Коли мова заходить про технологічний розвиток країни, то навряд чи хтось пов'язує це поняття із суспільною значимістю та користю для громадян. Суспільство звикло, що технології – це щось, що пов'язане з комп'ютерними розробками, щось таке, що не можна побачити чи помацати. Щось, що дуже опосередковано пов'язане із життям та першою необхідністю людей. Доля правди в цьому є. Але в наш час технології – це в першу чергу про людей та для людей. І не важливо, це додаток у смартфоні, на який ви вже і уваги не звертаєте, а сприймаєте як належне, чи технології, що працюють заради безпеки суспільства та кожної людини зокрема.
Ось про ці технології, а точніше про їхнє місце в сучасній Україні, й піде мова.
Як і обіцяв – розповім про робочу поїздку до Європи у "святая святих" корпорації Airbus Helicopters – на виробничі підприємства та до льотної академії.
Чому саме туди? Нагадаю, а якщо хто не знає, то розповідаю, що саме гелікоптери цього авіагіганта вже є, та ще будуть поставлені до Єдиної авіаційної системи МВС, що складається з підрозділів аеромедичної евакуації, авіації ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії та Держприкордонслужби.
Думаю, що не варто вкотре говорити про необхідність та потреби підрозділів у гелікоптерах. Адже вертолітні підрозділи у профільних міністерствах, що опікуються безпекою громадян країни – це вже давно не "данина моді" чи якийсь засіб для хизування. І завдяки, наприклад, аеромедичній евакуації в Україні вже врятоване не одне життя. А завдяки авіапідрозділам ДСНС ведеться не лише моніторинг ситуації, а й проводиться профілактична робота з населенням у віддалених місцевостях. Про гелікоптери для прикордонників взагалі годі й говорити.
Але повернемось до Airbus Helicopters.
Отже, робоча поїздка нашої команди умовно була розділена на дві частини. Як я вже згадував – це робота безпосередньо на виробничих потужностях, та в одному з найкращих світових центрів підготовки пілотів та технічного персоналу гелікоптерів – потужному центрі Helisim академії Airbus Helicopters у французькому Мариньяні.
Чому так? Насправді одне без іншого не може існувати. Адже навіть коли складаєш примітивну домашню ручну м'ясорубку, та й то потрібно знати, як вона влаштована, щоб отримати бажаний результат. А тут – високотехнологічні апарати, що визнані чи не найкращими гелікоптерами у світі в плані їхньої придатності для застосування саме у таких структурах, як Єдина авіасистема МВС. Якщо простіше: не можна навчити авіоніці, пілотуванню чи технічному обслуговуванню, якщо не знаєш, як влаштована ця "летюча машина".
На відвідуванні виробництва зупинятися детально не буду. Скажу лише, що подивитися там є на що, і що все це "заводське дійство" більше нагадує фантастичний фільм про світ роботів. Якщо зовсім коротко і художньо, то це виглядає приблизно так: ось тут ти бачиш умовну скирту заліза та дротів, а вже ось тут – перед тобою сучасна високотехнологічна машина, що вражає своїм "вмінням" та рівнем можливостей. Звісно, ми провели не одну годину разом із фахівцями Airbus Helicopters, котрі нам розповідали про новітні можливості та впроваджені надсучасні технологічні складові гелікоптерів.
А ось щодо підготовчого центру Helisim – то тут зупинюся більш детально. Саме там є 7 надсучасних тренажерів-симуляторів для підготовки пілотів, авіоніків та інженерного персоналу гелікоптерів.
Цих тренажерів 7 не лише тому, що Airbus Helicopters виробляє лінійку із 5 моделей гелікоптерів та їхніх модифікацій для цивільних та військових потреб, а й тому, що бажаючих пройти підготовку в "альма матер" – дуже багато.
Хочу наголосити: це не курси пілотів. Це – повноцінна фахова підготовка спеціалістів із гарантованою сертифікацією. І якість цієї підготовки настільки висока, що випускники академії цінуються в усьому світі, як то кажуть, "поза конкурсом". І перш за все тому, що підготовка на симуляторі НІЧИМ не відрізняється від реальних польотів, за тим винятком, що в разі помилки машина не впаде та не призведе до трагедії. Але є в цьому і плюси. Якщо для "нальоту" на реальних гелікоптерах необхідна постійна присутність інструктора-наставника поруч у салоні, аби в критичний момент він взяв кермування гелікоптером на себе, але є постійна загроза небезпеки, що може негативно впливати на когнітивне сприйняття курсанта та виконання ним завдань, то в симуляторі присутність наставника та інструктора разом із розумінням певної безпеки дає можливість курсанту більш спокійно сконцентруватись на правильності виконання вправ та завдань. Тобто пілот сам керує, приймає рішення, відповідає за свої дії більш спокійно, а отже на практиці навчається швидше. Звісно, що умови у симуляторах створюються такі, що мозок вже за хвилину "вмикає режим реальності" і про те, що ти знаходишся в симуляторі, потрібно собі нагадувати. Адже все, що відбувається "навколо", каже твоїй свідомості, що ти керуєш високотехнологічною машиною. Звуки, вібрація, зорове сприйняття… Одним словом – цілковита віртуальна реальність.
Відкинувши емоції, скажу, що враження суто робочі від спілкування з фахівцями підготовчого центру Helisim академії Airbus Helicopters, котрі розповідали і показували на принципи підготовки, просто чудові. Тому не дивно, що академія є визнаною у світі.
А якщо говорити в цілому, то ось тут вже дуже важко позбутися емоцій. Адже один той факт, що у Кременчуцькому льотному коледжі вже цієї осені почне працювати саме такий тренажер-симулятор, і що Україна стане фактично частиною великої професійної "родини" Airbus Helicopters, навчаючи пілотів, авіоніків та інженерний персонал за світовими стандартами – просто переповнює гордістю.
Зрештою, саме тому наша команда і працювала тиждень у Німеччині та Франції на виробництві та льотній академії Airbus Helicopters, щоб отримати максимально необхідну кількість інформації для запуску нового рівня підготовки пілотів для Єдиної авіасистеми МВС у Кременчуцькому льотному коледжі, який, до речі, має всі шанси стати академією.
Наостанок ще кілька слів. Я свідомо не розповідав про технічні нюанси, не використовував технічні терміни, адже вони мають значення лише для вузького кола фахівців. А ось те, що на захист внутрішньої безпеки українців незабаром стануть фахівці, котрі пройшли підготовку на рівні найкращої академії світу, але підготовлені в Україні, у Кременчуцькому льотному коледжі, що система авіабезпеки Міністерства внутрішніх справ підніметься ще на кілька щаблів вище у якості та швидкості роботи – ось це головне. Саме про це я говорю і прагну, щоб наше суспільство усвідомило: коли мова йде про порятунок життя людини, то будь-які розмови про гроші просто безглузді. Адже нічого ціннішого, аніж життя та безпека людей – не існує.