Україна змінює правила на ринку корисних копалин: інвестори стурбовані

В Україні діють нові норми контролю за ринком корисних копалин. Експерт Ірина Супрун розповіла, що непокоїть інвесторів.

Україна змінює правила на ринку корисних копалин: інвестори стурбовані фото

В Україні влітку запровадили нові норми щодо контролю видобутку корисних копалин. Згідно з указом, який ще у липні підписав Зеленський, під пильним державним контролем опинився видобуток 37 видів корисних копалин.

Як на нововведення відреагували інвестори і що чекає на ринок корисних копалин, виданню "Mind" розповіла засновниця і СЕО Геологічної інвестиційної групи, адвокат у сфері корпоративного права та природокористування Ірина Супрун.

Указ президента запроваджує заборону на продовження терміну дій спецдозвіл на використання надр, право держави без суду зупиняти та анулювати спецдозволи. Державні відомства Міністерство довкілля, Мінекономіки та Мінстратегпрому набувають додаткових повноважень.

Читай також: Корупційне корито, або Як ОГХК можуть готувати на продаж одному неолігарху

Супрун зазначає, що гостро стоїть питання скасування спецдозвіл без суду. Крім того, турбує необхідність додаткових погоджень для бізнесу Міністерством економіки та Мінстратегпромом. Все ще невідомо, які вимоги та які додаткові навантаження покладуть на надрокористувача.

Що відлякує інвесторів

Бізнес ставлять у рамки. Угода про користування надрами нав'язує компаніям вимоги, які потрібно виконувати, незалежно від виду корисних копалин.

Експерт зазначає, що кожен бізнес на основі видобутку корисних копалин унікальний та універсальної програми не існує. Занепокоєння викликає намір зобов'язати підприємців виконувати програму робіт без змін з урахуванням специфіки бізнесу. Такої політикою інвесторів точно не залучити.

"Наслідком впровадження рішення РНБО стала втрата компанією "Тисагаз" спецдозволу на видобуток газу на родовищі Становське в Закарпатській області. Кінцевий бенефіціар компанії – засновник Cub Energy Inc., американської компанії з активами в Україні. А все тому, що остання не встигла розпочати видобування корисних копалин протягом двох років після отримання спецдозволу на видобуток, хоча й спецдозвіл "Тисагаз" виданий строком на 2016–2036 роки", - наводить приклад Супрун.

Як допомогти інвесторам

Щоб курс держави мав успіх та не відлякував інвесторів, важливо якісно опрацювати механізм, нормативно-правові норми та дати бізнесу час для переходу на нові правила.

Читай також: Ніхто нікуди не зайде: у РНБО пообіцяли розібратися з російськими супермаркетами

Інвесторів лякає робота за умов правового анархізму. За рішенням РНБО 2021 року Держгеонадра мали перевірити всі видані дозволи з 1994 року. У разі порушень умов користування та порушень при видачі їх повинні повернути державі.

У зоні ризику опинилися всі компанії, які отримали спеціальний дозвіл на апробацію. У тому числі й ті, хто розробляє нафтогазові об'єкти.

У цьому випадку бізнес може тільки не зволікати з початком видобутку надр і сплатити податки заздалегідь, щоб продемонструвати державі, що вона може втратити. Але і при цьому немає 100% гарантії того, що на надрокористувача не покладуть додаткові зобов'язання.

"Фактично надрокористувач опиняється в умовах, коли сьогодні він у межах закону, а завтра – вже ні.", - зазначає Супрун.

Суспільство схвалює підхід РНБО за принципом "земля – народу". Але інвестори від такої схеми роботи не в захваті.

Супрун також нагадує, що зараз у парламенті є проект закону про внесення змін до Кодексу про надра. Він покликаний урегулювати питання спецдозвіл. Але влада вважає за краще використовувати ручний режим прийняття рішень РНБО.

Раніше на Realist.online повідомлялося, у чому парадокс ринку нерухомості в Україні.

Читати всі новини