Ми спостерігаємо крах звичного нам світопорядку. Росія, яка напала на Україну і розв'язала без причини найбільшу і найкривавішу війну в Європі за останні 77 років - це лише перша ланка в ланцюжку. Смерті людей з обох боків, руйнування економіки та величезні збитки, загнання Росії в ізоляцію, збудження ненависті та зневаги до себе, а також схожість із нацистами в моделі поведінки не сильно бентежать Кремль. Вони воюють за ресурс та територію. А це означає – за гроші. Бабло для них найважливіше, а з людськими втратами в Кремлі не зважають. Люди для них – це витратний матеріал. Але в результаті Росія розпочала війну, яку не може виграти, не знає, як закінчити і яка в перспективі зазнає лише збитків, як фінансових, так і моральних.
Читайте також: Росія стала країною тотального Zла, яке ми повинні викорінити назавжди
Китай, готовий розпочати третю світову війну зі США через візит Спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, незважаючи на свою багатовікову історію, нагадує сьогодні підлітка в пубертатному періоді, який прагне демонструвати свій "мачизм" на тлі юнацького максималізму. Про те, що завтра від звичного світу може нічого не залишитись, схоже, у Пекіні не дуже турбуються, дбаючи сьогодні більше про свій імідж в очах виборців. Адже якщо Пекін нічого не зробить після своїх грізних заяв, то це може стати на заваді Сі Цзіньпіну на осінньому з'їзді партії втретє стати лідером КНР. Навіщо було робити гучні заяви щодо візиту, який не ніс ніякої загрози Китаю, але які тепер ведуть до третьої світової війни? Де тут відома китайська витримка та вміння прогнозувати розвиток ситуації?
Бряцання зброєю Сербією та Косово сьогодні вже сприймається крізь призму подій в Україні, не як якісь уже звичні, балканські провінційні розбирання, а як реальна можливість розпочати ще одну війну в Європі, війну без реальної причини. Війну, яка забере чимало життів, зруйнує будинки, економіку, зв'язки та стосунки мільйонів людей. І це та пожежа, від якої може спалахнути і поруч. Зрозуміло, що зараз війни не буде, але рано чи пізно все може статися. І тоді понесеться...
Читайте також: Балканська криза: політикам Сербії настав час відокремитися від "руSSкого міра"
Іран, який хоче створити ядерну бомбу, щоб знищити Ізраїль, або Афганістан, в якому таліби готові вбивати тих, хто не згоден з ними - це середньовіччя, дикунство та варварство, які лише підтверджують, що в нашому часі є чимало людей готових жити не в сучасному, моральному, прогресивному суспільстві, а за дикунськими традиціями, які їм звичніші. До речі, Путін діє так само, тому що традиції СРСР йому ближчі за європейські стандарти та цінності. І силу він визнає як головний аргумент.
Загалом люди показали себе не розумними істотами, а тупими суїцидниками. Як казав Михайло Жванецький: "Що з людиною не роби, вона вперто повзе на цвинтар".
А людство сьогодні показує, що воно схильне до саморуйнування, а звичний нам усім світопорядок не стабільний і тендітний. Замість створення того, що рухає людство вперед, створюються передумови для відправлення людства в минуле, через фільтр ядерної зими. Це якийсь пекельний треш. Війна знову стала активним інструментом досягнення результатів. Не діалог, переговори, аргументи чи відкриття перспектив, а смерті, руйнування, біль та трагедії кидаються на ваги прийняття рішень. І це показує, що ми не сильно еволюціонували для того, щоб вважатися людьми.
Життя кожної людини безцінне. Кожне життя – це світ. Смерть на війні якоїсь однієї людини - це потенційно мінус винаходи та досягнення, які могли б допомогти людству. Це можливо смерть батька чи матері того, хто міг би вилікувати нас від хвороб, допомогти з вирішенням екологічних проблем або відправити людей на далекі планети через гіперпростір. Кожна така смерть на війні – це зменшення можливостей для всього людства та величезна трагедія для всіх близьких загиблого. Це абсолютно безглузда витрата потенціалу людства.
І ось, дивлячись на все це, дуже хочеться, щоб людство, усвідомивши всю чреватість того, що відбувається, змогло зупинитися на шляху самознищення. А інакше...
Інакше ядерна зима стане не сюжетом із фантастичних романів та фільмів, а реальністю в якій житимуть ті, кому пощастить вижити. Хоча теза про везіння в цьому випадку вкрай сумнівна. Мені не хотілося б вижити, щоб побачити захід цивілізації. Мені хотілося б жити, щоб побачити нову епоху Відродження людства. Але для цього людям треба подорослішати та порозумнішати. І бажано за короткий період. Щоб не було запізно.
Читайте також: Небезпечна гра Пекіна: як Китай повинен вплинути на РФ для припинення війни