Остаточно компроміси у переговорах між Україною та Росією вирішуватиме всеукраїнський референдум. Про це президент Володимир Зеленський повідомив в інтерв'ю "Суспільне". За словами глави держави, на голосування виноситимуться питання гарантій безпеки, тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму.
Що могло підштовхнути президента до такого рішення, як воно реалізовуватиметься з технічної точки зору, і які наслідки для чинної влади може мати – у матеріалі Realist.online.
Читайте також: Згуртуватися, щоб жити: як війна змінює українців
Порядок денний
Вперше про намір запровадити в Україні народовладдя через проведення референдумів Володимир Зеленський повідомив ще під час своєї передвиборчої кампанії. Тоді майбутній політик заявив, що після його обрання лише народ України формуватиме основні завдання влади "через референдуми та інші форми прямої демократії".
За три роки каденції Володимира Зеленського жодного референдуму проведено не було. Звернутися за порадою до громадян уряд вирішив у найскладніший період за всю історію незалежної України – у розпал війни.
Рішення про компроміси у переговорах між Україною та Росією вирішуватиме всеукраїнський референдум, заявив президент. Зокрема, йтиметься про конституційні зміни та зміни законодавства.
"Я пояснював усім переговорним групам: коли ви говорите про всі ці зміни, і вони можуть бути історичними, ми нікуди не дінемося, ми прийдемо до референдуму. Народ повинен буде сказати і дати відповідь на ті чи інші формати компромісів. А от якими вони будуть - це вже питання нашої розмови та розуміння між Україною та Росією. Тому в будь-якому разі я готовий піти на все, якщо ця моя хода буде з нашим народом", - зазначив президент .
Читайте також: Кремль хоче "звільнити" українців від реальної демократії
Крім того, у розмові з телеканалом "ATR" Володимир Зеленський повідомив, що має намір обговорювати з Володимиром Путіним питання окупованого Криму та Донбасу. Але для того, щоб вирішити питання цих територій, насамперед необхідно закінчити війну та отримати гарантії безпеки.
Президент заявив, що члени Північноатлантичного альянсу не хочуть вступу України до НАТО, бо бояться війни з Росією. А РФ наполягає на тому, що їй нібито давали гарантії щодо нерозширення блоку на Схід. Тому потрібно шукати нові формати гарантії безпеки України, але це неможливо без змін Конституції, де зафіксовано курс України в НАТО.
"Якщо бути відвертим, то з питання гарантії безпеки ми з вами говоритимемо про зміну Конституції. А якщо ми про це з вами говоритимемо, то це вирішуватиметься не лише президентом, а й Радою, і народом України", - сказав Володимир Зеленський.
Читайте також: Кожна доба збройного опору робить наші переговорні позиції потужнішими - інтерв'ю з Олександром Кочетковим
Демократія воєнного часу
Сьогоднішня ситуація в Україні не має аналогів за весь час нашої незалежності. Тому будь-яке рішення, ухвалене президентом у такий момент, стане історичним і матиме колосальні наслідки. Розуміючи це, Володимир Зеленський хоче розділити відповідальність за ухвалені рішення, вважає політичний аналітик Олександр Кочетков.
За словами експерта, на президента зараз чиниться потужний тиск не лише з боку РФ, а й з боку глав європейських країн, яким ця війна не потрібна. Бажаючи її якнайшвидшого припинення, вони колективно схиляють Зеленського до укладання миру. Тому бажання політика вирішувати майбутнє країни разом з її народом цілком зрозуміле.
Згідно з результатами опитування групи "Рейтинг" станом на 27 лютого дії Володимира Зеленського підтримували 91% громадян України. З огляду на це президент міг би самостійно приймати рішення в ході переговорного процесу з РФ, говорить директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.
"Інша справа, що ці рішення можуть стати причиною розколу в суспільстві, якщо деякі їхні пункти виявляться неприйнятними для деяких категорій громадян. А розкол - це найстрашніше, що може зараз з нами статися. Поки ми єдині, ми даватимемо таку відсіч, що мало не буде. Громадяни шукатимуть шляхи для завершення війни. І тільки вони можуть вирішувати, яку ціну за це має заплатити Україна. Українці, безумовно, готові брати на себе цю відповідальність та брати участь у референдумі", - сказав експерт у розмові з Realist.online.
