Агресивне підвищення податків, неформальні побори та вилучення майна свідчать про те, що у Росії закінчуються традиційні джерела фінансування війни. Про це пише Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Понад чотири з половиною роки повномасштабної війни проти України Росія фінансувала переважно за рахунок нафтогазових доходів, резервів і внутрішніх запозичень. Тепер ці джерела вичерпуються, і рахунок дедалі частіше виставляють власному бізнесу – від сировинних гігантів до дрібних підприємців.
Як Росія крок за кроком підвищувала податки для фінансування війни
Податковий тиск зростав ступінчасто. У 2022–2024 роках уряд кілька разів збільшував фіскальне навантаження на нафтогазову галузь, а з жовтня 2023-го запровадив експортні мита, прив’язані до курсу рубля. Того ж року Путін підписав закон про податок на надприбуток за ставкою 10 %. Його подавали як разовий захід, і він приніс бюджету понад 300 млрд рублів. Компаніям навіть дозволили сплатити вдвічі менше, якщо вони внесуть гроші достроково, – держава поспішала отримати кошти якнайшвидше.
Згодом «разові» заходи перетворилися на систему. З 2025 року податок на прибуток підприємств зріс із 20 % до 25 %, і лише за перший рік це дало бюджету, за оцінкою Мінфіну РФ, близько 1,75 трлн рублів. З 1 січня 2026 року ПДВ підняли з 20% до 22%. Мети ніхто не приховував: міністерство заявило, що додаткові кошти підуть передусім на «оборону та безпеку». Ще в червні 2025-го міністр фінансів Антон Силуанов обіцяв не чіпати базові податки — обіцянка протрималася три місяці. Лише підвищення ПДВ, за розрахунками відомства, мало принести близько 1,2 трлн рублів додаткових доходів уже в перший рік.
Чому Кремль переклав податковий тягар навіть на малий бізнес
Спрощена система оподаткування довго була «тихою гаванню» для дрібних підприємців: компанії з річним виторгом до 60 млн рублів не платили ПДВ. Мінфін запропонував знизити поріг одразу до 10 млн рублів. За оцінками аналітиків, такий крок зробив би платниками ПДВ близько пів мільйона компаній — тих, хто працює з мінімальною маржею і не має бухгалтерії для складного податкового обліку. Після хвилі обурення зниження розтягнули в часі: 20 млн рублів у 2026 році, далі 15 і 10 млн. А в червні 2026-го Путін попросив Думу відкласти подальше зниження. Це лише підтвердило, що удар по малому бізнесу виявився болючим навіть з погляду Кремля.
Паралельно стартувала кампанія з «відбілення» економіки. Путін прямо пов’язав її з підвищенням ПДВ, вимагаючи, щоб нічого не йшло «в тінь», а доходи від нового податку реально надходили до бюджету. На практиці це означає жорсткіший контроль за готівкою та різке зростання штрафів для підприємців.
Як Кремль вилучає гроші в бізнесу поза податками
Окрім податків, держава вдається до неформальних інструментів. У березні 2026 року на закритій зустрічі з великим бізнесом Путін запропонував робити «добровільні» внески до бюджету. До кінця травня компанії перерахували 225 млрд рублів таких внесків, а Мінфін розраховував зібрати 300 млрд до кінця року. Формально ніхто нікого не змушував, проте учасники зустрічі добре розуміли ціну відмови.
Ще жорсткіший інструмент — вилучення активів. Генпрокуратура через суди забирає компанії у приватних власників, звинувачуючи їх у корупції чи порушеннях під час приватизації. Загалом із 2022 року держава націоналізувала бізнеси вартістю близько 6,5 трлн рублів. Для власників це сигнал: право власності в Росії стало умовним і залежить від лояльності. Під удар потрапили аеропорт Домодєдово, агрохолдинг «Русагро», золотодобувна група «Южуралзолото» та десятки менш відомих підприємств, які згодом часто переходять до наближених до влади інвесторів.
Чому висока облікова ставка і податки душать російські компанії
Модель має межу, і бізнес її вже відчуває. Щоб стримати воєнну інфляцію, Банк Росії восени 2024-го підняв облікову ставку до рекордних 21 %. Навіть після поступового зниження вона трималася на рівні близько 14 %. За оцінкою наближеного до Кремля ЦМАКП, у вересні 2025 року компанії віддавали рекордні 39% прибутку на сплату відсотків за кредитами, а частка позичальників із простроченими боргами сягнула 24 %. За таких умов на інвестиції грошей не лишається, а вищі податки лише поглиблюють проблему. Компанії скорочують інвестиційні програми, відкладають модернізацію і дедалі частіше затримують розрахунки з контрагентами, що ланцюгом поширює фінансові проблеми на всю економіку.
Ефект від підвищення податків теж під сумнівом. Служба зовнішньої розвідки України прогнозувала, що доходи від ПДВ у 2026 році виявляться на $6,1 млрд меншими, ніж закладено Мінфіном РФ. Дорожчання товарів гальмує споживання, а частина бізнесу просто йде в тінь.
Що означає нова хвиля податкових підвищень у Росії
Попри це, Кремль готує наступний раунд. Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає рекордні 17,1 трлн рублів на оборону, а також вищі податки на інвестиційні доходи та новий податок на надприбуток металургійних і гірничодобувних компаній. Прогноз дефіциту бюджету на 2026 рік уряд уже підвищив до 3,2 % ВВП, а державний борг, за планами, перевищить 20 % ВВП – рівень, який сама влада раніше вважала безпечною межею. Тобто навіть нові податки не закривають діру: Кремль поєднує їх зі зростанням запозичень і скороченням соціальних видатків.
Кожне нове підвищення податків – ознака виснаження інших джерел фінансування війни. Нафтогазові доходи падають, резерви тануть, борг зростає. Тож Кремль дедалі глибше лізе в кишені власного бізнесу й фактично воює в кредит у нього, підточуючи ту саму економіку, від якої залежить його здатність продовжувати війну.
