Нинішнє загострення на лінії зіткнення на Донбасі викликало бурхливі дискусії буквально на всіх майданчиках в Інтернеті. Як з рогу достатку сиплються думки різних медійних персон - причому як з нашого боку, так і з російського. Про ажіотаж у колаборантів і говорити не доводиться. На цьому тлі вкрай цікавим видається зробити хоча б приблизну оцінку сил і засобів російських проксі-формувань на східному Донбасі. Особливо після оголошення в "ЛНР" так званого "військового призову".
Отже, перш за все відзначимо, що після підписання "Мінська-1" восени 2014 року російські куратори вирішили формувати на базі розрізнених бандформувань зразка літа 2014 року, які страждали від недоліку дисципліни і важкого озброєння, повноцінні бригади і полки. Тоді ж було вирішено звести їх в два армійські корпуси: 1-й - на окупованій території Донецької області і 2-й - відповідно в Луганській області.
Так з'явилися «окремі мотострілкові бригади» і «батальйони територіальної оборони», які були «підперті» великою кількістю танків і артилерії. Чи варто говорити, що вся техніка була поставлена або з наявного складу російської армії, або зі складів зберігання.
Чисельність бойовиків
Приблизно до середини 2015 року значну частину бронетехніки (особливо у «луганських») становили літні трофеї, проте дуже скоро їх кількість було зведено до мінімуму.
На сьогодні, судячи з розрізнених даних, обидва корпуси представлені 7-ма окремими мотострілковими бригадами, 9-ма окремими батальйонами територіальної оборони, трьома окремими полками, а також мають у своєму складі по два окремих танкових батальйони і артилерійській бригаді. Крім того, існують і збройні формування, які не входять до умовних «корпусів» - це такі собі батальйони «Легіон», «Чечен», «СОБР» та інші.
Маючи уявлення про організаційну структуру, можна приблизно прикинути кількість особового складу - виходить близько 15 тисяч «багнетів» у «луганських» і до 20 тисяч у «донецьких». Однак це дуже приблизні цифри, які можуть відрізнятися як в один, так і в інший бік.
Так, деякі російські добровольці першої хвилі говорять про те, що нестача особового складу в «корпусах» становить до 40%, причому, ясна річ, перекіс у бік бойових підрозділів (штабні укомплектовані на 100%). Крім того, після декількох провальних локальних операцій на фронті практично всі офіцерські посади вищого та середнього рівня зайняті російськими кадровими військовими, які знаходяться на оккупованому Донбасі на ротаційній основі.
Читайте також: Танки і гаубиці на лінії фронту: в «ДНР» грубо порушують умови розведення
Озброєння бойовиків
Що стосується озброєння, то тут особливих сюрпризів немає - всі зразки виключно радянського і російського виробництва.
Танки
На озброєнні корпусів є як мінімум 340 танків двох типів (Т-72 і Т-64) кількох модифікацій. Перш за все це звичайно Т-64А/Б/БВ/БВК, які не перебувають на озброєнні російської армії, тому дуже охоче передаються донбаським "проксі". Крім того, є на озброєнні і стандартні танки російської армії Т-72, причому теж вельми неоднорідні в плані модифікацій: тут і Т-72А (без динамічного захисту), - Б/Б1 і більш сучасні Т-72БМ та С1.
Цікаво, що судячи з усього у «донецьких» формувань танків більше - близько двохсот і практично всі вони Т-72, а Т-64 використовуються виключно як навчальні. А у «луганських» ситуація прямо потилежна. При цьому судячи з останніх даних «шістдесят четвірки» поступово відходять у небуття - позначається той факт, що всі запасні частини для них виробляються в Харкові.
Якщо оцінювати підготовку танкістів ОРДЛО, то вона досить непогана і підтримується постійними навчаннями і різноманітними «танковими біатлонами». Хоча час від часу в мережі з'являється інформація про нестачу підготовлених кадрів.
