Повернення ринку азартних ігор у легальне правове поле України почалося зі встановлення низки регуляторних обмежень та зобов’язань, виконання яких покладалось як на державні органи, так і на комерційні компанії, що отримали ліцензії на роботу в сфері гемблінгу.
Одним із таких зобов’язань було впровадження Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) – спеціалізованого програмно-апаратного комплексу, призначеного для:
· забезпечення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор;
· забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам;
· отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпеченням захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет.
Також ДСОМ мала стати гарантом дотримання принципів відповідальної гри з боку легальних організаторів грального бізнесу.
Проєкт рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) «Про затвердження Вимог до Державної системи онлайн-моніторингу» було підготовлено та оприлюднено до громадського обговорення ще у грудні 2021 року. Проте через розпочату у лютому 2022 року повномасштабну агресію росії проти України він так і не встиг минулого року пройти всі процедури і стати повноцінним регуляторним актом. Попри війну, яка триває, легальний гральний бізнес і далі працює та забезпечує надходження до державного бюджету. Відповідно, підвищення якості його діяльності – це спільна потреба, і тому необхідність запровадження системи ДСОМ лише зростає. Залишається сподіватись, що так воно незабаром й станеться, бо наявність повноцінної Державної системи онлайн-моніторингу це насамперед:
· зростання довіри іноземних інвесторів до української юрисдикції;
· «рятувальний жилет» для легального бізнесу від суб’єктивного тиску з боку усіляких «рєшал», які «представляють» фіскальні органи та інші державні структури;
· посилення захисту гравців, що користуються послугами легальних організаторів гемблінгу (ДСОМ – це дуже ефективний додатковий механізм обмеження доступу лудоманів до гри);
· прозорість фінансових транзакцій, що дозволяє державі бачити реальні суми грошей, які заходять до грального закладу або онлайн-платформи та сплачуються ними як виграші чи рекламні бонуси;
· цивілізований процес нарахування всіх податків для легального бізнесу.
Нагадаю, що ДСОМ є основним інструментом КРАІЛ для виконання функції з державного нагляду (контролю) за діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор. Тому з її боку можна очікувати лише на сприяння найскорішому її впровадженню.
