Серед світів крізь час: чому людям потрібна астрологія
Астрологія

Серед світів крізь час: чому людям потрібна астрологія

05 листопада 2021 | 14:57

Ніхто нібитло не вірить астрологам, але всі люблять читати гороскопи. Так влаштована людина. ЇЇ завжди манить все загадкове, незрозуміле, таємниче та космічне. Це доти, доки не з'являється хтось, хто здатний пояснити й розтлумачити цю містику. І як тільки мова заходить про конкретне, мовляв, ось – астролог, він розуміється на астрології, то люди відгороджуються. Мовляв, шарлатанство це все, при цьому ховаючи газету з гороскопами, які читали щойно, подалі від чужих очей.

Звичайно, в останні роки з'явилося безліч "астропрогнозів", які просто є якщо не компілятом чого завгодно, то просто вигадкою.

Тому потрібно чітко раз і завжди пояснити: астрологія – це наука. Наука про зірки і планети, про їх переміщення та вплив на все живе.

Адже з тим фактом, що все життя на Землі залежить від космосу – ніхто не сперечається. Тисячі років люди знали, що ця наука реальна і лише в епоху "розвиненого матеріалізму" чомусь вирішили, що це шарлатанство. А ось астрономію, яка перекладається, як "підрахунок зірок" і раніше не вважалася наукою, навпаки, зробили наукою офіційною.

Але багато хто, якщо не всі визнані античні та середньовічні мислителі, були не просто вченими, а й астрологами. І було б смішно визнавати їхні наукові праці, відкидаючи знання в астрології. Адже саме ці люди принесли початкові знання про Сонячну систему.

Читайте також: Іспит для влади та народу: гороскоп України до 30-річчя незалежності

Історія

Для того, щоб розуміти реальність, в якій нині перебуває наука, бажано знати деякі історичні факти, звідки все-таки це почалося. Основні етапи розвитку та основні відмінності, які сформувалися на різних етапах.

Той вид традиційної астрології, що використовується зараз, сформувався у період із 1 століття н.е. у Середземномор'ї з більшістю джерел грецькою мовою, які дійшли до нас, будучи перекладеними в 17 столітті в Англії. Звичайно ж, була ще доелліністична епоха Вавилону та Єгипту, але знань про цей період вкрай мало. Тому говорити про те, що якісь техніки чи уявлення про світ, в астрологічному контексті, тоді були ось такими чи іншими, неможливо.

Елліністичний період, приблизно 1 – 6 століття н.е.

Початок історичного періоду традиційної астрології приходиться на греко-римську цивілізацію з найбільшим центром в Олександрії.

Завдяки завоюванням Олександра Македонського Єгипту та Близького Сходу, аж до Індії відбулася свого роду культурна революція та становлення єдиної елліністичної культури, в якій спільною стала грецька мова. Насамперед розрізнені знання єгипетські, вавилонські та перські були інтегровані та вдосконалені, що й призвело до формування складної системи у тому вигляді, в якому вона дійшла до нас. На жаль, нам практично не відомо, як розвивалася наука, поступово чи був якісний стрибок, але з того часу до нас дійшли трактати Клавдія Птолемея (2 століття н.е.), Веттія Валента (1 століття н.е.), Антіоха Афінського (2 століття н.е), Фірміка Матерна (4 століття н.е).

Астрологічні знання перепліталися та поєднувалися з філософськими школами, різними релігійними культами, окультними вченнями.

З 3 по 7 століття н. е. елліністична астрологія розділилася на два напрямки. У Римській імперії астрологія практично занепадає, і естафета розвитку переходить до перської імперії Сасанідів (226 р.н.е. - 651 р.н.е), правителі якої всіляко заохочували переклади з грецької астрологічних текстів на середньоперський (пехлеві). Багато астрологічних текстів знайшли в Харрані. Але, на жаль, дуже мало відомо про астрономів того часу, один із найвідоміших - Зардушт (Зороастр).

Арабський період до 950 р. н.

Завойована мусульманами імперія Сасанідів продовжує цю захоплюючу історію. Відомий факт, що Халіф аль-Мансур з династії Аббасидів (754-775) скористався знаннями та майстерністю перських астрологів для побудови карти для застнування Багдада (762 р.н.е)

Перський та арабський період - дуже важливий для розвитку та становлення науки. У цей час були остаточно сформовані 4 окремих розділи гороскопічної астрології.

  1. Натальна астрологія, що займається інтерпретацією карт народження.
  2. Елективна астрологія, що займається підбором часу на подію.
  3. Хорарна астрологія займається побудовою карт для аналізу конкретних проблем, коли карта будується на момент звернення клієнта до астролога.
  4. Мунданна астрологія, що займається, політичним життям, країнами і народами, так само включає прогнозування цін.

З часом їх виділилися ще кілька напрямів, про які розповімо пізніше.

