На пенсії не відпочинеш: як виживають в Україні люди похилого віку

Українських пенсіонерів у переважній більшості сьогодні фактично поставлено на межу виживання

На пенсії не відпочинеш: як виживають українські люди похилого віку фото

Українських пенсіонерів у переважній більшості сьогодні фактично поставлено на межу виживання. Якби не допомога дітей та онуків, то одержуваної пенсії більшості з людей похилого віку ледь вистачало б на продукти першої необхідності та покриття комунальних витрат. Про покупку ліків і говорити не доводиться. При цьому потрібно пам'ятати, що люди похилого віку - це ті, хто колись створював промисловий потенціал нашої країни, справно платив податки, а тому вправі розраховувати на більш гідне життя.

Детальніше про реалії "старого раю" в Україні - у матеріалі Realist.online.

Читайте також: Накопичувальна пенсія не для всіх: влада придумала вихід

Отримати пенсію дедалі важче

Для мільйонів українських пенсіонерів щомісячні 2,5 – 3,5 тис. грн є фактично єдиним джерелом прибутку. Але й цього не вистачає, щоб вибратися з бідності. За даними Міністерства соціальної політики, про ріентіровочний фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах вересня 2021 року на одну особу становив - 3,6 тис. грн. Причому до цієї суми не входять витрати, скажімо, на мобільний зв'язок та ін.

Але навіть у цих умовах отримати пенсію отримати все складніше. По-перше, зросли вимоги до трудового (страхового) стажу. Якщо до початку пенсійної реформ 2011 р. чоловіки виходили на пенсію у 60 років, маючи 25 років трудового стажу, а жінки у 55 років та стаж 20 років, то сьогодні стаж становить 28 років, а у 2028 р. підвищиться до 35 років.

По-друге, почав змінюватися принцип пенсійних нарахувань. Діє солідарна пенсійна система, коли з податків працюючих громадян виплачуються пенсії поточному поколінню пенсіонерів, які хочуть замінити на накопичувальну. Зрештою, громадян та роботодавців зобов'яжуть робити внески до Недержавного ПФ. На думку економістів, в українських реаліях ця ідея нежиттєздатна, оскільки не відпрацьовано механізм, який би захищав накопичені кошти від інфляції. А тому, вважають експерти, єдина мета пенсійної реформи бачиться у тому, щоб відірвати частину пенсійних мільярдів та передати їх банківському сектору.

Читай також:   Оприлюднено формулу накопичувальної пенсії: звідки братимуть гроші

Прожити неможливо

В останні кілька років комунальні тарифи, вартість ліків та продуктів різко зросли, тоді як пенсії підвищилися на кілька сотень гривень. 80-річна Анастасія Данік із Києва розповіла нашому виданню, що пенсії їй вистачає на два-три тижні, після чого йде по сусідах позичати.

"М'ясо та молочні продукти забула, коли останній раз їла. Вживаю переважно каші та макарони. Раз на місяць можу побалувати себе шматочком сала", - розповіла Realist.online пенсіонерка.

Мешканка одного із сіл Чернігівської області 75-річна Євдокія Бойко зізналася, що на сьогоднішній день чимало часу змушена проводити за збиранням сухих гілок для опалення печі.

"Два тижні тому машина дров подорожчала з 6 до 9 тис. грн за куб. У мене таких грошей немає, тому намагаюся якось підготуватися до зими, збираючи сухі палиці та гілки. Добре, що в селі є ліс. На Херсонщині мої родичі і цього собі дозволити не можуть, і всю пенсію витрачають на газ", - повідомила жінка Realist.online.

Мешканка столичного Подолу 91-річна Параска Грицан розповіла Realist.online, що навіть у важкі 90-ті жити їй було легше.

"Тоді могла хоча б сходити до лікарні будь-коли і фактично не платити за обстеження. А що зараз? На всі потрібні гроші. Влада підняла пенсії на кілька сотень і радіє. Нехай спустяться з небес на землю і подивляться, як живуть прості люди. За такі гроші сьогодні майже нічого не купиш! – каже пенсіонерка.

Порівняння з 90-ми, це не зовсім ностальгія літньої людини за минулим, що безповоротно пішов. Тоді рівень життя пенсіонерів за сукупними критеріями був не таким уже критичним. Ми порівняли купівельну спроможність пенсіонерів у 1996 році, коли була введена в обіг "гривня", і тепер. Так, 25 років тому, на мінімальну пенсію в 40 грн або 21 дол. можна було купити: 125 хлібних батонів, 44 літри молока, 40 кг свинини, 57 кг цукру, 30 кг картоплі, 40 пачок вершкового масла по 200 гр.

Сьогодні на "мінімалку" 1,8 тис. грн або 68 дол. пенсіонер може собі дозволити: 104 батонів, 40 літрів молока, 18 кг свинини, 74 кг цукру, 140 кг картоплі, 44 пачки вершкового масла. Таким чином, у деяких продуктів тодішні пенсіонери могли купити навіть більше, ніж сьогодні.

