Світовий банк (СБ) випустив оновлений економічний огляд регіону Європа та Центральна Азія. Звісно, значна його частина присвячена Україні та впливу війни на регіон.
Читайте також: Старт "митного безвізу": що вже змінилось на українській митниці
Прогноз СБ по Україні на коротко- та середньострокову перспективу:
- Реальний ВВП впаде на 35% у 2022 р., відновиться на 3,3% у 2023 р. (в проекті бюджету - на 4,6%) та на 4,1% у 2024 р.
- Інфляція досягне 30% у 2022 р., сповільниться до 20% у 2023 р. (в проекті бюджету – збережеться 30%, останній прогноз НБУ – 21%) і далі до 15% у 2024 р.
- Дефіцит бюджету (без грантів) складе 22,8% ВВП у 2022 р., зменшиться до 18,6% у 2023 р. (в проекті бюджету – 20% ВВП) і далі до 11,5% у 2024 р.
- Рівень бідності за абсолютним критерієм 6,85 дол. на день (за ПКС у цінах 2017 р.) збільшиться у 5 разів з 5,5% у 2021 до 25,4% у 2022 р., і трохи скоротиться до 23,8% у 2023 р.
З опублікованих прогнозів по Україні, поки що це найбільш консервативний сценарій розвитку на найближчу перспективу.
Водночас, хотів би звернути увагу на дуже серйозні виклики і ризики, які СБ окреслив для довгострокового відновлення України. Базуючись на попередньому досвіді, війна чинить найбільш негативний вплив, насамперед, на людські ресурси та сукупну факторну продуктивність. Країни, що розвиваються, які були охоплені війною, стикались із зниженням продуктивності праці у середньому на 5-12% упродовж трьох років від початку війни, сукупної факторної продуктивності – на 6-10%. І ці фактори економічного зростання відновлювались повільно упродовж наступних найближчих років.
В контексті України:
- По-перше, війна загострила вже існуючі демографічні проблеми України (старіння, низька народжуваність, еміграція). Через війну 1/3 населення (14 млн. чол.) стали зовнішніми і внутрішньо переміщеними особами. Це призводить до ще більшого скорочення робочої сили, втрати знань і навичок, погіршення демографічних перспектив (переважна частина зовнішніх ВПО є жінками із дітьми). За оцінками СБ, частка ВПО серед дітей сягає до 2/3, доступ яких до освітніх послуг погіршився, що також закладає ризики для довгострокового відновлення країни.
- По-друге, війна негативно вплине на довгострокову продуктивність праці через втрати в капіталі внаслідок фізичних руйнувань активів, скорочення продуктивних інвестицій та навпаки спрямування капіталу та заощаджень на менш продуктивні економічні цілі у межах фінансування дефіциту бюджету. За останніми даними KSE, прямі втрати в капіталі через війну в Україні вже оцінюються у 115 млрд. дол. Напр., у с/г втрати охоплюють 15% всього фізичного капіталу в галузі.
- По-третє, війна призвела до масованого пригнічення економічної, в т.ч. інвестиційної та інноваційної активності, яка іноді охоплює цілі галузі (як напр., авіаційна), що матиме своїм наслідком втрати у сукупній факторній продуктивності. Через невизначеність та логістичні бар’єри у торгівлі погіршився доступ до зовнішніх ринків, технологій та прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Зокрема, за 8 місяців 2022 року ПІІ становили лише 1% проти аналогічного періоду минулого року.
Водночас, ґрунтуючись на минулому досвіді, попри зазначені перешкоди, Україна має всі шанси отримати «дивіденди від настання миру», що полягають у значному пришвидшенні економічного зростання після війни. За оцінками СБ, для отримання таких дивідендів необхідні:
- Програма швидкого та комплексного відновлення від наслідків війни, профінансована донорами і західними союзниками України. Програма має прискорити структурні реформи та поглибити приватні інвестиції, особливо ПІІ. Обсяг такої програми СБ на середину 2022 року оцінив у 349 млрд. дол. (альтернативні оцінки виходять з діапазону від 750 до 1100 млрд. дол.).
- Україна має сама докласти значних зусиль у впроваджені структурних реформ, насамперед, щодо верховенства права, боротьби з корупцією, захисту прав інвесторів, посилення фіскальної дисципліни (макроекономічної стабільності).
Додам від себе, що важко не погодитись з такими оцінками. Ризики для повоєнного відновлення є суттєвими. Водночас, західна допомога, наша щоденна праця влади і громадянського суспільства щодо впровадження реформ, разом із швидким прогресом у вступі до ЄС та НАТО стануть визначальними для прискореного відновлення України після завершення війни.
Читайте також: Новий податок на імпорт: як непопулярне рішення рятує економіку України