Український Уряд вирішив вкотре допомогти громадянам, запровадивши доступні тарифи на електроенергію для приватних споживачів. Зменшення прямого тарифного тиску на громадян – здавалось би, цілком позитивна ініціатива за існуючих економічних реалій життя українців. Однак є всі підстави вважати, що насправді урядова схема знижок на електроенергію в результаті призведе до збільшення вартості інших товарів та послуг, тобто зробить населення ще біднішим.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №859 з 1 жовтня 2021 року до 30 квітня 2022 року тариф для населення становитиме 1,44 грн за кВт/год, за умови споживання до 250 кВт на місяць. При споживанні більшої кількості електроенергії ціна на весь обсяг складе вже 1,68 грн за кВт/год.
Уряд визначив цю "пільгову" межу в 250 кВт на підставі статистичних даних середньомісячних обсягів споживання електроенергії (168 кВт), заклавши додатковий обсяг "пільгового" споживання для кожного домогосподарства. Втім, на думку окремих експертів, з якими можна погодитись, споживання електроенергії під час опалювального сезону насправді буде вищим, а отже ніякої реальної економії не буде.
Читайте також: Тариф на електроенергію зросте втричі: стало відомо коли
Не ринковий ринок
Запроваджений Урядом тариф не відповідає ринковій вартості електроенергії, за якою її купують "Постачальники універсальних послуг", що потім продають її населенню. Щоб врегулювати обсяги витрат постачальників, а також щоб гарантувати кожному домогосподарству економію на електроенергії в сумі 60 гривень на місяць Уряд зобов’язав державні підприємства "Укргідроенерго" та "НАЕК "Енергоатом" компенсовувати різницю "ринок-тариф" з власних обігових коштів через ДП "Гарантований покупець".
Але насправді така "економія на світлі", може призвести до зростання ціни побутового кошика для громадян, а також здорожчання супутніх послуг та інших щомісячних платежів, у тому числі й інших комунальних послуг.
Спроба Уряду контролювати ціноутворення в одному з сегментів ринку (населення) спровокує зростання вартості на інших сегментах (непобутові споживачі – виробники товарів та послуг), що забезпечується власне ринковими механізмами.
Електродискримінація
Суть в тому, що промислові споживачі, на відміну від населення, знижок на електроенергію не мають. Для покриття непрогнозованих енерговитрат вони купляють електроенергію через біржові механізми. Останні цінові тенденції показують зростання середньої вартості 1 кВт/год майже на 100% з 1,7 грн (липень 2021) до 3,37 грн (жовтень 2021). Тому, щоб не нести збитки, промисловці просто закладають підвищення витрат на електроенергію у вартість своїх товарів та послуг для клієнтів (результаті чого вона вже зросла принаймні на 10-15%).
А тепер давайте за допомогою даних Держстату про середню місячну заробітну плату в Україні (14 239 гривень) розрахуємо, як такі дії позначаться на добробуті населення:
Підвищення загальної вартості "продуктового кошика" на 10-15% спричинить зростання витрат до 44% від загального доходу громадян (попередній показник 40%) та в середньому становитиме 6 тис. 265 гривень (раніше – 5 тис. 695 гривень).
Таким чином, економія електроенергії в 60 гривень складає лише 10,5% від реального зростання щомісячний витрат.
Більш того, крім промисловців, біржовими механізмами користуються також і комунальні підприємства, які не підпадають під визначення "Постачальник універсальних послуг", а тому різницю вартості електроенергії їм ніхто не компенсує. В разі потреби ці підприємства закуповуватимуть додаткові обсяги електроенергії за ринковими цінами і або збільшуватимуть тарифи на свої послуги, або нарощуватимуть борги, що може призвести до банкрутства даних комунальних підприємств.
В підтвердження цих слів можна привести також прогноз з Інфляційного звіту Національного банку України від жовтня 2021 року щодо зростання тарифів на електроенергію на 20-25% протягом наступного року. Причинами такого зростання в НБУ вважають саме "ручне" регулювання цін та необхідність приведення тарифної політики до економічно обґрунтованого рівня, який не завдаватиме збитків державному сектору економіки.
Добро навиворіт
Тож можна зробити висновок, що коли державні посадовці вирішують допомогти малозабезпеченим українцям зменшити витрати, вони повинні прорахувати всі можливі непрямі наслідки своїх дій. В іншому разі неправильний вибір стратегії може призвести до абсолютно протилежних результатів, а кількість малозабезпечених громадян буде тільки зростати.
Не слід також забувати, що саме непродумана тарифна політика в сфері комунальних послуг є одною зі складових сьогоднішніх кризових процесів в українській енергетиці.
Читайте також: Енергетична криза: простих рішень немає, потрібна складна політика