Артилерія
Починаючи з літа 2014 року росіяни окрему увагу приділяли передачі своїм проксі великої кількості артилерійських систем, в тому числі реактивних і мінометів. На сьогодні у «корпусів» повна лінійка ствольних артилерійських систем - починаючи від 122-мм Д-30 до 152-мм «Гіацинт-Б» і «Мста-Б». При цьому особливу увагу приділено самохідним зразкам - але їх тільки два: 120-мм 2С9 «Нона-С» і 122-мм 2С1 «Гвоздика». Більш потужні 152-мм зразки не передаються через їх недостатню кількість в російській армії і складнощі в підготовці розрахунків.
Що стосується реактивної артилерії, то тут досить велика кількість 122-мм БМ-21 «Град» і вкрай обмежена кількість БМ-27 «Ураган».
Відносно кількості, то найбільш реальними варто визнати такі цифри:
- по "1-му корпусу "ДНР"- 100 САУ, 80 РСЗВ і 155 одиниць буксованої артилерії;
- по "2-му корпусу "ЛНР"- 70 САУ, 70 РСЗВ і 100 одиниць буксованої артилерії.
Варто сказати, що підготовка артилеристів «донбаських республік» знаходиться на досить високому рівні, так як радянська і російська школа підготовки завжди була дуже сильною. Мало того, російська доктрина передбачає активне використання артилерії на полі бою, причому в щільному контакті з розвідувальними безпілотними комплексами.
Бойова броньована техніка
На озброєнні проксі формувань полягає стандартний набір з бронетехніки радянського виробництва. Вважається, що на сьогодні на окупованих територіях знаходиться близько 400 БМП-1/2 (з них 300 - в "1 АК ДНР"), 100 БТР-70/80 (з них 30 - в "2 АК ЛНР"), а також 150 МТЛБ/БРДМ-2 (з них 50 - в "1 АК ДНР"). Вся ця техніка знята зі зберігання і має досить велику кількість непрацюючих вузлів і агрегатів, тому через майже повну відсутність спеціалізованих ремонтних майстерень і достатньої кількості запчастин ступінь боєготовності вельми невелика.
Автомобільна техніка
За цим показником проксі-формування явно перевершують угруповання ЗСУ в ООС. Судячи з фото і відео з окупованих територій все машини нові, причому більшість зразків виробництва після 1991 року (мабуть, передаються прямо з стройових частин ЗС РФ). Слід зазначити наявність всієї лінійки КамАЗів, Зілов і навіть МАЗів, включаючи спеціалізовані машини типу паливозаправників або польових ремонтних зразків.
ППО і РЕБ
За останні роки Росія створила на окупованих територіях досить значну угруповання засобів ППО - на фото і відео відзначені ЗРПК «Панцир-С1», ЗРК «Оса-АКМ», ЗРК «Стріла-10», а також ПЗРК «Голка».
Що стосується систем РЕБ і радіотехнічної боротьби, то на Донбасі за 2015 - 2021 роки відзначені буквально всі новинки російського воєнпрому, включаючи РБ-341В «Леєр-3», 1Л269 «Красуха-2», РБ-109A «Билина» і комплекс радіоелектронної боротьби з БПЛА «Репелент-1».
Варто зазначити, що підготовку розрахунків з числа місцевих колаборантів навіть не розглядали спочатку і нині все системи ППО і РЕБ обслуговуються виключно російськими кадровими військовими.
* * *
В цілому можна підсумувати, що Росія змогла створити на східному оккупіованном Донбасі досить таки збалансовану кадрувати армійську угруповання, завдання якої в разі початку повномасштабної війни просто утримати лінію фронту протягом першої доби нашого настання - до підходу кадрової російської армії. А ось чи реально це в нинішніх умовах - це тема для наступного матеріалу.
Як повідомлялося раніше,бойовики незаконних формувань "ДНР" і "ЛНР" протягом двох останніх тижнів готуються до можливого наступу на Збройні сили України.