Україна пропонує світу перевірений бойовим досвідом «асиметричний» захист і вже продає його країнам Перської затоки. Про це пише засновник аналітичного центру «Об’єднана Україна», доктор політичних наук Ігор Петренко у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Коли у перші дні березня 2026 року коаліція США та Ізраїлю завдала масованих ударів по Ірану, країни Перської затоки зіткнулися з реальністю, до якої Україна звикала чотири роки: небо, заповнене іранськими безпілотниками, здатними паралізувати енергетичну інфраструктуру та знищити критичні об’єкти. Але на відміну від 2022 року, коли Київ у відчаї благав світ про зенітні ракети, цього разу саме Україна опинилася по інший бік телефонної лінії – як країна, до якої звертаються за допомогою.
За даними Kyiv Independent, президент Володимир Зеленський підтвердив розгортання 201 українського військового спеціаліста у п’яти країнах Близького Сходу – ОАЕ, Катарі, Саудівській Аравії, Кувейті та Йорданії. Ще 34 фахівці готуються до відправки. Одинадцять держав, включно зі Сполученими Штатами, офіційно запросили українську допомогу у протидії іранським дронам, як повідомив сам Зеленський під час брифінгу для журналістів. Цей безпрецедентний крок – не просто військово-технічна операція. Це момент, коли Україна на очах світу починає трансформацію з держави-отримувача допомоги у країну-постачальника безпекових рішень – зміна статусу, що може мати довгострокові наслідки для всієї архітектури глобальної безпеки.
Чому ракети Patriot не зупинять дронову загрозу, а лише спустошать арсенали
Перші дні бойових дій на Близькому Сході наочно продемонстрували вразливість традиційного підходу до протиповітряної оборони. За повідомленням Military Watch Magazine, американська армія та її союзники витратили понад 800 зенітних ракет системи Patriot лише за перші дні протистояння з Іраном. Як зазначив Kyiv Independent, ця кількість перевищує загальний обсяг ракет Patriot, отриманих Україною за чотири роки повномасштабної війни з Росією. Для розуміння масштабу: кожен перехоплювач PAC-3 MSE коштує американській армії приблизно 3,9 мільйона доларів, а на експорт продається за 6,25 мільйона, як вказує Military Watch Magazine. Отже, за кілька днів коаліція «спалила» зенітних ракет на суму, що перевищує три мільярди доларів.
Проблема не лише у вартості, а й у виробничих потужностях. Як повідомляє India TV News, компанія Lockheed Martin наразі виробляє лише близько 600 перехоплювачів PAC-3 на рік і щойно домовилася про збільшення виробництва до 2000 одиниць – але масштабування потребуватиме часу. Водночас Пентагон вже запросив у Конгресу додаткові 200 мільярдів доларів на продовження операцій та поповнення запасів ракет. Euronews повідомляє, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення частини військової допомоги, передбаченої для України, на Близький Схід. Це створює парадоксальну ситуацію: найдорожча у світі система ППО виявляється нездатною забезпечити стійкий захист від масованих атак відносно дешевих дронів.
Простими словами, проблема виглядає так: коаліція витрачає ракету вартістю кілька мільйонів доларів, щоб збити безпілотник вартістю 30–50 тисяч. Це не стратегія – це економічне самогубство. Як влучно висловився генерал Джеймс Хекер, командувач ВПС США в Європі та Африці, виступаючи на базі Фейрфорд за повідомленням Defense One: він закликав промисловість і військових знайти дешевші та креативніші рішення, які поставлять оборону «на правильний бік кривої витрат». І Україна вже має такі рішення.
Як Україна побудувала екосистему протидронової оборони за ціною кількох ракет Patriot
Найважливіший актив, який Україна може запропонувати світу, – це не окремий вид озброєння, а цілісна екосистема «асиметричної ППО», де кожен елемент коштує у десятки або сотні разів менше за традиційні зенітні ракети. Серцем цієї системи є дрони-перехоплювачі – невеликі безпілотники, здатні знищувати ворожі БПЛА в повітрі шляхом зіткнення або за допомогою бортового заряду.
За даними CEPA (Center for European Policy Analysis), український перехоплювач Octopus коштує приблизно 3000 доларів, а P1-Sun від компанії SkyFall – близько 1000. Для порівняння: один перехоплювач Patriot PAC-3 коштує майже в чотири тисячі разів дорожче за P1-Sun. Як зазначає CEPA, командувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський повідомив, що лише у лютому 2026 року вітчизняні перехоплювачі знищили понад 70% безпілотників типу Shahed над Київською областю, здійснивши близько 6300 вильотів перехоплення та знищивши понад 1500 дронів іранського виробництва.
