В Україні було зафіксовано спалах хворих COVID-19. Станом на 8 березня дев'ять областей України перевищили норму шпиталізації пацієнтів з коронавірусом. До списку додалася ще Тернопільська область. В країні було зафіксовано більше 10 тисяч нових випадків за добу. Місяць тому цифри коливалися в межах 3000-4000. Статистика почала подвоюватися що три тижні, відзначають в Національній академії наук.
Такий всплеск лікарі пов’язують із новими штамами вірусу.
В МОЗ вже підтвердили, що в країні циркулює британський та південноафриканський варіанти коронавірусу. Відомо, що вони поширюється вдвічі швидше.
Якщо темпи поширення вірусу збережуться, то на добу виявлятимуть 20 тисяч хворих вже до кінця місяця.
Чи слід українцям очікувати на новий локдаун та чи справляться лікарні з новою хвилею вірусу, розбирався Realist.online.
В Україні різко зростає захворюваність
10 тисяч хворих на добу - це не межа. У листопаді в Україні виявляли по 16-17 тисяч нових випадків за добу. До цієї цифри статистика невдовзі повернеться і може її перевершити. В Національній академії наук зазначають, за останні три тижні статистика подвоїлася. Це швидше, ніж восени минулого року. Тоді статистика подвоювалася щомісяця.
Вірогідно, що на це вплинув британський варіант коронавірусу. Днями Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко підтвердив, що в країні циркулює новий штам вірусу. Це виявили в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського, коли проаналізували зразки хворих з Івано-Франківської області.
За даними ВООЗ цей штам не призводить до більш тяжкого перебігу хвороби. Його особливість у тому, що він поширюється майже вдвічі швидше.
Якщо восени у нас був більш пологий ріст і тоді встигали реагувати, то тепер у вірусу дуже короткий інкубаційний період, вища контагіозність. Все це одразу дає в один день таку кількість пацієнтів, яку ми мали в листопаді за сім-вісім днів, каже Наталя Виноград, епідеміолог, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
“Це дуже серйозно змінений збудник з гіршими показниками і доцільно запровадити заходи, запроваджені у ЄС. Ми мусимо бути готовими до реагування і переходити до заходів, які діють в Європі. Інакше у нас будуть великі втрати і ми не витримаємо такого потужного удару. Коли британський штам пошириться на всю Україну, то показники будуть значно вищі ніж у листопаді”, - прокоментувала Realist.online Наталя Виноград.
Для британського штаму потрібні нові обмеження
Поширення захворюваності відбувається у геометричній прогресії. І подальші показники залежатимуть, наскільки правильно будуть введені обмежувальні заходи, зазначає Виноград.
“Україні потрібен карантин у повному його розумінні. Бо до цього ми мали посилені протиепідемічні заходи, які тоді спрацювали, а тепер потрібні справжні карантинні заходи у його медичному значенні. Такий, наприклад, діє зараз у Німеччині”, - каже епідеміолог.
Зараз у Німеччині до 28 березня закриті всі непродуктові магазини, готелі, ресторани та інші заклади та дозволяються зустрічі до п'яти осіб з двох домогосподарств. Такі обмеження ввели через поширеність британського штаму.
В Україні ж поки діє адаптивний карантин. І фактично жодні обмеження у областях, які опинилися в "червоній зоні" - не працюють, розповідає епідеміолог Катерина Сояк.
“Я зараз повернулася з червоної зони і там абсолютно ніякі з обмеження не дотримуються. Все працює: ресторани відкриті, непродовольчі магазини теж, люди абсолютно поводяться безтурботно. Тому для початку не завадило би контролювати існуючі обмеження”, - сказала Realist.online епідеміолог.
Справа у тому, що всі протиепідемічні заходи створюють бар’єр для передачі інфекції – тієї чи іншої висоти. Є базовий показник репродукції, який визначає потребу у висоті таких бар’єрів, через оцінку скільки людей інфікує один інфікований. З мутованими варіантами вірусу цей показник значно підвищився, каже Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, директор Revival Institute for Future. Відповідно інфекція поширюється швидше і потрібно ставити вищі бар’єри для сповільнення епідемії. Тобто обмеження мають бути більш потужними, в порівнянні з попередніми періодами. Адже вони орієнтувались на «дикі» варіанти коронавірусу, ще до набуття цих мутацій.
“Україні потрібні не просто говорити про адаптивний карантин і чекати, поки почервоніють інші області. Зараз ми повинні перекрити рух з областей з високою захворюваністю, а пропускати лише логістичні перевезення. Тобто жодних туристів, відряджень, відвідування родичів і так далі. Тоді можна буде керувати ситуацією в кожній області окремо. І те, що давно потрібно і за рік ніяк не зробили - це обласні і міські хаби медичних розслідувачів, які мають виявляти контактних осіб кожного інфікованого. Такі потенційні інфіковані мають бути ізольованими в обсерваційних центрах чи вдома. За дотриманням має бути контроль поліції і тоді ми не будемо потребувати локдаунів. Якщо цього не робити, то ми не займаємося контролем епідемії, а фіксуємо збитки”, - прокоментував Realist.online Вадим Арістов.
Локдаун неминучий
В українському уряді не виключають нового локдауну. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Україні справді спостерігається початок третьої хвилі пандемії і не виключив запровадження нового жорсткого локдану.
Це станеться, якщо більшість областей потрапить в червону зону.
"Якщо більша частина областей будуть в червоній зоні, то скоріш за все доведеться повертатися до тієї моделі локдауну, який Україна вже проходила. Дуже не хотілося б цього робити, тому треба ще раз звернутися до свідомості громадян і сказати: коронавірус нікуди не подівся", - відзначив Шмигаль.
Те, що в Україні відбувається, в Revival Institute for Future прогнозували минулої весни як стратегія пунктиру. Це коли жорсткі обмеження вводяться при досягненні певного показника захворюваності. А при зниженні - знімаються поки захворюваність не підвищиться знову, каже Вадим Арістов. Україна була вимушена йти за цією стратегією, бо досі не створила Центру з контролю та профілактики захворювань замість Санепідслужби. Ми рухаємось цією болісною стратегією, і навіть неї не встигаємо дотримуватись в повній мірі. Бо пропустили локдаун в жовтні, коли він міг спрацювати найбільш ефективно. Зараз підходить час до нової “рисочки пунктиру”.
“Якщо ж слідувати стратегії пунктиру, то новий локдаун потрібен був би через 10-14 днів. Якщо цифри статистики будуть нелогічним чином падати, то можливо, в локдауні немає потреби. Але всі показники, за якими приймають політичні рішення, кажуть про щось вторинне - заповненість ліжок, кількість тестів. Це те, що можливо забезпечити технічно. А ось на заповненість реанімацій вплинути можна лише знижуючи якість медичної допомоги. Кількість таких місць - дуже важливий показник і стежити слід за ним. Але його найважче отримати з офіційної статистики. І ще важче – переконатись, чи не обмежують його адміністративно на місцях”, - зазначає Вадим Арістов.
Нагадаємо, раніше Realist.online повідомляв, що в Україні є регіони, в яких можливе більше ослаблення карантинних заходів - до рівня, який відповідав жовтої і зеленої зони.
