Досвід України у війні безпілотників змусив Пентагон розпочати найшвидшу трансформацію в сучасній історії та створити окреме Командування автономних бойових дій. Про це пише Богдан Попов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», політичний аналітик у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Тридцятого вересня, виступаючи перед військовими на базі Корпусу морської піхоти Квантіко, міністр оборони Піт Гегсет оголосив про створення Командування автономних бойових дій — нового чотиризіркового об’єднаного бойового командування з повноваженнями, подібними до повноважень виду збройних сил, покликаного масштабувати автономні та роботизовані спроможності в усіх об’єднаних силах.
Він назвав цей крок найшвидшою трансформацією мирного часу в сучасній військовій історії та вказав на війну в Україні як на її причину. Упродовж чотирьох років стандартним було уявлення, що Україна засвоює західні військові технології. Тепер американські збройні сили реорганізовуються довкола того, чого навчилася Україна.
Нове чотиризіркове командування створюють на основі уроків з України
Інституційні деталі важать більше, ніж саме оголошення. Командування, яке отримало неофіційну назву AutoWarCom, матиме власний особовий склад, бюджет і повноваження у сфері закупівель і має запрацювати першого жовтня 2027 року, що потребує ухвалення закону Конгресом.
Як проміжний крок Гегсет започаткував проєкт «Азенкур» (Project Agincourt), щоб упродовж наступного року розчистити шлях і докорінно змінити те, як військові закуповують, випробовують і розгортають дрони. Останнім новим американським командуванням було Космічне командування у 2019 році, а Пентагон уже має оперативну групу з протидії дронам, тож AutoWarCom охоплює протилежний бік рівняння.
Гегсет описав проблему як невідповідність швидкостей. Темп війни, стверджував він, змінюється швидше, ніж процеси, які її забезпечують, тоді як дешевші обчислювальні потужності та передове комерційне виробництво зробили недорогі високоточні удари доступними майже для будь-кого. Він вийшов за межі питання техніки, заявивши, що автономна та роботизована революція має величезні наслідки для озброєння, доктрини, організації та припущень, якими десятиліттями керувалося ведення війни, а також що збройним силам потрібні інституційні знання та кар’єрні траєкторії для нового покоління бійців автономних систем. Саме це останнє визнання є найважливішим, адже кар’єрні траєкторії — це спосіб, у який армії сигналізують, що вони сприймають серйозно.
Співвідношення вартості — урок, який змінив американське планування
Базова арифметика походить безпосередньо з українського фронту. Дрон із видом від першої особи (FPV) вартістю кілька сотень доларів може вивести з ладу броньовану машину вартістю в мільйони, і Україна планує виробити близько восьми мільйонів таких дронів цього року після чотирьох мільйонів у 2025 році та приблизно двох мільйонів у 2024 році — тоді як обсяги виробництва в Сполучених Штатах та їхніх союзників по НАТО вимірюються тисячами.
За оцінками Reuters, дрони нині спричиняють близько 70 відсотків втрат Росії. Така сама інверсія стосується протиповітряної оборони, де українські перехоплювачі вартістю кілька тисяч доларів збивають «Шахеди» вартістю в десятки тисяч, а вітчизняні дрони-мисливці у березні цього року забезпечили приблизно 70 відсотків перехоплень «Шахедів».
Наземний вимір менш помітний у західному висвітленні й, можливо, повчальніший. До середини 2026 року близько двохсот вісімдесяти українських компаній виробляли понад п’ятсот п’ятдесят окремих моделей наземних безекіпажних транспортних засобів для евакуації поранених, підвезення припасів, розмінування та ведення вогню прямою наводкою, а станом на квітень роботизовані платформи виконували понад десять тисяч логістичних місій на місяць. Ці системи з’явилися тому, що Україні доводилося переміщувати припаси місцевістю, яку дрони зробили смертельно небезпечною для людей, а західні армії, які планують логістику в умовах протидії противника, не мають порівнянного парку.