Найвідоміші перські та арабські астрологи: Машаллах (740-815 рр.н.е), Умар ат-Табарі (?-815г.н.е), Аль-Кінді (801-870 рр.н.е), Абу Машар (787 -886 рр.н.е).

Середньовічний Захід близько 1100-1400 р. н.

Все почалося в Іспанії з перекладу арабських текстів латиною. Європейська військова та політична еліта активно підтримувала астрологію. Вона також обговорювалася і практикувалася серед учених, філософів, теологів, наприклад Фомою Аквинским. Також астрологія була однією з основних дисциплін університетської освіти.

Астрологія розвивалася, наприклад, у цей період були розроблені деякі системи "домів", які використовуються й досі.

Відомі астрологи цього періоду - Іоанн Іспанський (початок 12 століття), Авраам ібн Езра (12 століття), Гвідо Бонатті (13 століття).

Астрологія Відродження та раннього Нового часу (1400-1600 роки)

Цей період має ряд особливостей. Астрологам Відродження періоду до і після Реформації довелося зіткнутися з астро-психологією, магією, цілительством, реформаторством, а також з мінливим світоглядом суспільства в результаті розвитку природничих наук.

І астрологія знову розділилася на три напрямки.

  1. Прихильники традиційних методів.
  2. Реформатори, які відкидали "забобони". Вони хотіли створити більш точну науку, яка узгоджувалась з останніми досягненнями того часу, наприклад, в астрономії.
  3. І нарешті, астрономи, і вчені скептики, які дедалі більше нехтували астрологією, хоч і визнавали планетарні впливи на світобудову.

Найвідоміші астрологи цього періоду: Регіомонтан (1436-1476), Жан - Батіст Морен (1583-1656), Вільям Ліллі (1602-1681), Плачідо де Тітті (1603-1668).

Занепад астрології 17-18 століття

Причин дуже багато, але основних є кілька. З одного боку – це прагнення реформувати та підігнати астрологію під природничу науку.

Якщо світогляд і буття зводити до матеріалізму і раціоналізму, то астрологія стає недоречною з її концепцією. Хоча й відповідає на нагальні та прагматичні питання.

З іншого боку – релігійні прагнення побачити у вироках зірок апокаліпсис чи друге пришестя Христа. Деякі протестантські священики за картами з'єднання планет пророкували кінець світу і всілякі біди. Планети вишиковувалися в "паради", а кінця світу і другого наступу так і не наставало. Це кидало тінь на науку як таку і практику передбачень щодо руху планет. Хоча астрологія ніколи не розглядала цикли та з'єднання як кінець, а лише як зміни, зміну епох.

Багато віруючих вважали, що астрологія не зачіпає душу, а стосується лише погоди та медицини. Невіруючі схиляються до матеріалістичних та раціональних поглядів на життя та світобудову. І те й інше світосприйняття астрологія не вкладалася.

І ще один аспект – змінювалася мова та понятійний апарат. Вводилися нові наукові поняття та назви, і астрологічні поняття виглядали дивно та архаїчно. Вони не могли бути описані в наукових категоріях, а символізм астрології ускладнював її розуміння. Так спроба осучаснити астрологію вихолостила ідею і призвела науку до занепаду.

Наприклад, завдяки лорду Роберту Бойлю, засновнику першої у світі академії наук, базові елементи астрології (вогонь, вода, земля, повітря) не витримали нових критеріїв хімічної атрибуції та були виключені зі статусу "першоелементів". Астрологія перестала бути рівноправною дисципліною, і потихеньку вигнали з університетів Європи.

Відродження астрології 20-21 століття

Практична астрологія була відновлена нещодавно межі 19-20 століть.

По-перше, завдяки європейським вченим елліністам, які зайнялися інвентаризацією та перекладом, а також публікацією грецьких текстів. І хоча це були історики та лінгвісти, астрологи отримали доступ до старовинних астрологічних текстів. Отже, почали перевіряти їх на практиці, ділитися думками, публікувати статті, які називають "Критичними виданнями". Далі більше: тексти стали перекладатися не лише з грецької мови, а й з латині та арабської. Найчастіше порівнюючи той самий текст, який зберігся різними мовами. Знання набули життя, з'явилися астрологи, які використовували ці знання на практиці, відповідно з'явилися нові книги, що переосмислювали традиційну астрологію.


Ну ось, із основними історичними віхами ми розібралися. Постаралася дуже коротко. У кожному періоді багато цікавого було, але завдання у цій статті ознайомити читача з основними історичними періодами розвитку науки, якій не одна тисяча років, та розумінням витоків.

У наступній статті ми поговоримо про філософію та зв'язок її з астрологією. Філософією у широкому спектрі – як про основні школи, а й у ширшому погляді життя взагалі.

Читайте також: Чого чекати від долі на рік Водяного Тигра: прогноз астрологів на 2022 рік