Не слід забувати й інші показники. Наприклад, комунальні послуги два десятки років тому коштували копійки порівняно із сьогоденням. Також корми для тварин були значно доступнішими, що дозволяло багатьом жителям сіл утримувати живність, і насамперед корів, молоко яких реалізовувалося за непогані гроші на ринку, що було суттєвим додатком до пенсії. Додамо до цього згадану раніше доступнішу медичну допомогу. Деяким пенсіонерам місцева влада за допомогою ветеранських організацій щомісяця видавали продуктові пайки. Принаймні таке було у Києві, каже Парасковія Грицан.

Читайте також: Як підтвердити пільговий стаж під час виходу на пенсію: поради українцям

Точкові дії дають шанс

Сьогодні багато пенсіонерів змушені самі дбати про себе, а тому вкрай важлива підтримка з боку місцевих органів самоврядування. У деяких країнах існує досвід залучення до суспільно корисних справ про соціально неблагополучних категорій для їх адаптації. Тих же людей, які страждають на алкго- та наркозалежність, колишніх засуджених. У рамках соціальної адаптації ці люди могли б надавати фізичну допомогу людям похилого віку, хоча б допомогти з городом і поколоти дрова. Природно, за свою працю вони повинні отримувати підтримку від місцевої влади у вигляді даху над головою, їжі та невеликих коштів.

У деяких Об'єднаних територіальних громадах пенсіонерів за їх бажанням забезпечують нескладну роботу, за яку розраховуються в тому числі сільгосппродукцією, знижками на комунальні послуги та іншими преференціями.

Не варто також забувати надавати підтримку благодійним організаціям, які мають великі зв'язки з вітчизняним та закордонним бізнесом, і чиї співробітники працюють не за зарплату, а за покликом серця. Один із позитивних прикладів - громадська організація "Союз багатодітних сімей" у Подільському районі Києва, яка понад 10 років допомагає продуктами та одягом як незаможним сім'ям, так і самотнім пенсіонерам. Але в результаті громадських працівників місцеві чиновники намагаються виставити з невеликого орендованого приміщення. Такого не повинно бути у соціально-орієнтованій державі.

"Мої діти постійно просять залишити своє заняття. Але якщо піду, хто подбає про людей?" – каже Realist.online голова ГО Катерина Барилюк.

Читай також:   Пенсію та субсидію в Україні можна буде оформити через телефон: міністр сказав коли

Інші пріоритети

Сьогоднішня політика в Україні явно демонструє антисоціальний напрямок, про що ми раніше розповідали. В умовах інфляції пенсії залишаються на тому ж рівні, водночас урізання субсидій та соціальних виплат йде повним ходом. Як розповів нашим журналістам директор Українського інституту політики Руслан Бортник , у влади на першому місці стоїть необхідність повернення боргів, безпека та оборона, за якої домінує внутрішня безпека.

"Підвищення ж пенсій не варто в пріоритеті. Є й інші причини пенсійного кризи. Серед них - не реформування ринку праці, велика частина якого знаходиться в тіні. Також ми пожинаємо плоди масової міграції працездатного населення України. Додам також, що проблема пенсій - це в в тому числі наслідок податкової політики, яка створює навантаження на Фонд оплати праці в 40-50% (податки в умовах легальних зарплат - авт.). У результаті, всі ці фактори призводять до низьких пенсій, що в свою чергу є наслідком державної політики, яка, будучи не ефективною і не ставить пенсіонерів та інші соціальні категорії у пріоритет", - розповів він Realist.online.

В результаті, вважає експерт, все це призводить до бідності та маргіналізації населення, постійного соціального невдоволення, протестних рухів.

" Деякі молоді люди, бачачи злиденні пенсії та рівень життя українських пенсіонерів, не планують залишатися жити в країні або відмовляються сплачувати пенсійні податки. Це замкнене коло", - підсумував Руслан Бортник.

На закінчення

Літні люди завжди були прикладом мудрості та досвіду для підростаючого покоління. Проживши життя, пенсіонер інакше розставляє пріоритети, тому від бабусь і дідусів завжди можна повчитися доброті, душевності, взаємовиручці.

На превеликий жаль, бідність, з якою стикаються українські пенсіонери, говорить про те, що держава ставиться до цієї категорії громадян скоріше як до зайвої статті видатків, що в принципі в'яжеться із сьогоднішнім світом, керованим фінансовою елітою та великими корпораціями. Але реальність давно продемонструвала не життєздатність такого підходу та його деградацію. Здається, що через короткий час суспільство все ж таки зрозуміє необхідність нової формації, де в пріоритеті буде благополуччя людини, як головної рушійної сили розвитку.

Читайте також: Українці мають право на грошову допомогу при виході на пенсію: кого стосується

Читати всі новини