Чи не кожного разу, коли у ЗМІ чи соціальних мережах піднімають питання ефективності роботи державної служби, основні розмови, зазвичай, точаться навколо того, скільки чиновники заробляють і чи не варто взагалі без них обійтись. І лише в окремих випадках згадують про те, що держава насамперед є постачальником публічних послуг.
Тож, більшість державних інституцій можна розділити на тих, що створені для надання громадянам та бізнесу послуг на безоплатній основі, і тих, що створені для виконання регуляторних функцій у різних сферах економічної діяльності, а тому можуть надавати послуги на платній основі і у такий спосіб наповнювати державний бюджет та генерувати кошти для фінансування організаціями першого типу безоплатних публічних послуг – з освіти, охорони здоров’я, громадської безпеки тощо.
Тому ефективність цих двох типів державних організацій варто оцінювати за різними критеріями. Щодо інституцій першого типу, то тут головними є критерії якості, доступності та рівня охоплення цільової аудиторії, що є споживачами послуг. А для інституцій другого типу головним критерієм ефективності є співвідношення витрат на функціонування самої організації до тих коштів, що отримав державний бюджет унаслідок її роботи.
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) належить саме до інституцій другого типу і працює з бізнес-клієнтами в сфері гемблінгу. Нагадаю, що легальному українському ринку азартних ігор лише понад два роки. Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" було ухвалено в липні 2020 року, а набув чинності він у серпні того ж року. Перші ж ліцензії почали оформлювати на початку 2021 року. І саме відтоді загальна сума надходжень від оплат за ліцензії (з січня 2021 року до жовтня 2022 року) становить 2,436 млрд грн.
Читайте також: Україна вистоїть: розрахунок Кремля на важку зиму приречений на провал
Усі ці кошти державний бюджет отримав завдяки діяльності КРАІЛ, на утримання якої було за цей же період витрачено в 12(!) разів менше! Так, бюджет національного регулятора у 2021 році становив 124,55 млн грн, а за 10 місяців 2022 року на забезпечення КРАІЛ з держбюджету виділено 79,67 млн грн. Наразі жодної іншої інституції з таким показником ефективності, як у КРАІЛ, де на одну витрачену з бюджету гривню припадало б 12 грн, залучених до бюджету, – немає.
Окрім того, з самого початку повномасштабного вторгнення до України російських військ КРАІЛ підтримує економічний фронт країни та виконує свою діяльність в умовах воєнного стану. Зокрема, регулює питання щодо:
· забезпечення дотримання однакових для всіх гравців умов азартної гри;
· забезпечення принципу відповідальної гри;
· забезпечення дотримання принципів прозорості, стабільності, відкритості, рівності, справедливості та об’єктивності під час проведення азартних ігор;
· унеможливлення зовнішнього впливу на результати азартних ігор;
· боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) тощо.
Завдяки роботі національного регулятора легальний вітчизняний ринок гемблінгу поступово відновлюється та наповнює бюджет, сплачуючи ліцензійні платежі та податки.
