВДП, чи це звичайні ОВДП, чи це такі цінні папери, як акції та облігації. Бо поки у вас немає рахунку, ви не можете купувати, не можете інвестувати. Допоки ми не спростимо цю процедуру, нічого не буде.
Як відомо, Мінфін не бажає піднімати ставки за воєнними облігаціями, оскільки це збільшать навантаження на бюджет. Однак у Міністерстві фінансів заявили про готовність "розглядати будь-які варіанти, щоб пожвавити внутрішній борговий ринок".