Читайте також: Україна вступила до мовного простору ЄС: що це означає
Підштовхнути владу до проведення референдуму могли й особисті мотиви команди Володимира Зеленського, вважає голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. За його словами, політики вже почали займатись передвиборчою кампанією, а організація всенародного голосування може бути елементом загравання з виборцями. Експерт переконаний: таких методів українці їм не вибачать.
"На мою особисту думку, це неправильний крок. Якщо йдеться про проведення переговорів, щоб наші військові могли перегрупуватися, - добре, а якщо вони збираються в такий спосіб підштовхнути громадян до якихось поступок, це призведе до розколу країни. Володимир Зеленський гідно веде себе в ситуації, що склалася, але про жодну колосальну підтримку влади сьогодні не йдеться. Народ беззастережно підтримує і довіряє армії, а не уряду. Якщо завтра кандидатом у президенти стане генерал ЗСУ, вибір українців буде очевидним", - упевнений Віталій Бала.
Технічний аспект
Ще один важливий аспект у питанні всеукраїнського референдуму – його технічна реалізація. По-перше, під час воєнного стану проведення будь-яких виборів, голосувань та референдумів заборонено законом.
Читайте також: Омбудсмен розповіла, у яких областях окупант створює "гуманітарні коридори" для вивезення жінок та дітей до Росії
По-друге, навіть якщо чинна влада вирішить проігнорувати цю заборону або підкоригувати відповідну частину закону, дотриматися всіх вимог до організації всенародного референдуму в умовах війни буде вкрай складно, каже Олександр Кочетков. Адже евакуйовані громадяни закордоном (а їх на сьогодні майже 3,5 мільйони) мають право висловити свою думку нарівні з тими, хто залишився в Україні. Те саме стосується і мешканців тимчасово окупованих територій, наприклад, Херсонської області. Вони чекають на звільнення і також повинні брати участь у цьому голосуванні.
"Референдум – це складний з юридичного погляду процес. Бюлетені мають бути захищені. Для громадян, які перебувають за кордоном, мають бути відкриті ділянки при українських посольствах. А інакше це швидше соцопитування, яке можна провести і телефоном. Референдум у додатку "Дія" – це просто несерйозно. Жодної довіри до його результатів не буде", - говорить експерт у коментарі Realist.online.
Прогнози
За даними соціологічної групи "Рейтинг", станом на 18 березня абсолютна більшість українців – 93% – вірять у перемогу України у війні. Підписання тимчасового перемир'я з Росією без виведення її військ з України є неприйнятним для 89% населення.
За словами експерта в соціології та психології Євгена Головахи, не варто думати, що мирні громадяни налякані і підуть на будь-що заради завершення бойових дій. Українці налаштовані на подальшу боротьбу з окупантами та не погодяться на "поганий мир".
Читайте також: Український шоу-бізнес обрубав джерело фінансування путінським артистам
Водночас, політолог Олексій Голобуцький зазначає, що результати всеукраїнського референдуму щодо компромісів з РФ багато в чому залежатимуть від того, коли його буде проведено.
"Велику роль відіграє ситуація на момент голосування: скільки буде вбитих, у якому стані будуть міста, скільки буде евакуйованих за кордон. Одна справа – провести голосування за три тижні після початку війни, і зовсім інша – через три місяці. Якщо предметом обговорення буде подальша доля Криму та Донбасу, то ймовірно, за кілька місяців бойових дій рішення українців буде не на користь перемоги будь-якою ціною", - каже експерт.
На третій тиждень війни в українському суспільстві не виникло страху розколу країни. За даними "Рейтингу", 82% опитаних впевнені у єдності українців на шляху до свободи та миру.
Тієї ж думки дотримується і політичний аналітик Олександр Кочетков. За його словами, у ситуації, що склалася, більш ймовірний ризик розколу між суспільством і владою.
"Українці не приймуть рішень влади, які передбачатимуть поступки агресору. Будь-яке рішення президента, яке не означатиме безумовної, стовідсоткової капітуляції Росії з наступними виплатами репарацій, критикуватиметься суспільством", - сказав експерт у коментарі Realist.online.
Читайте також: Останні дні п'ятої колони: в Україні з'явився реєстр держзрадників та закон про заборону пропаганди країни-агресора