Події останніх декількох тижнів на лінії зіткненні дозволяють говорити про те, що хитке перемир'я, яке сяк-так трималося з липня минулого року, зірвано остаточно. На лінії зіткнення постійні обстріли - причому все частіше в зведеннях говорять про застосування бойовиками як мінометів калібру 120 мм, так і артилерії калібру 122 мм.
Причому очевидно, що противник повністю використав перепочинок для зміцнення своїх позицій і організації диверсійної роботи в ближньому тилу угруповання ЗСУ. Інакше складно пояснити досить ефективну роботу снайперів бойовиків і постійні підриви українських бійців на «невстановлених вибухових пристроях». З останнього за часом - підрив вантажівки морських піхотинців 36-ї бригади ЗСУ, коли постраждало відразу десять бійців.
Бойовики стягують сили
Відзначимо також, що противник постійно вдосконалює свої тактичні прийоми. «Фішкою» зими 2020-21 років стало дистанційне мінування як, власне, «нуля», так і найближчих тилів осколковими протипіхотними мінами натяжної дії ПОМ-2. Спочатку з'явилися повідомлення про те, що для цього використовуються перероблені гранати для РПГ-7, а потім і про використання квадрокоптера. Всього зафіксовано кілька випадків підривів особового складу ЗСУ, а в одному випадку загинув навіть мирний житель. Що в принципі і не дивно, так як ця зброя площинна й забезпечити прийнятну точність ураження практично неможливо.
Крім того, можна сміливо стверджувати, що противник різко посилив можливості своїх радіотехнічних засобів і засобів радіоелектронної боротьби. Про це свідчать як мінімум звіти місії ОБСЄ. Так, на західній околиці Ясинуватої окупаційні формування придушили лінію управління безпілотника малого радіусу дії місії. В результаті чого БПЛА впав. У цьому ж повідомленні європейці заявляють, що раніше, під час двох попередніх польотів в цьому районі, її апарати також піддавалися впливу перешкод сигналу.
І це тільки одне з повідомлень, яких в загальній кількості за останній місяць більш ніж достатньо. Мало того, та ж місія ОБСЄ зафіксувала і ще одну новинку російського воєнпрому, яку росіяни пригнали на східний Донбас - мова йде про радіолокаційну станцію 51У6 «Каста-2Е1», яка була виявлена 15 лютого в ході прольоту безпілотника в районі населеного пункту Бугаївка Луганської області (30 км від лінії зіткнення). Власне кажучи, сама станція не представляє особливого інтересу, так як використовується тільки для контролю повітряного простору.
У той же час її поява може свідчити про те, що російські куратори окупаційних корпусів з досвіду застосування безпілотників в ході Другої Карабахської війни зайнялися створенням ешелонованої системи ППО, яка складається з мережі мобільних РЛС, зав'язаних на зенітно-гарматні комплекси «Панцир-С1». Це дуже своєчасне рішення, так як регулярно з'являються повідомлення про те, що закуплені Україною в Туреччині безпілотники Bayraktar TB2 вже готові почати бойові вильоти на Донбас. Зрозуміло, що це станеться тільки в разі широкомасштабного загострення - аж надто їх у нас мало і занадто дорогі «іграшки», щоб витрачати їх ресурс на другорядні цілі і вирішення локальних завдань.
Що стосується БПЛА, то відзначимо, що вперше за багато місяців з'явилися реальні факти активного використання противником озброєних квадрокоптерів для атак на позиції ВСУ. Причому як мінімум в одному випадку така атака закінчилася пожежею, в якій згорів «бусик» групи аеророзвідки, а в ще одному осколками скинутої гранати був убитий військовослужбовець угруповання.
Бої за "сіру зону"
Ще однією ознакою погіршення загальної обстановки і маркером можливого загострення стало «ворушіння» в нейтральній (або як її частіше називають в цій війні - сірій) зоні. Безпосередньо ні бойовики, ні наші прес-служби цього не підтверджують, але досить подивитися динаміку втрат і їх географію як все стає на свої місця. Зрозуміла і географія «рухів» - це перш за все Приазов'я з її висотою (вірніше сказати курганом) «Зухвала», Світлодарська дуга, Докучаєвськ та Авдіївська промзона.
Судячи з неофіційної інформації, наші морські піхотинці знову взяли під контроль «Зухвалу» і навіть просунулися далі - за найближчу посадку. Противник нині робить спроби витіснити штурмовиків з використанням великокаліберної артилерії. І це цілком собі реально - через відсутність в районі великих населених пунктів представників місії ОБСЄ тут майже не буває (що добре видно з зведень) і тому окупаційні корпуси (втім, як і наші військові) можуть «працювати» всіма доступними засобами вогневого ураження противника. При цьому цілком природно, що ЗСУ тільки відповідають на вогонь противника, чітко дотримуючись перемир'я.
З іншого боку, бойовики активізували спроби поліпшити свої позиції під Горлівкою, постійно обстрілюючи наші позиції і намагаючись просунутися в зовсім крихітну «сіру» зону. Виходить у бойовиків на сьогоднішній день не дуже - пару тижнів тому таке просування коштувало їм як мінімум сімох загиблих. Проте, своїх спроб, судячи з повідомлень з соціальних мереж про нічні канонади, вони не залишають.
В цілому ж можна говорити про те, що ситуація на лінії зіткнення нині має всі шанси перерости в локальну операцію - причому її ініціатором може бути як командування ЗСУ, так і російські куратори окупаційних корпусів.
Хоча і для України, і для Російської Федерації таке загострення зараз вкрай невигідне через політичні причини: Кремлю світять чергові економічні санкції, а внутрішнє становище в Україні залишає бажати кращого на тлі протестів і розладу в військовому керівництві. Проте, логіка розвитку подій свідчить тільки про такий можливий сценарій. Причому в самий найближчий час, поки весняними дорогами Донбасу ще можна проїхати.