Середньостатистичний українець, певно, очікував, що цього тижня на ринках настане колапс на тлі очікувань третьої світової війни. А може одразу двох. Біда в тому, що ніде, окрім України, ніхто цього не очікував. Потенційну війну на Балканах у Європі та США просто не помітили і вона ніяк не вплинула на ціни. А візит спікера Пелосі на Тайвань приковував увагу інвесторів і спекулянтів рівно ті кілька годин, поки її літак блукав Азією. Більше того, ринок навіть у цей момент не падав активно і по Уолл-Стріт не бігали люди з витріщеними очима з криком «Ми всі помремо», намагаючись знайти вхід до найближчого бомбосховища, яке дозволить пережити ядерну війну.
Читайте також: Новий податок на імпорт: як непопулярне рішення рятує економіку України
Зрештою, і в Китаї, і в США, на відміну від Росії, при владі адекватні дорослі, які здатні утримати себе від самогубних кроків. Швидше за все, ринки жартували з приводу відомого факту про те, що чоловік Ненсі Пелосі колись попався на інсайдерській торгівлі і, не виключено, він і зараз зробив ставку. Погоду на ринках, як і раніше, визначали економічні дані, не завжди однозначні. Водночас настрої інвесторів поки що залишаються райдужними.
Липень для ринків США став найкращим місяцем із 2020 року. І перший тиждень серпня теж завершився зростанням. Індекс S&P500 відкриється в п'ятницю на позначці 4151 пунктів, додавши близько 80 пунктів за останні 5 торгових днів. Як і раніше, економісти сперечаються, буде чи не буде в США навіть мінімальна рецесія. При цьому індикатори ринку облігацій показують, що так, її чекають. А ринок праці поки що залишається сильним, хоч і показує ознаки уповільнення.
Де рецесія вже неминуча, то це в Британії. Цього тижня Банк Англії різко підняв ставку, борючись із інфляцією, прогноз якої становить уже 13% на кінець року. Крім спільних світових проблем на економіку Британії душить дурість з Brexit, додаючи як зростання цін, так і падіння економіки. Натомість тішить динаміка ціни на нафту, нехай ОПЕК+, здається, взагалі проігнорував візит Байдена на Близький Схід і лише мінімально підняв видобуток чорного золота. Ціна марки Брент за тиждень опустилася зі 110 доларів за барель до 94 доларів за барель, втративши майже 20% вартості на побоюваннях майбутнього попиту (ох вже ця рецесія) та великих запасах, накопичених насамперед американцями.
Загалом, Байдену вдалося знизити ціни на нафту, принаймні поки що і може бути тимчасово, але не вдалося радикально наростити видобуток на Близькому Сході. Але ключова тут ціна, адже, враховуючи знижку, росіяни вже продають нафту за ціною, нижчою за 70, ближче до 60 доларів за барель.
Смішно розвивається ситуація з газом. Кремль остаточно скинув з себе маску, завивши, що не забере турбіну, а отже, і не постачатиме законтрактовані обсяги газу, поки діють санкції. Отже, взагалі не буде, підштовхуючи Європу до рецесії. І активно продовжуючи спалювати газ на кордоні, опалюючи атмосферу, про що треба терміново розповісти Греті Тунберг. Але справа тут не в газі, адже в Газпромі розуміють, що лавочка закривається і продавати газ до Європи він більше не буде, а отже, і не треба зберігати репутацію надійного постачальника. Справа в нафті. Адже якщо тільки у Кремля вийде загнати економіку Європи в рецесію, ця рецесія відразу зажене ціни на нафту набагато нижчою, ніж вони є зараз. А економіка Росії зберігає видимість стабільності, лише поступово сповзаючи в болото середньовіччя саме завдяки нафтовим доходам, від яких зараз повністю залежить бюджет. І не найрозумніше рішення – пиляти гілку, на якій ти сидиш, сподіваючись, що рецесія в Європі миттєво призведе до перемоги популістів та скасування санкцій.
Україна наближається до завершення процесу реструктуризації суверенного боргу. Мінфін трохи підсолодив пігулку інвесторам на цьому тижні, додавши стимулів для голосування за реструктуризацію. А ось Нафтогазу поки що не вдається вибратися з дефолту, в який компанія сама вляпалася. Цього тижня Нафтогаз запропонував інвесторам нові умови реструктуризації, фактично повторивши пропозицію держави. Біда в тому, що нові умови Нафтогазу були для інвесторів гіршими, ніж спочатку запропоновані та відкинуті. Тому, не дивно, що й вдруге невід було закинуто даремно. Справжня реструктуризація та справжні переговори розпочнуться вже після завершення суверенної реструктуризації, коли Нафтогаз не зможе перешкодити уряду реструктуризувати весь комерційний державний борг і не плутатиметься під ногами, отримавши бодай якусь свободу дій.
На внутрішньому ринку основні події відбувалися довкола курсу гривні. Добігши наприкінці минулого тижня на чорному ринку до рівня 42 гривні за долар, американська валюта розгорнулася і зробила два кроки тому, повернувшись до рівня нижче 40 гривень за долар. Це сталося, зважаючи на все, з кількох причин. Насамперед, сама суть руху – спекулятивне занесення після перестановки курсу, мала на увазі, що курс має відкотитися назад. Якщо не вдасться запустити механізм паніки. А щоб цього не сталося, втрутився Нацбанк, для якого кров із носа важливо показати всім, що перестановка курсу була разовою акцією і не повторюватиметься щомісяця.
Основна увага українців привернула логічне рішення прибрати курси валют із табло обмінників, які переслідують будь-якого жителя міста, куди б він не пішов і щоб він не робив. Це рішення НБУ породило безліч мемів та уїдливих коментарів, відволікаючи увагу від головних кроків Нацбанку – збільшення пропозиції валюти на кешовому ринку. І ці кроки спрацювали. А наступного тижня на українців чекає радість повернення фондового ринку, який вперше розморозять після 24 лютого. Дрібниця, але приємно.
Читайте також: Між поганим та дуже поганим рішенням: навіщо НБУ підняв курс долара
