Єдиний в Україні коледж кобзарського мистецтва опинився під загрозою закриття. Але його ще можна врятувати, якщо в закладі набереться достатня кількість учнів.
Про особливість освіти бандуристів Realist'у розповів Ярослав Джусь, ініціатор проекту Bandura Style, художній керівник гурту «Шпилясті кобзарі».
— Кобзарський коледж: що це за установа, коли її було засновано?
— Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва — єдиний в Україні заклад І рівня акредитації, який готує молодших спеціалістів за фахом «Народні інструменти». Сюди можна вступити після 9-го чи 11-го класу навіть без початкової музичної освіти. Головне — мати музичні здібності, цікавитися українськими народними музичними інструментами, прагнути бути артистом, співаком, музикантом, популяризувати українську культуру та унікальні інструменти нашого народу.
Після закінчення навчання випускники отримують диплом молодшого спеціаліста за фахом «співак-бандурист, викладач музики, диригент капели/ансамблю бандуристів».
Коледж було засновано у 1989 році Борисом Олійником, Василем Литвином, Галиною Івановою та Олесем Бердником.
Необхідно всього 12 студентів, аби коледж виконав держзамовлення й отримав бюджетне фінансування.
— Чому коледж закривають?
— Основна причина — недобір: на перший курс цього року вступили лише двоє осіб. Це реальна загроза зникнення закладу за два роки, коли випустяться нинішні студенти старших курсів. Необхідно всього 12 студентів, аби коледж виконав держзамовлення й отримав бюджетне фінансування.
Тому важливо максимально поширити інформацію про вступну кампанію, аби набрати студентів ІІ курсу (на базі 11 класів загальноосвітньої школи) — прийом документів триває до 25 липня.
Окрім цього, існує комплексна проблема інформованості потенційних абітурієнтів про існування закладу загалом. Тому головне завдання — розробити план дій щодо його промоції, якісної реклами, причому там, де вона необхідна і де її побачать підлітки 16 років.
Якщо дивитися ще ширше, то необхідно розробити стратегію розвитку цього закладу, організувати промотур за участю сучасних концертуючих бандуристів — випускників коледжу. Вони зможуть продемонструвати можливості бандури, своїм прикладом зацікавити та надихнути молодь зберігати та розвивати український культурний продукт.
— Чи є в Україні інші установи, де навчають грі на кобзі?
— Грі на старосвітських інструментах (кобза О. Вересая, старосвітська бандура, колісна ліра, торбан, або панська бандура) офіційно не навчають в жодній державній установі.
Натомість академічна бандура викладається в більшості музичних шкіл, музичних училищах, університетах та музичних академіях. Тому унікальність цього закладу полягає в навчанні гри на традиційних автентичних інструментах.
— Скільки коштує навчання в коледжі?
— Навчання у коледжі абсолютно безкоштовне. Це ще одна значна перевага закладу — навчання за державний кошт. Окрім цього, студенти отримують щомісячну стипендію. Але з огляду на індивідуальний підхід до навчання та місткість гуртожитку в 60 осіб на чотирьох курсах може навчатися лише така обмежена кількість студентів.
Випускники розпочинають працювати над новими підходами до бандури, пишуть власні твори, збираються в дуети, тріо, гурти, експериментують, беруть участь у фестивалях і конкурсах, йдуть на різноманітні талант-шоу, креативно підходять до створення іміджу, репертуару.
— Чим займаються випускники кобзарського коледжу?
— У кожного з випускників по-різному складається доля. Частина студентів продовжує навчання у вишах, після чого є варіант офіційно працювати у державних колективах — НЗКБУ ім. Г. Майбороди, НАОНІ, тріо НТРКУ, оркестр НТРКУ, хорі ім. Г. Верьовки, а також музичних колективах при обласних філармоніях і будинках культури.
Інші випускники далі навчаються у педагогічних вишах і займаються викладацькою діяльністю, адже Стрітівський коледж дає й педагогічну освіту. Серед навчального курсу є предмет загального фортепіано, співу — відповідно випускник може викладати і бандуру, і вокал, і бути вчителем музики в ЗОШ чи ДМШ.
Є випускники, які залишають бандуру після закінчення навчання або продають інструмент першокурсникам, що дуже прикро.
А є такі, що розпочинають працювати над новими підходами до бандури, пишуть власні твори, збираються в дуети, тріо, гурти, експериментують, беруть участь у різноманітних фестивалях і конкурсах, йдуть на різноманітні талант-шоу, креативно підходять до створення іміджу, репертуару тощо (наприклад, Валентин Лисенко, Ярослав Джусь, Георгій Матвіїв, Сергій Захарець та ін.), працюють сесійними музикантами в різноманітних сучасних українських гуртах (ONUKA, «Тінь Сонця», «Гайдамаки», «Гроно» та ін.) або ж обирають бандуру основним інструментом («Шпилясті кобзарі», Krut`, «Козаки», «Троє Зілля», тріо «Квітана», тріо «Краля» та ін.).
У кожного є вибір. Головне — мати бажання та вірити в те, що ти робиш. Бандура — це круто.
Фото: Шпилясті кобзарі
Читайте также: Что слушают обладатели «Грэмми» Ли Ритенаур и Дейв Грусин