Україна також першою зробила крок в організаційному плані. Вона раніше за всіх створила окремий рід військ для безпілотних систем, Росія пішла слідом, а Канада стала третьою країною, яка заснувала спеціалізоване командування дронів, прямо посилаючись на уроки цієї війни.
AutoWarCom — це американська версія структури, яку Київ імпровізовано створив під вогнем. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав український досвід у сфері дронів, протидії дронам і радіоелектронної боротьби надзвичайно цінним для Німеччини та її союзників.
Програмне забезпечення виявилося важливішим за планери
Елемент, який західні військові вивчають найуважніше, — це зовсім не дрон. «Дельта», українська платформа управління полем бою та ситуаційної обізнаності, виросла з волонтерського проєкту, започаткованого у 2015 році, і нині функціонує як інтеграційний рівень, що робить усю безпілотну екосистему керованою, поєднуючи відеопотоки з дронів, розвідувальні дані та цілевказування у стиснутий ланцюг ураження.
Її модуль «Вежа» агрегує трансляції в реальному часі й дає змогу операторам наносити позначки безпосередньо на спільну карту, а система продовжує працювати в офлайн-режимі. Під час навчань НАТО REPMUS цього місяця українські військові використовували «Дельту», щоб поєднати повітряні, надводні та підводні дрони з радарами, і міністерство повідомило, що система працювала без перебоїв в умовах нестабільного зв’язку.
Інтерес Заходу до цієї платформи свідчить про дещо незручне щодо західної системи закупівель. Віцепрезидент німецького виробника Quantum Systems заявив, що «Дельта» може слугувати моделлю для західних збройних сил, тоді як аналітики зазначають, що європейські офіцери, які ознайомилися з нею на навчаннях в Естонії, були вражені тим, наскільки вона випереджає процедури часів холодної війни, які досі застосовуються. Її привабливість полягає в архітектурі, оскільки «Дельта» є відкритою та сумісною з іншими системами, тоді як значна частина західного програмного забезпечення є пропрієтарною та закритою, і українські посадовці заявляли, що принаймні одна держава — член НАТО розглядала можливість повністю її запровадити.
Наприкінці цієї історії доречна обережність. AutoWarCom поки що не існує, Конгрес має закріпити його законодавчо, а цільова дата — лише через рік. Аналітики також застерігають, що західним силам не слід переймати хибний урок, оскільки FPV-дрони мають реальні обмеження в умовах радіоелектронної боротьби та несприятливої погоди, а перевага України ґрунтується на децентралізації, швидких ітераціях і поєднанні військових, інженерів і стартапів, а не на якомусь окремому пристрої.
Оцінка Гудзонського інституту прямо констатує, що НАТО наразі не може зрівнятися з Україною ні за кількістю чи якістю дронів-перехоплювачів, ні в роботизованій фронтовій логістиці, ні в підготовці операторів, ні в спроможностях завдавати глибоких ударів. Те, що Вашингтон намагається інституціоналізувати, — це цикл, а цикл імпортувати складніше, ніж техніку.
Наприкінці цієї історії доречна обережність. AutoWarCom поки що не існує, Конгрес має закріпити його законодавчо, а цільова дата — лише через рік. Аналітики також застерігають, що західним силам не слід переймати хибний урок, оскільки FPV-дрони мають реальні обмеження в умовах радіоелектронної боротьби та несприятливої погоди, а перевага України ґрунтується на децентралізації, швидких ітераціях і поєднанні військових, інженерів і стартапів, а не на якомусь окремому пристрої. Оцінка Гудзонського інституту прямо констатує, що НАТО наразі не може зрівнятися з Україною ні за кількістю чи якістю дронів-перехоплювачів, ні в роботизованій фронтовій логістиці, ні в підготовці операторів, ні в спроможностях завдавати глибоких ударів. Те, що Вашингтон намагається інституціоналізувати, — це цикл, а цикл імпортувати складніше, ніж техніку.