Уряд презентував проект державного бюджету на 2023 рік. За багатьма ознаками – це буде своєрідний рімейк нинішнього головного фінансового плану країни, зі всіма його вадами та специфікою економіки військового стану. З очевидного – буде продовжена політика широкого бюджетного дефіциту.
Читайте також: Світовий банк виділить Україні мільярд доларів фінансової підтримки: подробиці
З неочевидного – емісійну активність НБУ обмежать (можливо, не буде прямого викупу Нацбанком військових облігацій, хоча така можливість на рівні 30 млрд грн щомісяця, зберігається).
Хоча необхідно розуміти, що зараз всі економічні стратегії та бюджетні плани є вторинними, а точніше, похідними від одного базового прогнозу – перебігу війни в Україні. А тут дати чіткий календарний план не може навіть Арестович.
Загалом же, враховуючи поточні обставини та горизонт прогнозування, Уряду, можливо, доцільно було б перейти на складання квартальних бюджетних планів, але наразі, це буде занадто "немейнстримно".
Прогноз макроекономічних показників розроблено на базі "умовно-песимістичного" сценарію (а Кабмін розглядав аж 14 різних моделей):
· Реальне зростання ВВП (з урахуванням інфляції) – 4,6%.
· Інфляція (споживча) – близько 30%.
· Середня зарплата – 18,5 тис грн.
· Мінімальна заробітна плата – 6700 гривень
· Офіційний курс гривні до долару США на кінець року – 50
· Середньорічний курс гривні до долару США – 42.
Тут варто сказати, що макроекономічні прогнози Уряду навіть у довоєнний час не часто попадали в умовну "десятку", а в умовах поточної турбулентності, коли горизонт планування скоротився до 2-3 місяців, говорити про точність макроекономічних індикаторів взагалі не доводиться.
По суті, це суто технічні показники, які необхідні для бюджетування та перерахунку певних показників доходів та витрат. Наприклад, до курсу гривні прив‘язані податки на імпорт, які нараховуються у доларах/євро, а сплачуються за поточним офіційним курсом у національній валюті – гривні. Мова про податок на додану вартість на імпортні товари та імпортні мита.
Показник зростання ВВП та інфляції потрібен для оцінки зростання номінального значення валового продукту та розрахунку податкових платежів.
Сукупні доходи бюджету складуть 1,279 трлн грн. Сюди входять всі види платежів до бюджету: податки, прибуток держкомпаній, суми, отримані від приватизації, перерахування прибутку НБУ до бюджету, тощо.
Для порівняння – у плані бюджету 2022 року вказаний показник складав 1,395 трлн грн.
Тобто на тлі падіння економіки майже на 30-40% у поточному році, Уряд очікує отримати приблизно такий самий обсяг податкових надходжень.
Ця поверхова суперечність пояснюється дуже просто – збереження номінальних доходів на майже тому самому рівні буде забезпечено за рахунок інфляції (більше 30%). Внаслідок цінового фактору, дефлятор ВВП (показник зростання валового продукту завдяки інфляції) складе навіть більше 30%.
Загальні видатки бюджету досягнуть 2,5 трлн грн, тобто дефіцит бюджету складе 1,28 трлн грн і дорівнюватиме загальному показнику доходів бюджету!
За рахунок чого буде покрито дефіцит?
В першу чергу, завдячуючи міжнародній грантовій допомозі, яка направляється на покриття дефіциту бюджету і надається на безповоротній основі.
Західні партнери вже підтвердили загальний пакет такої допомоги для України на рівні 20 млрд дол, хоча частково ці кошти будуть надані у вигляді кредитів, в тому числі, довгострокових під мінімальний процент (саме так надає Україні допомогу ЄС).
Показник, який характеризує відношення дефіциту бюджету до ВВП, складе 20%, хоча Україна згідно рекомендацій МВФ дотримувалась показника на рівні 2-3%, розширюючи його до 5% під час пандемічної кризи.
Серед негативних показників слід особливо відмітити зростання показника держборгу до рівня 6,4 трлн грн, що становитиме більше 100% ВВП (при безпековому значенні індикатора на рівні не вище 60%). Це, по суті, передбанкротний стан державних фінансів, що у свою чергу в черговий раз "підсвічує" тему реструктуризації боргу.
Катастрофічно (майже удвічі) виглядає і зростання витрат держави на обслуговування держборгу – 326 млрд грн. Це вже майже удвічі більше витрат центрального бюджету на сектор освіти або медицини. І мова йде саме про обслуговування боргу – тобто виплату процентів, а не погашення тіла кредиту.
Мінімальна заробітна плата буде збільшена лише на 200 гривень – до 6700 грн при середній заробітній платі (прогноз) – 18 500 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб залишено без змін – 2 684 гривні на місяць. Заначимо, що саме до цього показника "прив‘язана" тарифна сітка бюджетників (перший розряд), тобто автоматичного збільшення заробітних плат у держсекторі не буде.
Загальні витрати на сектор оборони складуть 1,1 трлн грн. На соціальний сектор піде 800 млрд грн. Тобто майже 80% бюджету піде на військові та соціальні видатки.
Таким чином, бюджет можна назвати фінансовим планом перемоги та соціального виживання. На жаль, про соціальний розвиток поки не йдеться, основні ресурси у країни забирає війна.
Видатки на медицину та освіту будуть скорочені, при чому мова йде саме про номінальні показники. З урахуванням інфляції, зменшення фінансування сектору медицини, освіти та науки буде ще відчутнішим. Так, на медичні гарантії НСЗУ в бюджеті 2023 закладено майже 143 млрд грн, а в уточненому плані бюджету 2022 – 157,5 млрд грн.
У систему МОН буде направлено з центрального бюджету в 2023 році 142 млрд, при цьому у 2022 році заплановано 150,4 млрд.
Це частково пояснюється тим, що у плані 2022 року частина витрат на медицину виділялась з урахуванням чергової пандемічної хвилі. Тепер акценти пріоритетів змінились. Крім того, майже 5 млн українців перебувають наразі за кордоном і саме там отримують освітні та медичні послуги (здебільшого за рахунок країн ЄС). Значна частина шкіл та медичних закладів або зруйнована, або окупована. Освітній процес часткового переформатовано у онлайн-навчання.
Певну економію може дати скорочення чиновників та оптимізація судової системи. На суди виділять майже на мільярд гривень менше. Економія торкнеться і антикорупційних органів: на НАЗК зекономлять майже півмільярда гривень.
Загальна економія витрат на чиновницький корпус складе у 2023 році 12 млрд грн.
Натомість буде накопичуватись Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (19,3 млрд грн), в тому числі, за рахунок реалізації майна РФ.
На програму 5-7-9 закладено майже 16 млрд (компенсація процентної ставки).
Акценти соціальної політики формуватимуться за трьома основними напрямками:
· соціальний захист дітей та сім'ї (27,3 млрд грн);
· соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини (66,64 млрд грн);
· підтримка малозабезпечених сімей (72,9 млрд грн).
Це правильний підхід щодо цільового фінансування найбільш незахищених соціальних груп населення.
Житлово-комунальні субсидії залишено на рівні 37-38 млрд грн.
Враховуючи традиції бюджетування та корекцію у прогнозах, остаточний варіант бюджету буде суттєво відрізнятись від початкового проекту.
Читайте також: У Держбюджеті на 2023 рік уріжуть витрати на утримання держорганів влади - представник Кабміну