100 днів, які змінили все. Вже 100 днів іде героїчний опір українського народу, української армії, російської агресії. 100 днів, які змінили ситуацію на світових ринках. І до вторгнення Путіна ринки займали ризиковану позицію. Центральні банки готувалися підвищувати ставку, ринки акцій були перегріті, китайське зростання уповільнювалося, а наслідки ковіда нікуди не поділися. І тепер ми можемо тільки гадати, чи стала війна, розв'язана Росією, тим чорним лебедем для ринків, який посилить деструктивні тенденції і призведе до кризи.
Наприклад, прискорення інфляції, яка отримала додатковий заряд завдяки зростанню цін на бензин та продовольство, що стало прямим наслідком війни. Не кажучи вже про ризики ядерної війни, якою, періодично, лякає не лише мер Івано-Франківська громадян свого міста, а й божевільні з Кремля та околиць – весь світ.
Останній тиждень подарував надію, що з бензином вдасться щось зробити. Саудівська Аравія та Ко вирішили підвищити видобуток нафти. Здавалося б, лише на 4%, поки що. Але оптиміст скаже, що вони підвищують на 17% від російського видобутку, що сприймається зовсім інакше.
Читайте також: Вашингтон та Київ здобули серйозну перемогу: ОПЕК потопив російську нафту
Поки що ринок тримається. Показуючи, що це лише корекція. Але, якщо 24 лютого, 100 днів тому, індекс S&P500 був на позначці 4380 пунктів, то цієї п'ятниці відкриється з рівня 4176 пунктів. І це ми вже побачили значний відскок, адже індекс падав і нижче за 4000 пунктів. І звичайно на цьому фоні посилюється долар, який, схоже, найсильніший за останні 20 років. Показуючи сильну динаміку щодо всіх світових валют.
Когось сильніше, когось слабше заганяючи за межу. Це все ФРС, яка розпочала цикл підвищення ставок і, здається, налякала саму себе. Як виявилося, от сюрприз, інфляція не розсмокталася сама собою, а тому з нею доводиться боротися. Адже не дарма інфляція найвища в країнах Заходу за останні років 40. Найболючіша така ситуація для ринків, що розвиваються. Україна відчула б, якби нашу економіку не перевели в зовсім інший режим путінські снаряди та ракети. Але зростання вартості боргу, зростання цін і падіння національної валюти створюють гримучу суміш для слабких економік, які (тим більше за останні роки) звикли жити в умовах нескінченних та дешевих грошей.
Тримається з останніх сил ліра. У принципі, багато хто на ринку вважав, що саме турецька економіка може стати першою доміношкою в тому випадку, якщо світова економіка, економіка країн, що розвиваються, не витримає. Але першою вилетіла Шрі-Ланка, яка заявила про дефолт. А Ердоган все ще чинить опір. І продовжує грати не тільки у великого султана, не тільки вставляє палиці в колеса розширення НАТО, але й залишається при цьому на своє скромне переконання найкращим у світі головою Центрального банку, не даючи регулятору в Туреччині підвищувати ставку.
Читайте також: Війна - це рак для економіки: на Україну чекає складна терапія
Внаслідок цього інфляція в країні досягла 70% (і це навіть після того, як Ердоган змінив голову місцевого статистичного відомства), а чисті резерви становлять уже мінус 70 мільярдів доларів. Дуже довго, за рахунок того, що Центральний банк Туреччини витрачав ті гроші, яких у нього не було, вони тримали курс на рівні спочатку трохи нижче за 14 лір за долар, потім трохи вище за 14 лір за долар, але й цю греблю прорвало і зараз Центральний банк банк щоденними інтервенціями стримує рух курсу десь біля позначки 16,5 ліри за долар. А Ердогану треба протриматись ще рік, до наступних виборів. Адже ти можеш здаватися самому собі султаном, але вибори в Туреччині ще не скасували.
Загалом турецький лідер показує поганий приклад. Як не треба робити. І, сподіватимемося, незалежності українського Національного банку нічого не загрожує. Цього тижня НБУ зробив радикальний та сміливий крок, різко піднявши облікову ставку до 25%. Викликавши охи та зітхання політиків, але при цьому підтриманий аналітиками. Рішення НБУ неприємне для Мінфіну, адже воно підштовхує останній до зростання ставок за держборгом. Але в цьому ідея. НБУ захищає економіку від подальшої девальвації, помітної за курсом чорного ринку. І гіперінфляції. Вже може не вистачити резервів, щоб зупиняти курс лише цими резервами, про що говорить динаміка останніх тижнів.
Нацбанк хоче, щоб ставки за держборгом стали привабливими та конкурували з інфляцією. Тому і вибрана верхня стеля інфляційних очікувань, яка зараз становить 25%, щоб перекрити її і зробити ті ж військові облігації привабливими не лише з патріотичної точки зору. В результаті є надія, що Нацбанку доведеться менше друкувати гроші. З початку війни НБУ вже емітував до 120 млрд грн, а ми знаємо чим закінчуються подібні ігри, якщо їх вчасно не зупинити.
Читайте також: Не треба порівнювати корупцію в Україні та ЄС, інакше грошей не дадуть
Теоретично це, звичайно, мало б викликати зростання ставок за кредитами. Але фішка в тому, що банки зараз, в принципі, не налаштовані кредитувати. Тому не дають вам кредиту під 15% або не дають вам кредиту під 25%, в принципі, не має жодного значення. А спіраль гіперінфляції була б для бізнесу значно згубнішою, ніж зростання кредитних ставок. Навіть для того бізнесу, який зараз має старі кредити і він отримає за ними зростання ставки. Тож залишаться лише кредити за держпрограмами, що збільшить витрати бюджету, але в нас там і такий дефіцит, що скоро в нього можна буде помістити галактику Чумацький Шлях.
І тут, як і з ситуацією на фронті, багато залежить від допомоги західних партнерів. Чи можна очікувати, що ставки 25% спричинять приплив іноземних інвесторів? Сумнівно, доки не закінчиться війна. Тим більше, що українські єврооблігації зараз торгуються на рівні 30-40% від номіналу, і нехай там вищий ризик реструктуризації, зате немає гривневого ризику. Ситуація на ринку єврооблігацій у принципі вже набагато краща, ніж була 24 та 25 лютого, коли інвестори сумнівалися, що Україна існуватиме. Наразі інвестори впевнені, що Україна буде, але також впевнені, що буде та чи інша реструктуризація.
Читайте також: Осад залишився: як у ЄС зберегли "газове обличчя Путіна"
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