Другий ключовий елемент – акустична мережа виявлення Sky Fortress. Як детально описує Defense One, два українські інженери створили прототип у гаражі, встановивши мікрофон і мобільний телефон на двометровий стовп для прослуховування одноразових БПЛА. Ця ідея переросла у загальнонаціональну мережу з понад 14 000 акустичних сенсорів, як повідомляє UNITED24 Media. Кожен датчик коштує від 400 до 1000 доларів та використовує штучний інтелект для розпізнавання звукових «відбитків» різних типів повітряних загроз. Мережа здатна виявляти низьколетні цілі, невидимі для традиційних радарів, і передавати координати мобільним вогневим групам через планшети у режимі реального часу.
Ефективність системи вражає: під час однієї з масованих атак, що включала 84 російські дрони, Sky Fortress допомогла перехопити 80 із них, як зазначає UNITED24 Media. Вся мережа з 14 000 датчиків обійшлася дешевше, ніж дві ракети Patriot. НАТО вже виділило фінансування на розгортання 15 000 датчиків третього покоління після демонстрації системи на авіабазі Рамштайн, а Литва оголосила про плани впровадження Sky Fortress у 2026 році, як повідомляє DroneXL. Це не просто тактичне рішення – це нова парадигма протиповітряної оборони, де масштабована дешева технологія доповнює, а в окремих випадках замінює, дорогі ракетні комплекси.
Чому Зеленський пропонує Вашингтону дрони на 50 мільярдів доларів, а не просить допомогу
Ще влітку 2025 року Україна запропонувала Сполученим Штатам масштабну угоду про спільне виробництво дронів – так званий «Drone Deal» вартістю 35–50 мільярдів доларів. За даними Euromaidan Press, план передбачає п’ятирічну програму виробництва до 10 мільйонів дронів на рік за участю приблизно 200 українських компаній. Структура угоди побудована на принципі рівноправного партнерства: спільні підприємства у форматі 50/50, де українські та американські інженери працюють разом, а вироблена продукція доступна арміям обох країн.
Як пише The Hill, Зеленський описав цю пропозицію в інтерв’ю німецькому журналісту як систему, що включає різні типи безпілотників та засоби ППО, які функціонують як єдиний механізм захисту від сотень чи тисяч іранських дронів та ракет. За повідомленням DroneXL, угода охоплює не лише самі безпілотники, а й радарні мережі, акустичні системи виявлення та програмне забезпечення радіоелектронної боротьби – тобто всю операційну архітектуру, яку Україна створила за чотири роки реальних бойових дій.
Принципово важливим є сам формат пропозиції. Україна не просить «дайте нам гроші» – вона каже: «ми маємо те, що вам потрібно, і готові це виробляти разом». Як зазначила Шелбі Меджід, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради, у коментарі для Kyiv Post, ця стратегія є «розумною, стратегічною і використовує сильні сторони України». Попри те, що президент США Дональд Трамп публічно заявив, що Вашингтон не потребує української допомоги у сфері дронів, як передає PBS News, американські військові інституції неодноразово зверталися до Міністерства оборони України із запитами про допомогу. Розрив між публічною риторикою та операційною реальністю продовжує зростати.
Саудівська Аравія підписує оборонну угоду з Україною і змінює баланс сил у Затоці
27 березня 2026 року Зеленський здійснив несподіваний візит до Саудівської Аравії, де зустрівся з наслідним принцом Мухаммедом бін Салманом. За повідомленням CNBC, міністерства оборони обох країн підписали угоду про оборонне співробітництво, яка закладає основу для майбутніх контрактів, технологічної кооперації та інвестицій. Як пояснив один із високопосадовців в коментарі для AFP (Channels Television), «угода стосується не лише перехоплювачів як таких, а й побудови системи, її інтеграції з іншими компонентами ППО, українського досвіду використання, штучного інтелекту та всіх інших елементів аналізу даних, необхідних для протидії дронам Shahed».
Цей візит відбувся на тлі тривожних для Києва повідомлень. The Washington Post (за посиланням Euronews) повідомив, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення приблизно 750 мільйонів доларів із програми PURL – механізму НАТО, через який європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння для України – на поповнення власних американських запасів. Тобто саме ті ракети Patriot, які мали їхати до України, можуть піти на Близький Схід.
Саме тому угода із Саудівською Аравією має стратегічне значення, що виходить далеко за межі двосторонніх відносин. Зеленський відкрито запропонував обмін: українські протидронові технології та експертизу в обмін на системи ППО та фінансову підтримку. Як він зазначив у виступі перед британським парламентом (UK Parliament): якщо разом із партнерами на Близькому Сході побудувати систему на кшталт української, вони зможуть відстежувати атаки з Ірану в реальному часі, аналізувати їх та постійно вдосконалювати оборону, забезпечуючи реальну безпеку для людей, критичної інфраструктури та торгових шляхів.
