Через відкрите вторгнення Росії, руйнувань інфраструктури, втрачених бізнесів і виробництв, щомісячний дефіцит українського бюджету зараз становить близько $5 млрд. Як наслідок, ми дуже залежимо від іноземної фінансової допомоги. На сьогодні Київ отримав майже 13 млрд доларів у вигляді кредитів і грантів. Як ще навесні зазначив президент Володимир Зеленський, для наших партнерів не просто витрати чи подарунок – це їхній внесок у власну безпеку.
Заради оборони та забезпечення першочергових потреб Україні доведеться позичати ще. Чому за нинішніх умов така ситуація не є критичною для державних фінансів, а також за яких умов західні кредитори можуть піти на списання частини заборгованості, читайте у матеріалі Realist.online.
Кредити, транші та гранти
Рада Європейського Союзу підтримала рішення про надання Україні додаткової макрофінансової допомоги у розмірі 5 млрд євро у терміновому порядку. Допомога буде надана Києву у вигляді довгострокових кредитів на пільгових умовах. Як повідомили у прес-службі Ради ЄС, 9 вересня міністри фінансів ЄС погодили заяву на підтримку додаткової допомоги Україні у розмірі 5 мільярдів євро на неформальному засіданні Ради у Празі.
"Сьогодні ця додаткова допомога була офіційно прийнята після того, як необхідні формальні кроки були виконані лише за 11 днів", - йдеться у заяві Ради ЄС.
Минулого тижня стало відомо, що рішення надати Україні 5 млрд євро було схвалено Європарламентом. Міністр фінансів Чехії (ця країна зараз головує в ЄС) Збинек Станюра уточнив, що гроші підуть на "повсякденну діяльність держави, забезпечать роботу критичної інфраструктури в країні, як-от офіси, школи чи лікарні".
Черговий пакет фінансової допомоги надійшов від США. Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, до бюджету України надійшов грант у розмірі 1,5 млрд. доларів від США з Цільового фонду Світового банку. Гроші підуть на відшкодування бюджетних видатків, пенсії та програми соціальної допомоги.
"Жодних проблем не проглядається. Кредити ЄС ми отримуємо під мінімальні відсотки і на досить тривалий термін – до тридцяти років. Для нас це не так обтяжливо. Гранти з боку США – це взагалі безоплатна допомога. Її повертати не потрібно ", - пояснив Realist. online інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Читайте також: Долар "пішов у наступ": яким буде курс до кінця вересня
Скільки Україні потрібно грошей?
На початку вересня Кабмін України, Світовий банк та Європейська комісія оприлюднили спільний аналітичний звіт "Швидка оцінка завданих збитків та потреб на відновлення" (The Rapid Damage and Needs Assessment - RDNA), присвячений втратам від війни та витрат на відновлення нашої країни. Експерти трьох організацій оцінили втрати в інфраструктурі станом на 1 червня поточного року, а також порахували, скільки Україні потрібно на відновлення з урахуванням витрат на підготовку до зими.
Для відновлення виробничих, соціальних секторів, а також інфраструктури необхідно близько 349 млрд. доларів, що в півтора рази перевищує ВВП країни станом на 2021 рік. У найближчі три роки знадобиться близько 105 млрд доларів на основні соціальні потреби – відновлення інфраструктури, системи освіти, охорони здоров'я та підготовки до опалювального сезону.
Враховуючи, що в першу чергу йдеться про некомерційні установи, постало питання, чи Світовий банк та інші кредитори вимагатимуть повернення коштів?
"Залежно від партнера, кошти можуть бути надані у вигляді грантів або позичок. Що стосується позичок, то ті, якими зараз користується Україна, надані на достатньо пільгових умовах (порівняно із запозиченнями на фінансовому ринку). Виплата за ними здійснюватиметься протягом десятиліть країни-партнери України вже надали значне грантове фінансування на гуманітарні цілі та для підтримки найважливіших видатків бюджету (на чолі зі Сполученими Штатами, які до середини вересня через Світовий банк нададуть понад $8 млрд у вигляді грантів на пенсії, соціальні виплати, заробітну плату та витрати на сектор охорони здоров'я)", - заявив українським журналістам директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі.
