22 вересня минуло два місяці від підписання угоди про розблокування морського коридору до українських портів Чорного моря для експорту аграрної продукції. Важливість Стамбульської зернової ініціативи нещодавно підкреслив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш - у своєму виступі на сесії Генеральної асамблеї ООН він використав опис корабля, який перевозить українське зерно до Африки, як «символ того, чого світ може досягти, коли ми будемо діяти разом».
Розблокування українських портів Чорного моря дійсно покращило загальну ситуацію на світовому ринку зерна. За даними Міністерства інфраструктури, за неповні два місяці від початку роботи «зернового коридору» з українських портів вирушило вже 218 суден, що вивезли 4,85 млн тонн агропродукції. Зокрема, завдяки цьому суттєво покращилась ситуація в країнах Африки, де вдалось запобігти дефіциту продовольства та суттєво сповільнити здорожчання продуктів харчування.
Читайте також: Експорт через українські морські порти: вдвічі більше продукції вивезли до Європи, Азії і Африки
Найбільше дивідендів від Стамбульської угоди отримала Україна. Причому, вигода від розблокування портів є не стільки економічною, як іміджевою і політичною. Адже окрім грошових надходжень і, фактично, перезапуску аграрної галузі, вдалося витурити росію з північно-західної частини Чорного моря та послабити її вплив у країнах Африки та Азії.
Скільки Україна отримала від експорту зерна
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, завдяки розблокуванню чорноморського транзитного шляху у серпні Україна експортувала 4,5 млн тонн зернових і олійних культур. Це вдвічі більше, аніж було в квітні (трохи більше 2 млн тонн) і в півтора рази більше, аніж було в липні (3 млн тонн). Як заявляв перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький, третина цього обсягу (1,5 млн тонн) пройшли саме через розблоковані порти Чорного моря. Проте серпневі та вересневі обсяги зерна на продаж закордон все ще менші за довоєнні показники, коли щомісяця експорт сягав 6 млн тонн.
Опитані Realist.Online експерти відзначають, що сам факт наявності зернового коридору і розблокування морських шляхів для експорту зерна є позитивним як для України загалом, так і для експортерів зокрема. Однак, українські порти Чорного моря і до війни не справлялись з перевалкою наявних обсягів зерна, відтак не до кінця забезпечували потреби експортерів.
За словами експерта з аграрної економіки, професора Київської школи економіки Олега Нів’євського, відкриття експорту агропродукції через порти Чорного моря зменшило тиск на внутрішній ринок зерна. Втім, цей маршрут все ще залишається досить ризикованим з точки зору трейдерів.
«Стамбульська зернова ініціатива значно збільшила логістичні можливості України. Експортери отримали можливість збільшувати обсяги продажів аграрної продукції за кордон, що дозволило їм звільнити потужності для зберігання зерна під новий врожай. Це є досить позитивним сигналом. Однак, морський шлях досі є ризикованим. Довіра серед учасників ринку до нього значно більша, аніж була на початку серпня, але фактор війни нікуди не дівся. Всі розуміють, що в будь-який момент експорт через чорноморські порти може припинитись», - пояснює фахівець.
В якості підтвердження побоювань агротрейдерів експортувати зерно морським шляхом Олег Нів’євський наводить вартість логістики. Експорт зерна через чорноморські порти України обходиться приблизно в 200 доларів за тонну, так само як і іншими маршрутами (залізницею, вантажівками або через порти на Дунаї), хоча до війни логістика через українські порти була значно дешевшою.
«Перевізники і портові оператори закладають ризики у вартість транспортування продукції. Якщо раніше перевалка в портах була 10 доларів за тонну, то зараз до 20. Те саме і з іншими ланками. Всі дивляться на альтернативні шляхи, а альтернативні – це суходолом, там логістика обходиться в 200 доларів за тонну. Це і визначає вартість транспортування морським шляхом», - каже економіст.
Світовий ринок зерна: чи вдалось запобігти дефіциту
Війна та припинення поставок української сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки спричинили стрибок цін на аграрну сировину та продовольство по всьому світу, внаслідок чого низка країн Африки та Азії опинились в скрутному становищі, адже через високі ціни та брак пропозиції не могли забезпечити власний попит на хліб та інші продукти харчування.
«Зростання цін на продовольчі товари, яке сталось взимку та навесні 2022 року, було пов’язане передусім з монетарними чинниками, постпандемійним відновленням та відкладеним попитом. Війна та, відповідно, проблеми з логістикою українського зерна простимулювали різкий стрибок цін», - пояснює в коментарі Realist.Online економіст Олексій Кущ.
Тож очікувалось, що відкриття чорноморських коридорів для експорту української агропродукції вплине на світові ринки продовольства та аграрної сировини аналогічно – ціни стрімко знизяться. Проте цього не сталось.
