Юрій Ванетик про довгу руку США у боротьбі з корупціонерами та злодіями

Юрій Ванетик про довгу руку США у боротьбі з корупціонерами та злодіями фото

Про старт «гарячої лінії» США, куди українці можуть безпосередньо повідомляти факти корупції в країні, стало вперше відомо наприкінці січня 2023-го року. Основний союзник України у війні з рф наголошував, що мета – нагляд за використанням коштів та ресурсів, наданих американськими платниками податків для допомоги Україні. Громадянам радили конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами Пентагону, Держдепу та Агентства США з міжнародного розвитку.

Днями українцям знову тонко нагадали про існування такої гарячої лінії із зазначенням відповідних американських номерів телефонів (+1-…), куди необхідно повідомляти про факти нецільового використання наданих коштів, у тому числі.

Наскільки взагалі ефективні такі «гарячі лінії» США? У Вашингтоні ще не втомилися роками докоряти Україні за небувалий рівень корупції? На всяких ділках, які звикли до афер і махінацій, як саме може відобразитися «відомість» в Америці? Невже без «стусанів» від США та ЄС Україна сама не здатна випалити у себе корупцію?

У США багато хто вважає, що в сутність країн пострадянського простору історично закладено «культуру корупції». Не лише Україна, а багато держав Східної Європи мають проблему, що там дають і беруть хабарі, кришують злочинців, відмивають гроші, рвуть із бюджету тощо.

Ми також маємо корупцію. Але те, що в Україні називають «корупцією», у США сприймається не так прямо. Наші лобісти, наприклад, досягають схожих цілей, але лобіювання у нас чітко прописане та регламентоване законами. У нас лобізм – це часто престижно та дуже затребувано. У США багато лобістів присутні на обкладинках популярних журналів, одержують визнання та заохочення, хоча в багатьох країнах кажуть, що за таку «діяльність» їх потрібно заарештовувати (чи ледь не вбивати), а в нас це все відбувається офіційно та легально. Тому тут проявляється велика різниця у сприйнятті.

Правду кажучи, і в нас на тлі всього з'являються украй токсичні персонажі. Я багато років у політиці і свого часу перетинався з однією людиною, доки не виникли проблеми у бізнесі, які не мали стосунку до політики. Звати його Елліот Бройді. Ця людина стала символом руйнівної поведінки у Вашингтоні. Він виявився антиприкладом того, як потрібно поводитись у професії. Коли відкриваєш американський список найкорумпованіших і найбрудніших лобістів, то Бройді там на першому місці. Брудніше за персонажа з лобіювання в історії Америки, швидше за все, просто не було. Це об'єктивно, без будь-яких моїх персональних емоцій та оцінок. Бройді багато разів визнавав свою провину у різних ситуаціях і робив речі, які схожі на ті, що відбуваються у тій самій Україні. Але, цей персонаж діяв ще й на очах у всіх – незграбно, неакуратно, без юристів, без гальм. На нього подивишся і подумаєш, що він приїхав до США з якоїсь дикунської країни, де немає правил, де все всім дозволено. Але, ні, він народився в Лос-Анджелесі - одному з, мабуть, найвідоміших міст найпопулярнішого в світі штату Америки.

Це я до того говорю, що й у нас якась частина таких людей також є. І, на мій погляд, ними рухає лише почуття жадібності, вседозволеності та безкарності. Бройді не раз визнавав свою провину, але йому часто все сходило з рук. Досі на нього ціляться, але поки що він мав багато життів. Однак він став настільки радіоактивним, що до нього ніхто вже й близько не торкнеться. В Україні, наскільки я чув, такі само є приклади.

Говорячи про ефективність «гарячих ліній». Наша «культура доносів» набагато розвиненіша, ніж в інших країнах світу. Це правда. У нас не соромно повідомляти відповідні органи про щось або про когось. У наших правових структурах та організаціях, які займаються переслідуванням криміналу, є цілі департаменти, які опрацьовують доноси. У нас таке заохочується. У США це нормальне явище. З одного боку я тут бачу практичність – досягти мети будь-яким чином. З іншого боку, суспільство, яке ставить «культуру доносів» на певний почесний рівень, є точно проблемним. Так, я зараз говорю критично про мою країну, але, у нас дійсно має місце така картина.

Не дивлячись на це, про людей, які крадуть з бюджету чи допомоги, українці мають говорити. У США мають про це знати. Мовчати не треба. У нас система чудово розроблена, коли таких ділків виводять на чисту воду. Такі випадки у нас одразу потрапляють у пресу, про них потім уже знає кожен американець. Преса у США – дуже потужний інструмент. Це інструмент, який не просто продає рекламу та завойовує читачів, а глибоко впливає на уми. Як тільки наші органи роблять якийсь хід, когось виявляють, вони одразу проводять прес-конференцію, випускають новину в пресі. Тобто оголошують об'єкту війну через медіа. Це у нас відпрацьовано і це сильний удар.

Я думаю, що подібні «гарячі лінії» точно вплинуть на тих, хто є в Україні чи був не чистий на руку. Думаю, що це їх може зупинити нахабно та безцеремонно красти гроші. Я впевнений, що «бійці» всяких «батальйонів Монако», які сидять в Україні та займаються суто корупційними речами, дуже бояться розслідувань США. Вони бояться американських санкцій, адже потім їм буде дуже важко існувати навіть у офшорі.

Технологія зробила світ прозорим, де всі служби обмінюються інформацією. В Україні, це просто як приклад, були такі персонажі, як Павло Фукс. На нього теж виходять, його вже виявляють. Йому буде важче оперувати, бо, мабуть, він має багато непродуманих і необґрунтованих ходів. І всі його махінації, все те, що відбувалося під час його відносно короткої ділової історії в Україні, зараз у США перебуває під пильною увагою.

Тому подібні «гарячі лінії», на мою думку, зупинятимуть людей такого плану. Такі люди відчуватимуть, що відповідальність неминуча. Людей загалом завжди дуже насторожує те, чого вони не знають. Вони відчувають небезпеку, але не знають, як із нею бути. США знаходиться далеко, але у США – довга рука, яка дотягнеться і до Європи, і до Польщі, і до України, де б злодій чи корупціонер не знаходився. Мати проблеми у США – дуже сильне тавро! І якщо в Україні подібне тавро від України має певний регіональний рівень, то претензії від США – універсальні та мають глобальне значення.

Якщо в Україні корупціонери хоч би знають, що їм робити, до кого звернутися, щоб, як у вас кажуть, «вирішувати» ті чи інші їхні «питання», то зі США ситуація для них набагато складніша. Вони не знають, як саме на них може відобразитися американське тавро.

Рука США 100% матиме ефект на українських корупціонерів та тих, хто крав із бюджету України, зокрема. Навіть якщо зараз такі всіляко намагатимуться якось відбілити себе, США все одно все фіксують, перевіряють на достовірність і роблять у результаті дуже жорсткі висновки.

Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)

Читати всі новини