Через стрімке захоплення території України у 2022 році Росією, на тимчасово окупованих територіях залишаються десятки тисяч обʼєктів культурних цінностей, а кількість викрадених і вивезених поки що важко оцінити точно. Про це інформує Анастасія Степаненко, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Дана версія публікації є перекладом українською мовою.
Україна – країна з тисячолітньою історією та багатою культурною спадщиною. Її мистецтво та культурні пам'ятки охоплюють різні історичні періоди – від скарбів скіфського золота до шедеврів українського авангардного мистецтва. Однак українські музеї набагато менші за Лувр, Національний музей Прадо, Британський музей і галерею Уффіці, адже протягом століть наша культурна спадщина систематично знищувалась та привласнювалась Російською імперією, радянським режимом і сучасною Росією.
Але, незважаючи на ці виклики, Україна продовжує боротися за свою культурну ідентичність - тож що робиться для її захисту зараз?
Століття культурного мародерства
У війнах та окупації Росія грабувала культурні багатства народів, які прагнула підкорити й стерти з карти. Це не унікально лише для України – схожий досвід мали грузини, литовці, естонці, казахи, поляки, чехи. Росія повторювала ці дії протягом століть і продовжує робити це й сьогодні, руйнуючи музеї, викрадаючи артефакти та стираючи сліди української культури на окупованих територіях.
Незважаючи на заклики до миру та поступок для припинення вогню, Росія продовжує наступати, залишаючи після себе зруйновані міста та спустошені ландшафти. Прифронтові регіони, особливо ті, які знаходяться в епіцентрі конфлікту, зазнають все більшого руйнування, а колись сповнені життя міста перетворюються на неживі руїни.
Чому культура важлива на війні
Хоча захист людських життів є головним пріоритетом, культура теж важлива для збереження нації та держави. Саме культура визначає, за що ми боремося і ким ми залишимося після війни. Дехто стверджує, що мистецтво можна відновити, а людські життя – ні, тому варто зосередитись на порятунку людей, а не на збереженні картин чи артефактів. Однак культура – це не просто матеріальні обʼєкти, це наша історія, наша пам'ять, наша ідентичність. Коли культура знищується, зникає сама нація.
І в Криму, і на Донбасі, і в Запорізькій, Херсонський областях росіяни діють за схожим алгоритмом – викрадають найцінніші експонати на територію Росії та піддають тортурам місцевих жителів, які залишаються вірними Україні та роблять спроби захистити культурну спадщину. Через стрімке захоплення території України у 2022 році Росією, на тимчасово окупованих територіях залишаються десятки тисяч обʼєктів культурних цінностей, а кількість викрадених і вивезених поки що важко оцінити точно.
Виклик евакуації культурних цінностей
Під час бойових дій росіяни порушують міжнародні конвенції і знищують культурні цінності. Ракетні обстріли та руйнування міст зробили евакуацію культурних цінностей з прифронтових територій критично важливою. На жаль, у законодавстві немає конкретних алгоритмів і механізмів процедури евакуації, і люди на місцях були не готові та не проінструктовані щодо евакуаційних заходів. На початку повномасштабного вторгнення українські музейники самостійно організовували збереження своїх фондів. Часто вони просто упаковували в коробки цінності та ховали їх у підвалах музейних приміщень або переміщували до музейних сховищ, що не завжди гарантує належний рівень безпеки.
Фактично жоден український музей, який продовжує свою роботу під час повномасштабного вторгнення, не застрахований від знищення будівлі та цінностей. Наприклад, Одеський національний художній музей зазнавав пошкоджень через російські ракетні удари по історичній частині міста, що віднесена до спадщини ЮНЕСКО. Вибуховою хвилею був пошкоджений палац Потоцьких-Наришкіних XIX століття, в якому розміщений музей та деякі картини, які були експонатами виставок музею на той час.
Очевидно, що евакуювати всі культурні цінності нереально, але біля лінії фронту це питання стоїть дуже гостро, та попри зусилля держави та місцевого самоврядування, які докладались з 2022 року, багато артефактів та музейних колекцій залишаються під загрозою.
Щоб привернути увагу до цієї проблеми, наприкінці лютого 2025 року Коаліція дієвців культури звернулася до Міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького з відкритим листом, закликаючи до негайної евакуації державних музейних колекцій із загрожених регіонів. За даними організації, менше 10% державного музейного фонду було евакуйовано, у той час як понад 3 мільйони об'єктів залишаються під загрозою знищення чи розграбування та можуть повторити долю музеїв, постраждалих від бойових дій та окупації.
Знищення та крадіжка музейних колекцій: ключові інциденти
Іванківський музей: 25 лютого 2022 року Іванківський історико-краєзнавчий музей, розташований за 80 км від Києва, був знищений внаслідок російського артобстрілу. У музеї зберігалося понад 400 експонатів, серед яких роботи народної художниці Марії Примаченко та текстильні вироби Ганни Верес і її доньки Валентини. Після влучання снаряду виникла пожежа, і на певний час здавалося, що всі експонати були знищені. Однак місцеві жителі врятували кілька картин, ризикуючи своїм життям. За словами правнучки Марії Примаченко, один із місцевих мешканців зміг винести під час пожежі близько 10 картин.
