Війна Росії проти України змінила саму природу збройних конфліктів XXI століття. І на передовій цієї трансформації — українські спецслужби. Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) та Служба безпеки України (СБУ) продемонстрували безпрецедентний рівень інноваційності, адаптивності й стратегічного мислення. Замість звичної для радянської школи розвідки інерції та догматизму — комплексні, гнучкі, асиметричні дії, які не тільки вражають ворога, а й руйнують фундамент його інформаційної, воєнної й економічної стабільності.
Операція «Павутина»: стратегічний удар без жодного літака
1 червня 2025 року стала поворотною датою в історії війни. Саме тоді Служба безпеки України реалізувала операцію під кодовою назвою «Павутина». Вперше за всю повномасштабну війну українські FPV-дрони досягли цілей у п’яти областях Російської Федерації, включно з далеким Сибіром. Знищено понад 40 російських літаків, серед яких стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3, а також літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50.
Операція була підготовлена протягом півтора року. За цей час СБУ доставила дрони до Росії, сховала їх у дерев'яні пускові установки, замасковані в кузовах вантажівок, а контроль над операцією здійснювався з використанням російських телекомунікаційних мереж. Особливо цинічною деталлю є те, що частина техніки була виведена з ладу безпосередньо під носом у регіональних управлінь ФСБ.
Ця операція стала показовим прикладом нової української тактики: замість очікуваної фронтальної атаки — точкові, виснажливі й символічні удари, які підривають мораль, ресурси й міф про непереможність російської армії. Водночас «Павутина» підтвердила, що Україна здатна діяти на території ворога не завдяки дозволу партнерів, а завдяки власному технологічному і розвідувальному потенціалу.
Як СБУ здобуває ініціативу в морі та в повітрі
У липні 2023 року СБУ реалізувала другу фазу атаки на Кримський міст, використавши морський дрон Sea Baby, здатний нести до 850 кг вибухівки та рухатись на надмалих глибинах. Удар було завдано під автомобільною частиною мосту, що призвело до масштабного пошкодження конструкцій та повного перекриття руху вантажного транспорту на кілька тижнів.
Перший подібний інцидент стався у жовтні 2022 року й був, за всіма ознаками, реалізований із застосуванням наземного вибухового пристрою в цивільному транспорті, що пройшов через кілька пунктів перевірки, — операція мала характер психологічного тиску на російське суспільство та демонструвала вразливість навіть найбільш охоронюваних об’єктів. У наступні місяці морські дрони були неодноразово застосовані для ураження військових кораблів Чорноморського флоту РФ.
Зокрема, у Севастопольській бухті було виведено з ладу малий ракетний корабель «Самум», ударний танкер SIG у Керченській протоці, а також флагман флоту «Адмірал Макаров», котрий отримав критичні пошкодження під час заходу на ремонт. Особливістю цих атак є комплексне застосування навігаційних алгоритмів, які дозволили дронам уникати зон активного РЕБ і ППО.
Паралельно з цим СБУ послідовно завдавала ударів по військовій інфраструктурі на тимчасово окупованому Кримському півострові. В аеродромі Саки було уражено щонайменше чотири літаки, знищено пускову установку ЗРК «Панцир» і склад авіаційних боєприпасів. У Перевальному ліквідовано декілька мобільних РЛС і вузли зв’язку, які забезпечували протиповітряне прикриття.
Стрілкове стало ціллю для дронів-камікадзе, які вивели з ладу елементи бази радіотехнічного моніторингу. В Береговому було вражено дроновий логістичний хаб, імовірно пов’язаний із поставками «Шахедів» на Чорноморський театр бойових дій. Найбільш технологічно складною стала комбінована атака в ніч на 6 грудня 2024 року: морські дрони Sea Baby одночасно вразили баржі, задіяні в ремонті Кримського мосту, та бункерне сховище пального, а повітряні безпілотники атакували склад боєприпасів і вертолітний ангар ФСБ поблизу мису Такіль.
Україна прагне здобувати перевагу, здійснюючи операції в тилу ворога
У глибині території Росії СБУ зосередила зусилля на порушенні стратегічної логістики. Серед резонансних цілей — склад бомб КАБ та ракет «Іскандер» у селищі Торопець (Тверська область), резервний паливний вузол у Котлубані (Волгоградська область) та Алексінський хімзавод, де вироблялись компоненти вибухових речовин. Ці удари спричинили не лише пожежі й детонації, а й системне переналаштування логістичних маршрутів усередині військово-промислового комплексу РФ. Окремо варто відзначити підрив Чортового мосту в Забайкаллі, який порушив рух на Байкало-Амурській магістралі, критично важливій для перекидання техніки з Далекого Сходу.
Чистка агентури та бої на лінії фронту
На контррозвідувальному фронті СБУ нейтралізувала понад 300 агентів з 2022 по 2025 рік. Було виявлено кілька незалежних агентурних мереж, що діяли у великих промислових містах і передавали координати складів, електропідстанцій, підрозділів ППО та логістичних баз. Найрезонанснішою стала операція з викриття агентів у Києві, що діяли в лавах Нацгвардії та передавали точне розташування пересувних систем IRIS-T, NASAMS та генераторних підстанцій. Також було виявлено спроби впровадження агентів у тилових медичних закладах та енергокомпаніях у Львівській та Волинській областях.
