Ранок п'ятниці індекс S&P500 зустрічає більш ніж на 150 пунктів нижче, ніж був тижнем раніше – на позначці 4017 пунктів. Проблеми у ринків все ті ж таки – інфляція і Путін, до списку іноді вривається вірус у Китаї, де комуністи борються з ним за методом хунвейбінів, які колись допомагали сільському господарству, винищуючи горобців. І якщо з Китаю почала виходити вже більш оптимістична статистика, то з цінами та Путіним все, як і раніше, погано.
Читайте також: Осад залишився: як у ЄС зберегли "газове обличчя Путіна"
Як погано з Путіним, можна простежити за його публічними виступами, де вже порівнює себе з Петром Першим, розкриваючи справжні мотиви війни. На жаль, аналізи взяти у Путіна пристойним лікарям не виходить, тим більше, як стало відомо, у всі поїздки з ним їздить спеціально навчена людина, яка збирає продукти життєдіяльності Путіна. Як називається ця посада, історія замовчує, але діяльність його дуже показова. Зате тепер розкрито секрет чорної валізки Путіна і стає зрозуміло, чому його використання так лякає багатьох у світі, особливо європейців. Хто знає, цей ризик і змушує Макрона та Шольца дзвонити до Кремля.
А за інфляцією, і, отже, і за ставками, новий імпульс розпродажам надав ЄЦБ, частково нівелювавши попередні спроби американського регулятора заспокоїти інвесторів та спекулянтів. Точніше, ЄЦБ, прокомунікувавши з ринками в четвер, надав нового імпульсу зростанню ставок, а ті вже призвели до розпродажів.
Європейський Центральний Банк, на тлі війни Путіна, переглянув як прогнози зростання економіки Європейського Союзу (вниз), так і прогнози інфляції в Єврозоні (вгору). Інфляція у 2022 році була переглянута до рівня 6,8% (попередній прогноз – 5,1%), так само як і погіршилися інфляційні очікування у 2023 році (3,5% замість 2,1%) та 2024 року (2,1%) замість 1,9%). І це ще ЄЦБ оптимістично передбачає, що за 2 роки все нормалізується. Що трохи нагадує давню впевненість центральних банків, що зростання інфляції наприкінці 2021 року – це тимчасова штука, яка сама розсмокчеться.
Щодо зростання ВВП, то тепер ЄЦБ очікує зростання у 2022 році на рівні 2,2% (раніше очікував – 3,7%), переглянувши прогноз приросту майже вдвічі. На 2023 рік очікуване зростання тепер становить 2,1% за попереднього прогнозу 2,8%. Хороша новина тут тільки в тому, що зростання економіки все ще очікується, тому санкції, введені Європою, поки що не способи викликати рецесію. Що б там не говорили у Кремлі. Але ринки більше переживають через ставки. Все-таки десятиліття безкоштовних грошей наклало свій відбиток на все, як у голові в інвесторів, так і в їх портфелях, так само як і в підході до бізнесу у багатьох компаній, які легко брали в борг гроші, які нічого не варті. А тепер кулі закінчуються.
Нам би їхні проблеми, можуть подумати інвестори і спекулянти, що залишаються живими, на українському ринку. Цього тижня стало ясно, чому так відчайдушно Нацбанк підняв ставку тижнем раніше. Новий обсяг викупу військових облігацій становив 70 млрд грн. І, здається, грошовий верстат уже починає перегріватися, а у людей, які друкують гривню, з'являються мозолі на руках. Усього з початку року НБУ надрукував уже 190 млрд грн, явно прискорившись улітку. В результаті Нацбнак надрукував стільки ж, скільки з початку року нам видали західні партнери, які обіцяють прискоритися влітку, але не факт, що вийде, особливо з огляду на сезон відпусток. І піднімаючи ставку, регулятор кричить, що так далі продовжуватися не може. І почути його мають як наші західні партнери, які поки що не виконують фінансовий план допомоги, так і український Мінфін, який поки що відмовляється піднімати ставку за тими самими військовими облігаціями, вважаючи їх патріотичним боргом, а не інструментом для інвестування.
У результаті цього тижня на первинному аукціоні зібралися лише патріоти, яких вистачило всього на 800 млн грн. При цьому не виключено, що частина з покупців просто недоглядали і подали неконкурентні заявки. Конкурентних не було, ніхто з банків не ризикнув нервувати Мінфін і подавати з прибутковістю понад 20%, і, як результат, всі отримали за ставками попереднього розміщення. До зростання ставок.
З одного боку, Мінфін обстоює свої інтереси. І йому дуже не хочеться збільшувати вартість обслуговування боргу. Тим більше що не факт, що це призведе моментально до різкого зростання попиту. З іншого боку, активне використання друкарського верстата може спричинити гіперінфляцію і набагато глибшу девальвацію, ніж ми бачимо зараз на екранах обмінників. Що тішить, що потихеньку поповзли вгору ставки за депозитами. Може бути на тлі того, що багато банків були змушені повернути рефінансування Нацбанку після того, як той, досить жорстокий спосіб, підняв ставки за тими кредитами, що були взяті до підвищення ставки.
Не дивно, що інфляція у травні продовжила повзти вгору і вже досягла позначки 18%. Звичайно, не турецькі 73%, але більше, ніж у країнах сусідів на західному кордоні, де показник інфляції поки що просто перевалив за 10%. Гривня поки що тримається. Після спекулятивних гойдалок, які зводили курс кудись до 38-39 гривень за долар, національна валюта стабілізувалася близько 35 гривень за долар.
Допомогти гривні мають депутати, які нарешті дозріли повернути податкові мита. У тому числі на горезвісні євробляхи нового покоління. Якщо зниження імпортних податків і було логічним у перші тижні війни, коли всі перебували в шоці (і це не стосується мит на авто, прибирати які не було жодної логіки в принципі), то останнім часом більш конкурентний імпорт тиснув як на курс національної валюти. і на вітчизняного виробника.
Читайте також: Диктатори-профани: у Ердогана та Путіна однакові біди в економіці
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