Музеї Маріуполя: 25 лютого 2022 року у Маріупольському художньому музеї імені Архипа Куїнджі планувалося відкриття двох нових виставок, але почалося повномасштабне вторгнення. Фонди музею не вдалось евакуювати, оскільки місто одразу почали обстрілювати. Вже у квітні 2022 року міська рада Маріуполя повідомила про викрадення понад двох тисяч експонатів з місцевих музеїв. Більшість експонатів з Краєзнавчого музею вигоріли разом із будівлею, а ті, що вціліли, були вивезені російськими окупаційними силами. Зокрема, викрадено оригінали картин Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, дві роботи Миколи Дубовського, а також інші твори мистецтва. Викрадені експонати були перевезені до Криму та Донецька, а найбільш цінні – до Росії.
Мелітопольський музей: У травні 2022 року українські офіційні особи повідомили про викрадення російськими військовими колекції скіфського золота з Мелітопольського музею. Це не перший випадок, коли золоті експонати були передані Росії – деякі з них ще за часів СРСР потрапили до Ермітажу. Однак за іншою версією, цього разу справжнє скіфське золото було евакуйовано в Запорізький краєзнавчий музей, і тому окупанти отримали лише копії оригінальних предметів.
Херсонські музеї: Перед відступом російських військ з Херсона в листопаді 2022 року було пограбовано два основні музеї міста: Херсонський обласний краєзнавчий музей та Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З музеїв було викрадено близько 10 000 творів мистецтва. Ці експонати були перевезені до Криму, і це задокументовано самими мародерами. Завдяки пропагандистським сюжетам на російському телебаченні, працівники музеїв змогли ідентифікувати понад 100 вкрадених робіт.
Боротьба за збереження триває
Крадіжка та знищення українських культурних цінностей підкреслюють критичну необхідність негайних заходів для їхнього збереження. У контексті російської агресії захист культурної спадщини України є не лише питанням охорони артефактів, а й боротьбою за національну ідентичність, історію та пам'ять.
Міжнародні організації, зокрема і ЮНЕСКО, показують свою неспроможність захистити обʼєкти культури і мистецтва і не мають реального впливу на росіян. Попри всі складнощі, українські культурні інституції та сучасні митці за державної підтримки продовжують знайомити світ з українським мистецтвом та культурою, організовуючи виставки в різних куточках Європи та світу.
«В очах бурі. Модернізм в Україні 1900-1930-х років»
Виставка стала однією з наймасштабніших міжнародних подій, присвячених українському мистецтву періоду модернізму. Вона висвітлила творчість українських художників першої третини XX століття, які працювали в контексті авангарду та модерністських рухів, часто на межі між українською національною традицією та глобальними мистецькими тенденціями. Експозиція представляла українське мистецтво не як частину радянського або російського культурного простору, а як окремий самобутній феномен, який був частиною європейської модерністської традиції.
У виставці взяли участь роботи понад 60 українських художників, серед яких Казимир Малевич – засновник супрематизму, який хоча і асоціюється з радянським авангардом, сам ідентифікував себе як українець. Олександра Екстер – представниця кубофутуризму, дизайнерка театральних костюмів і сценографка. Михайло Бойчук і "бойчукісти" – засновники українського неовізантизму, яких репресувала радянська влада у 1930-х роках.
Виставка-вернісаж «Калейдоскоп історії(й). Українське мистецтво 1912 - 2023»
Перша комплексна виставка, що розкриває розвиток українського мистецтва ХХ століття та його зв’язок із сучасністю. До унікальної експозиції увійшли твори Алли Горської, Микити Кадана, Жанни Кадирової, Алевтіни Кахідзе, Бориса Михайлова, Сергія Параджанова, Марії Примаченко, Тетяни Яблонської, Василя Єрмилова та інших знакових митців. Деякі роботи вперше покинули межі України, відкриваючи світові історію українського мистецтва ХХ-ХХІ століть.
Мистецтво на фронті
Артпроєкт Vogue Ukraine, що поєднав мистецтво, медіа й диджитал для підтримки українців та інформування світу про війну. Перша частина залучила 12 міжнародних художників, серед яких Фред Томаселлі, Марина Абрамович, Ервін Вурм, Джонатан Міз і Марсель Дзама, які у своїх роботах переосмислили українську культуру та відрефлексували російську агресію. У другій частині проєкту взяли участь 30 українських митців, серед яких Володимир Манжос, Марія Куліковська, Петро Бевза, Степан Рябченко, Маша Рева. Кожен митець створив ексклюзивні роботи – від живопису до скульптури, які були представлені у Відні. Кожен бажаючий міг викупити художні роботи, а виручені кошти були спрямовані на реабілітацію жінок-військових.
