Перспективи впровадження загальної реформи системи центральних органів виконавчої влади, яку планує провести уряд, здається, дуже збудила частину українського політикуму. І настільки, що під гаслами "скоротимо число чиновників" з’являються пропозиції ліквідувати разом із міністерствами і низку інших державних інституцій, які реалізують регуляторну політику в різних сферах. Усі ж дозвільні процедури, насамперед у сфері ліцензування бізнесової діяльності, пропонується перевести в онлайн-формат.
Вочевидь, у деяких галузях дерегуляція потрібна і є нагальною потребою. Проте у сфері азартних ігор, яка в легальному правовому полі діє лише з другої половини 2020 року, такої потреби нема. Навпаки – ліквідація національного регулятора може призвести до повної руйнації білого ринку і повернення часів, коли гральні заклади були чи не на кожному кроці, а дітей та підлітків ніхто не обмежував у можливостях витрачати гроші у залах ігрових автоматів.
Національні регулятори гральних ринків є в усіх цивілізованих країнах. Саме завдяки їхній діяльності американський Лас-Вегас, наприклад, став центром розважальної індустрії, відомим всьому світові як місце безпечного і цікавого родинного відпочинку.
Українській національний регулятор гемблінгу – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) заслуговує на велику повагу. Державний орган щорічно заробляє для бюджету країни в десять разів більше, ніж держава витрачає на його діяльність. Також велика пошана голові Комісії Івану Рудому, який власним прикладом – вступивши добровольцем до лав ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення – показав, що не словом, а ділом готовий боронити і захищати суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Читайте також: Нові вимоги фінмоніторингу можуть унеможливити роботу легального гемблінгу
Вітчизняний ринок азартних ігор перебуває у стані розвитку. Він потребує суттєвого вдосконалення законодавчої бази, насамперед – ухвалення змін до податкового законодавства, визначених у законопроєкті №2713-д. Впровадження цього законопроєкту відкриє двері українського ринку для іноземних інвесторів.
Окрім того, на порядку денному стоїть завдання запровадити Державну систему онлайн-моніторингу, що надасть можливість в режимі реального часу отримувати та передавати інформацію від відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, зокрема проводити ідентифікацію осіб, яким через ігрову залежність заборонено відвідувати гральні заклади.
Також переведення ліцензування у електронний формат та ліквідація системи нагляду за достовірністю даних, що надаються компаніями для отримання ліцензій, відкриє український ринок азартних ігор для проникнення на нього російських компаній. Водночас це не вирішить жодних проблем: поширення лудоманії, розповсюдження недоброчесної реклами, наявності нелегальних гральних закладів тощо.
Відповідно, перш ніж щось змінювати, варто розібратися, чи не зашкодять реформаторські зусилля ринку гемблінгу більше, ніж дадуть зиску.