«Ціни почали зменшуватись ще до відкриття «зернового коридору» через інші причини. Важливу роль відіграв сезонний фактор – морський шлях для експорту українського зерна відкрився тоді, коли в нашому регіоні почався збір урожаю. Відповідно, додаткові мільйон-два тонн в місяць, які потрапили на світові ринки, не відіграли особливої ролі», - каже Олег Нів’євський.
Утім, Стамбульська зернова ініціатива суттєво покращила продовольчу ситуацію в країнах Африки та Азії. За даними Міністерства інфраструктури України, за серпень та перший тиждень вересня туди було відправлено 0,47 млн тонн (16 суден) та 1,04 млн тонн (32 судна) агропродукції відповідно. Серед основних покупців українського зерна Єгипет (8 суден, 192 тис. тонн зерна), Судан (3 судна, 115 тис. тонн), Кенія (1 судно, 50 тис. тонн) та Алжир (1 судно, 44 тис. тонн).
Частина суден, що вийшли з українських портів, була зафрахтована Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка займається розподіленням продовольства в країни, які опинились на межі голоду. Паралельно Україна і самостійно надає гуманітарну допомогу державам Африки, які опинились на межі голоду. 16 вересня уряд виділив 420 млн гривень на поставки 50 тис. тонн пшениці для Ефіопії та Сомалі.
Маніпуляції від путіна
Вочевидь, успіхи України та ООН в Африці змушують нервувати російське керівництво. Так, на початку вересня володимир путін заявив, що практично все зерно, яке вивозиться з України, направляється «не в бідні країни, що розвиваються, а до Євросоюзу». За словами російського диктатора, «варто задуматись над обмеженням вивозу зерна та продовольчих товарів за цим маршрутом».
Читайте також: Загнаний у кут щур: чого хоче добитися путін зерновим шантажем
Українські посадовці цілком об’єктивно назвали такі заяви очільника країни-агресора маніпуляцією. Зокрема, радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк нагадав, що угоди, підписані в Стамбулі, стосуються лише одного питання – проходу вантажних суден через Чорне море, а міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що в напрямку країн Африки і Азії відправилось вдвічі більше суден, ніж до ЄС.
«Стамбульська зернова ініціатива не передбачала, що все українське зерно буде спрямоване в Африку. Ми в ці країни експортуємо багато, але багато йде і в інші країни. Зараз маршрути експорту такі, як були і до війни. Путіну вигідно маніпулювати такими меседжами. Але в дійсності ніхто не забороняє нам транспортувати зерно та продовольчі товари в інші країни», - коментує заяви росіян Олег Нів’євський.
Натомість Олексій Кущ підкреслив, що багато кораблів з українським зерном йде через порти Європи транзитом в країни Африки.
«Експортом зерна займаються великі зернотрейдери. Вони скуповують зерно середніми партіями, збивають їх у великі та транспортують агропродукцію на інші ринки. Вони мають великі зерновози і за рахунок цього скорочують логістичні витрати. Причому, росія торгує таким же чином. Єдине виключення – там майже не присутні великі іноземні компанії, експортом займаються їх власні підприємства. Але принцип той же самий – торгівля йде через великих трейдерів», - пояснює економіст.
Читайте також: Українцям розповіли, скільки врожаю втратила країна через війну РФ
Політичні дивіденди для України
Для України робота «зернового коридору» важлива не так з точки зору експортної виручки та прибутків, як з політичної точки зору. Експерти підкреслюють, що це насамперед дипломатична перемога.
«Фактично, йдеться про усунення рф з Північно-Західної частини Чорного моря. Україна у співпраці з ООН (світовим співтовариством) і Туреччиною (ключовим союзником в Чорноморському регіоні) нівелювала намагання росії обмежити вільну торгівлю. В умовах війни це однозначно велика політична перемога України», - пояснює Олексій Кущ.
За його словами, від Стамбульської зернової ініціативи Україна отримала низку стратегічних переваг.
«По-перше, Україна збільшила інформаційну присутність в країнах Африки і Азії. Це в майбутньому дозволить реалізовувати власну інформаційну політику в регіоні – показувати державам, до яких наслідків призводить імперська політика росії, та як її перемагати. Росія ще користується певною підтримкою серед країн Азії і Африки, однак тепер Україна може послабити її позиції, перетворивши «зерновий коридор» на коридор впливу», - каже Олексій Кущ.
Другий фактор, за словами фахівця, стосується ролі України в Чорноморському регіоні – Україна успішно провела тест майбутнього повоєнного співробітництва з Туреччиною. Це в перспективі може вилитись в глобальне системне співробітництво – Україна може спільно з Туреччиною контролювати торгові коридори в західній частині Чорного моря. Відповідно, це ще одна стратегічна поразка росії – у разі успішної співпраці України та Туреччини її вплив в регіоні стане мінімальним.
Читайте також: Зернові коридори: з українських портів вирушив продовольчий караван