Підрозділи Центру спеціальних операцій «А» брали участь у бойових діях у складі Сил оборони України. Під час оборони Києва вони знищували диверсійно-розвідувальні групи РФ у районах Ірпеня, Гостомеля та Бучі. У подальшому підрозділи СБУ працювали в операціях на Харківщині, зокрема брали участь у деокупації Куп’янська та зачистці східних районів області від колаборантів.
За даними самої СБУ, завдяки розвідданим і коригуванню артилерії було знищено понад 1 700 танків, 3 000 бронемашин, понад 250 одиниць систем ППО та 550 елементів радіоелектронної боротьби. Дронові підрозділи СБУ особливо ефективно працювали на південному напрямку, виводячи з ладу ППО, станції РЕБ і командні пункти перед контрнаступом ЗСУ у Херсонській та Запорізькій областях.
Морські дрони: як ГУР виграв Чорне море
ГУР МО України створив те, чого ніколи не було в теорії класичної воєнної доктрини: автономний флот морських безпілотників. Від перших ударів по фрегатах РФ до знищення «Івана Хурса», «Цезаря Кунікова», «Сергія Котова» й десятків інших суден — морські дрони Magura V5 стали головною зброєю проти російського Чорноморського флоту.
ГУР, на відміну від архаїчної російської моделі ведення війни, використовує принцип «стиснути максимум в мінімум»: замість коштовних фрегатів — автономні дрони вартістю на порядки менше, але з точністю удару до метра. Це дозволило Україні знищити до третини корабельного складу ЧФ РФ, змусити росіян відмовитися від безпосередньої присутності в північно-західній частині Чорного моря й фактично зруйнувати міф про морське домінування Росії.
Бій за символи: удари по авіації та ППО РФ
ГУР і СБУ стали майстрами стратегічного полювання за символами. Серед найяскравіших прикладів — знищення літака А-50 на аеродромі в Білорусі, а також ще двох таких літаків у небі над Азовським морем. Такі «літаючі радари» забезпечували контроль повітряного простору та виявлення української тактичної авіації. Їхня ліквідація не лише деморалізувала ворога, а й залишила російську ППО частково «сліпою».
Знищення Су-57 у Ахтубінську стало не менш принизливою подією для Кремля. Унікальний винищувач п’ятого покоління, гордість російського ВПК, був уражений ударним дроном на відстані майже 600 км від лінії фронту. Це був перший в історії бойовий удар по Су-57.
Кібервійна нового типу
Окремий фронт ГУР — кібероперації. З початку повномасштабного вторгнення воєнна розвідка України провела понад 100 комплексних кіберударів. Були зламані російські бази даних, фінансові системи, системи управління підприємств та інформаційні платформи оборонного значення. Вилучені терабайти конфіденційної інформації використовуються для ураження живої сили й техніки на полі бою.
Удар по радіолокатору «Контейнер» у Мордовії, який контролював повітряний простір на 3 000 км, був не лише технологічним досягненням, а й символічним. Після цього удару вся концепція «загальної радіолокаційної захищеності» РФ була поставлена під сумнів.
Азовсталь, Маріуполь, Зміїний: операції відчаю й сили
ГУР МО у найкритичніші моменти війни проявляв себе не лише як розвідка, а як авангард спецназу. Гелікоптерні рейди до оточеної «Азовсталі» стали легендарними. Сімнадцять разів українські екіпажі проривалися крізь щільне ППО РФ, щоб доставити ліки, боєприпаси й евакуювати поранених. Ці місії стали символом жертовності та технічної майстерності.
Звільнення Зміїного стало іншим зразком блискучої багаторівневої операції. ГУР, спільно з ЗСУ, знищило гарнізон, що тримав острів під контролем, зруйнувало ворожу техніку й РЛС, тим самим відкривши шлях для «зернового коридору» і знявши блокаду з Одеської області.
Операція «Синиця»
23 серпня 2023 року до Полтави приземлився російський гелікоптер Мі-8. Його пілот — Кузьмінов — в рамках операції «Синиця» перевіз борт з деталями для літаків РФ прямо в руки української розвідки. Це була перша в історії України подібна операція, результат якої — не лише трофейна техніка, а й доступ до критичних технічних секретів російської авіації.
Глобальна розвідка та операції у Судані, Сирії, Африці
ГУР веде війну не лише на території України. У Сирії українські дрони знищили російський мобільний комплекс РЕБ на авіабазі Кувейрес. Атаки на колонни РФ та позиції найманців відбувались і на Голанських висотах. У Судані ГУР активно бореться з ПВК «Вагнер», проводячи допити, ліквідуючи інструкторів та знищуючи склади.
Немає місця, де ГУР не діє. Гасло керівника служби Буданова — «знищимо військових злочинців РФ у будь-якій точці світу» — вже стало не лише політичним гаслом, а й реальністю сучасної спецвійни.
ГУР і СБУ вже давно перестали бути «тіньовими» структурами. Їхні дії — системні, масштабні, технологічні. Вони вміють діяти асиметрично: вдарити тоді, коли ворог не чекає, у місцях, які той вважав «священними». Вони — зброя нового типу: мобільна, неієрархічна, швидка. І саме вони задають новий стандарт ведення війни у XXI столітті.