Читайте також: Українцям розповіли, скільки врожаю втратила країна через війну РФ
Перегляд умов кредитів
Процес реструктуризації боргів складний. Київ мав позитивний досвід переговорів щодо перегляду боргових зобов'язань перед МВФ і Світовим банком у другий президентський термін Леоніда Кучми, а також не дуже вдалий за президентства Петра Порошенка.
Тодішній міністр фінансів Наталія Яресько домовилася з кредиторами про списання 20% від загальної суми боргу (близько 15 млрд доларів) та отримання відстрочки погашення випусків держоблігацій на чотири роки - з 2015-2023 до 2019-2027 років. Щоб компенсувати кредиторам втрати, уряд випустив спеціальні цінні папери, прив'язані до зростання ВВП -так звані варранти на 3,2 млрд доларів.
Частина кредиторів одержали ці папери. Згідно з умовами, Україна мала почати виплати за варантами, коли її ВВП досягне позначки 125,4 млрд доларів, яка була досягнута вже 2018 року.
"Варранти Яресько" досі тяжіють над українським бюджетом. Поки йде війна, це не так помітно (хоча вистачає й інших проблем), але коли країна увійде в період післявоєнного відновлення, за ними доведеться платити.
"Україні потрібна реструктуризація держборгу та списання 50% тіла заборгованості. Але не така "реструктуризація", яку проводили за Наталі Яресько у 2015 році, коли під шумок списання частини заборгованості було випущено спеціальні цінні папери – ВВП-варранти, прив'язані до зростання ВВП. Реструктуризація боргів має передбачати перегляд умов варрантів. Інакше в умовах відновлення країни ми платитимемо свого роду "штраф" за економічне зростання, що саме по собі абсурдно ", - зазначив у розмові з Realist.online економічний та фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Без приводів для паніки
Також слід враховувати, що процес часткової реструктуризації державних боргів уже триває. Минулого тижня міністр фінансів США Джанет Йеллен повідомила, що країни "Великої сімки" погодилися відстрочити платежі України за боргами до кінця 2023 року.
За словами американського міністра, таке рішення послабить тиск на український бюджет, а також дозволить уряду країни збільшити соціальні, медичні та економічні витрати, що є особливо важливим в умовах російського вторгнення.
Окрім фінансового аспекту, такі рішення є сприятливим сигналом для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні, незважаючи на руйнування та збитки, які зазнає війна.
"В умовах війни боргове навантаження на бюджет зростає з об'єктивних причин, але ми вже заморозили виплати за боргом, який у нас був. Ситуація контрольована. У нас немає жодної катастрофи з держборгом, тому є підстави вважати, що фінансова система країни витримає поточне навантаження", – додав Сергій Фурса.
Читайте також: Експорт через українські морські порти: удвічі більше продукції вивезли до Європи, Азії та Африки
Тепер питання, чи слід Києву заради прискореного повоєнного відновлення вимагати не просто відстрочки, а саме списання частини заборгованості?
Об'єктивно кажучи, Україна отримувала допомогу як країна, яка захищає країни НАТО (насамперед у ЄС) від російського реваншизму, а не просто жертва агресії. Керівництвом Польщі, Литви, Латвії та Естонії неодноразово публічно висловлювалась теза про те, що військова та фінансова допомога Києву – внесок у спільну оборону Європи.
"Поки виплати заморожені. Далі все залежатиме від ситуації. Якщо через два роки економічна обстановка дозволятиме, нас попросять сплачувати борги та відсотки. Якщо ситуація буде поганою, тоді доведеться обговорювати подальшу реструктуризацію або навіть списання частини боргу. Слід мати на увазі, що списання - це крайній захід, коли країна просто не може платити, тому що частину території окуповано, а частину - зруйновано. І це не той варіант, на який слід орієнтуватися", - каже Realist.online директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Читайте також: Бюджет 2023: фінансовий план перемоги та соціального виживання