У прохолодні дні листопада мені випав шанс завітати до Львова - міста кави, дощів, старовинної архітектури та осені (чи то весни, якщо вірити "Океану Ельзи"). Львів часто називають історичною та культурною столицею України й, відвідуючи це місто, швидко переконуєшся, що недарма. Про це говорить і дзвін високих церков, і безліч затишних музеїв, й українська мова місцевих жителів...
Читайте також: Вперше за чотири роки: "Океан Ельзи" дасть великий концерт у Києві
У листопаді дерева вже втратили свій жовтневий багрянець і місто Лева наче готується поринути в глибокий зимовий сон.
Через загальну похмурість природи: вітряність, безлисті дерева й затягнуте хмарами небо - як ніколи впадає в очі дивовижна архітектура. І йдеться не тільки про центральні вулиці - увесь Львів наче зійшов зі сторінок історичного роману.
Коли тебе постійно оточує така краса, важко лишатися байдужим і майже неможливо бути в поганому гуморі. Іноді ледь не з благоговінням зупиняєшся посеред вузької, укладеної бруківкою вулички, аби роздивитися елегантні фронтони та еркери.
І за всіма будинкамии стоїть історія!.. Звичайно, не кожна споруда є такою визначною й ретельно розробленою, як, наприклад, Архикатедральний собор святого Юра, але іноді купу таємниць може приховувати навіть будівля школи. Про всі ці дрібниці охоче розповідають екскурсоводи.
Як на мене, екскурсії - спосіб зрозуміти місто, а спонтанні прогулянки - можливість його відчути. Просто блукати численними провулками, слухати, як звідусіль лунає солов'їна, минати пастельні, витончені будівлі... Що ж іще потрібно для відновлення внутрішньої гармонії?..
Читайте також: Дивовижні знімки космосу і неба від кращих астрофотографів
Не раз, прогулюючись вузенькими вуличками, мимоволі замислюєшся: «Скільки ж подій пережили ці будинки?» Дивуєшся, що, хоча галицькі землі зазнавали стількох змін, ці стіни стояли непорушно. Мешканці формували інакші звички й змінювали одяг, нові правителі видавали нові накази, а вчорашня мода перетворювалася на сьогоднішній несмак. І тільки будівлі проносили свій шарм крізь віки...
Та, здається, не всі мешканці Львова є поціновувачами мистецтва. Глянути лише на голубів, котрі бездумно вмостилися на статуї Івана Франка. Не схоже, щоб їх бентежило, що своєю поведінкою вони трохи забирають у скульптури солідності.
І все ж удень у місті досі панує осінь. Сонце час від часу все ще ліниво освітлює різьблені споруди й вологу від звичної мряки бруківку. Наш екскурсовод у такі моменти невдоволено мружився, примовляючи: "Ми тут не любимо сонця".
А що ж тоді люблять у Львові? Ви не помилитеся, миттєво відповівши: "Каву!" Просторих кав'ярень, мініатюрних закладів або ж крамниць із запашним, терпким джерелом насолоди тут справді удосталь. Це просто необхідність - хоч раз у спокої випити чашку - ні, не чашку, а філіжанку! - кави. Та, впевнена, ви і так це зробите, коли будете в місті, де "ніколи не хочеться чаю".
Однак осінній настрій дещо притлумлюється, як тільки місто пірнає в сутінки. Бруківку починає заливати не дощ, а сяйво всіх кольорів веселки. Це крамниці й ресторани ввімкнули нічне освітлення. Несвідомо на думку спадають новорічні вогні... І це не дивно, адже навіть у 20-их числах листопада вже неможливо пройти центром Львова, не почувши різдвяний мотив. Уже й не розумієш, де це грає "Jingle bells": у сусідній крамниці чи в серці.
Читайте також: Як виглядатиме головна новорічна ялинка України: подробиці
Та найсвятковіший вигляд мають вітрини. І коли їх тільки встигли заповнити іграшковими сніговиками, шарфами й керамічними Санта Клаусами? Ех, після вечірньої прогулянки так і хочеться сісти в один з львівських трамваїв, і хай він повезе в різдвяну казку. Або ще краще - прямісінько в Гоґвортс!..
Зрештою, залишилося лише сказати, що я вдячна Львовові. Попри морозні вечори й періодичну мжичку, він усе одно допоміг мені духовно відпочити та знайти натхнення. Ну, а також відчути себе філіжанкою, повною кави.
На львів'ян же попереду ще чекають мерехтливі новорічні вогники, ялинка навпроти Оперного театру й чимало яток з випічкою, сувенірами та ароматним глінтвейном...
Читайте також: Ялинка, ковзанка і жодних концертів: як Київ святкуватиме Новий рік