Як моальний вимір української допомоги резонує зі світовою аудиторією
За кожним контрактом та кожним технічним рішенням стоїть історія, яку важко ігнорувати. Україна пропонує свій досвід не з позиції сили наддержави, а з позиції країни, яка сама пережила те, що зараз переживають інші. Як сказав Ярослав Гончар, співзасновник некомерційної організації у сфері дронових інновацій Aerorozvidka, в інтерв’ю NBC News: «Ми були в цій позиції – нас атакували, і ми мусили благати світ про допомогу. Тепер це сталося з іншими. Відданість України нагадує світові, що справа не лише в цинічних розрахунках, а й у моральних принципах, за які варто боротися».
Цей моральний вимір має і цілком практичне значення. За повідомленням NBC News, посол України у США Ольга Стефанішина наголосила під час зустрічі з пресою у Вашингтоні: «В момент історії, коли світ найбільше потребує українських технологій та можливостей, ось ми тут». Понад дюжина українських дронових і оборонних технологічних компаній перебували на «роуд-шоу» у США, заплановане ще до початку війни з Іраном, прагнучи залучити американські інвестиції.
Фахівці, як-от Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості, підкреслюють, що за межами конкретних перехоплювачів Україна нагромадила «тіло знань і навичок», яке вона може передати союзникам, як повідомляє The Times of Israel. Водночас він зазначив: ці технології, за які Україна заплатила величезну ціну кров’ю та смертями громадян і солдатів, не можуть бути просто передані безкоштовно.
Що означає трансформація України для європейської безпекової архітектури
Перетворення України з отримувача допомоги на постачальника безпекових рішень має значення, що виходить далеко за межі Близького Сходу. Для Європи це сигнал, який неможливо ігнорувати. Як зазначає CSIS (Центр стратегічних і міжнародних досліджень) у своєму аналізі перших тижнів повітряної кампанії, країни Затоки повідомляють про рівень перехоплення 80–90%, що відповідає найкращим показникам України за умови наявності достатніх запасів систем ППО. Але саме Україна розробила комбінований підхід, де дешеві перехоплювачі, акустичні датчики, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи працюють як єдина інтегрована система.
Для країн Балтії та Східної Європи, які стикаються із зростаючою загрозою з боку російських та білоруських безпілотників, український досвід є безпосередньо релевантним. Литва вже впроваджує систему Sky Fortress. Румунія проводить випробування. НАТО фінансує масштабне розширення акустичної мережі. Україна, яка є невід’ємною частиною європейського безпекового простору, фактично створює нову категорію оборонного експорту – не просто озброєння, а інтегровані системи захисту із вбудованим бойовим досвідом та ШІ-аналітикою.
Як зазначила оборонний технологічний інвестор Дебора Ферлемб, співзасновниця Green Flag Ventures, у коментарі для CEPA, найбільшим непорозумінням щодо протидії дронам типу Shahed є переконання, що якась одна система може вирішити проблему. Ефективний захист вимагає сенсорів та військового обладнання, що працюють на великих територіях і пов’язані через координовані командні структури. Саме тут Україна може запропонувати найбільше: не стільки апаратне забезпечення, обмежене потребами власного захисту, скільки операційний досвід, навчання та архітектуру системи.
Чому глобальний попит на українські дрони визначить нове місце Києва у міжнародній системі
Історія знає небагато прикладів, коли країна, що перебуває у стані війни, одночасно стає експортером безпеки для інших. Ізраїль свого часу зміг перетворити досвід постійної загрози на потужну оборонну промисловість та геополітичний вплив. Україна стоїть на порозі схожої трансформації – із тією різницею, що українська модель побудована на принципі доступності та масштабованості, а не ексклюзивності.
Підписання оборонної угоди із Саудівською Аравією, переговори з країнами Затоки, запропонований «Drone Deal» із США на 50 мільярдів доларів, інтерес європейських союзників по НАТО – усе це елементи нової стратегічної реальності, в якій Україна є не лише об’єктом, а й суб’єктом глобальної безпеки. За даними Reuters (The Express Tribune), Зеленський заявив, що за достатнього фінансування Україна здатна виробляти близько 2000 дронів-перехоплювачів на день.
Для міжнародної аудиторії ключовий висновок простий: країна, яка навчилася захищати своє небо за допомогою датчиків вартістю 400 доларів і перехоплювачів вартістю 1000 доларів, має унікальний досвід, якого не може замінити жодна кількість ракет Patriot. Як сказав Зеленський, виступаючи перед британськими парламентарями: «Я не думаю, що хтось захоче залишити перевірені війною сильні сторони та можливості України поза межами власної безпеки. Якщо хтось так зробить – це буде нерозумно».