Забудова захищених територій набула країни особливий розмах. Ліс і узбережжя водойм масово забудовуються особняками і огорожуються метровими парканами, перешкоджаючи людям вільний доступ до куточків природи. "Неприємності" із приватною забудовою давно стали звичним явищем для України. Особливо не пощастило мешканцям тих населених пунктів, де є розвинена інфраструктура та мальовнича природа.
Читайте також: Бісить, що українські влада-можеджери хвалиться, немов царі
Зазначимо, що перекриття вільного доступу до води прямо суперечить Водному Кодексу України, в якому визначено поняття захисних смуг 25 – 100 м, залежно від величини водойми. У захисних смугах заборонено будь-яку забудову крім об'єктів інфраструктурного значення, використання територій у рекреаційних цілях (облаштування зони відпочинку) та у разі ведення сільського господарства. Але кого в Україні турбують ці "умовності"?
Про те, яким чином недоторканна земля йде у приватні руки, і що держава робить для збереження територій – у матеріалі Realist.online.
Більш рівні, ніж інші
Почнемо з того, що першими під забудову потрапляють береги річок та озер ближче до столиці. На засіданні Верховної Ради навесні цього року було озвучено, що майже все узбережжя від с. Проців до Переяслава Київської області заставлено котеджами та всілякими підприємствами. Але й живомісні куточки біля Чорного моря – теж ласий шматочок. Кілька днів тому на Одещині було викрито схему захоплення 4 га чорноморського узбережжя рекреаційного призначення, що належить Міноборони України. Слідчі Державного бюро розслідувань встановили, що протягом трьох років на ділянці було збудовано понад сотню котеджів. Наразі справа розслідується.
Але й у кожному великому населеному пункті є закриті котеджні містечка. У Миколаєві такий куточок розташований біля річки по вул. Леваневці. Раніше земля належала дитячому табору "Піонерська іскра", але тепер там збудовано котеджі, територія охороняється. Про це повідомляє NikCenterTV .
Забудова річки котеджами у Миколаєві. Скріншот відео NikCenterTV.
У Житомирі повним ходом триває будівництво будинків на березі річки Тетерів, про що повідомляє " Журнал Житомира ". Раніше обласною прокуратурою було заявлено позов про визнання протиправним із вимогою скасувати рішення міськради про надання приватній особі в оренду земельної ділянки. І Королівський районний суд вимогу задовольнив. Але у 2016 році, за даними журналістів, там з'явився 15-метровий пірс, який відгородив частину річки.
А поблизу Черкас на березі Дніпра у с. Кедіна Гора, відхопили ділянку землі в заповідній зоні. За даними видання Kropyva , ділянка має в своєму розпорядженні все "необхідне" в тому числі, міні-острів для причалу кораблів, і спеціально намиту дамбу для створення міні-бухти.
Ну і, як не оминути селище Козин під Києвом, де живуть відомі в Україні люди. Ділянку лісу в кілька гектарів, яка за документами проходить як "об'єкт оздоровчого значення", просто привласнили найбагатші люди країни, повідомляють журналісти програми " Гроші ". На території одного з таких маєтків ніби розташоване скіфське урочище, де раніше проводилися археологічні розкопки.
Особняк у Козині, який приписують Рінату Ахметову. Скріншот із відео “Гроші”.
Читайте також: У Києві хочуть збудувати ТРЦ прямо на озері: мешканці обурені
"Липові" документи та "свої" люди
Яким чином бізнесу та приватним особам вдається прибирати до рук земельні ділянки, не зважаючи на законодавство? Як розповів Realist.online директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, для цього широко використовуються фальшиві документи.
"Якщо власники фірми хочуть отримати землю, вони знаходять чорних реєстраторів - приватних нотаріусів. Їм надають фальшиві документи на землю, які реєстратор не перевіряє. Після цього робляться документи про внесення до кадастру ділянки, закріпленої за цією організацією, потім дані Держгеокадастру вносить до публічної картки. Справа готова. У нас зараз йдуть суди Фастова Київської області, де липова фірма за допомогою чорних реєстраторів незаконно відібрали національний заказник лісу площею тисяча гектар", - розповів еколог.
Подібне відбувається постійно. Кілька місяців тому у Києві прокуратура виграла суд у киянина, який зробив самозахоплення ділянки на території пам'ятника національного значення "Городище та могильник IX-XIII ст. на Лисій горі (Юрковиця)" на вул. Отто Шмідта. Чоловік використав підробне рішення одного з районних судів Києва, а також залучив підставних осіб, за допомогою яких зареєстрував право власності на будинок, який нібито розташований на цій ділянці.
Схожий випадок із підробленими документами та "недобудованим будинком" до цього стався і в Хмельницьку, де фірмі вдалося забудувати частину узбережжя Південного Бугу. Афера була б неможливою, якби не допомога службових осіб із реєстраційної служби.
Справді, нечисті на руку держслужбовці тісно працюють у зв'язку із напівлегальним бізнесом. Та що держслужбовці! Просуванням масової забудови займаються самі депутати.
"Нещодавно Київрада проголосувала за надання якійсь фірмі трьох гектарів землі на Трухановому острові. І в цьому немає нічого дивного, тому що у Київраді сьогодні зі 120 депутатів, 80 - забудовники або їхні представники", - уточнив Володимир Борейко.
Видимість протидії
Чому державні органи, і насамперед прокуратура, мляво реагує на масові порушення із забудовою? За словами еколога, за часів президентства Петра Порошенка прокуратурі було завдано найпотужніших втрат.
"Була закрита екологічна прокуратура, яку лише недавно відновили, та й то в рамках Офісу генпрокурора (колишня Генеральна прокуратура). Але й там прокурорів - душ 15, а тому вони не встигають відпрацювати по всій країні. Ну і той факт, що прокурорів позбавили права прокурорського нагляду, сильно послабив відомство", - зазначає Володимир Борейко.
Водночас адвокат Ростислав Кравець вважає, що прокуратура має всі важелі протидії земельному дерибану. Бракує лише бажання.
"Що стосується земель лісового, водного фонду, прибережних зон, то на сьогодні сформована судова практика, коли незалежно від терміну давності, чи то 1996 р. чи 2000-ті, коли все купувалося і продавалося, у державну власність за бажання можна повернути землю, санаторії та ін.", - розповів він Realist.online.
При цьому адвокат не виключив корупційну складову, коли місцеві чиновники та прокурори додатково отримують хабарі за не поводження з позовами до суду. Більше того, Ростислав Кравець вважає, що багато прокурорів займаються здирством щодо нинішніх власників земельних ділянок.
"Якби хотіли повернути, давно б провели інвентаризацію земель в Україні, що можна зробити протягом кількох місяців. Після цього потрібно визначитися із землями, які були відчужені незаконно. При цьому існує ризик, що в ході процесу прокурори вийдуть самі на себе. Прийдеться зрештою зносити половину Конча-Заспи", - зазначає адвокат.
Загалом, вважає Кравець, держава сьогодні щодо земельного питання займається профанацією. Судячи з того, яким чином справи розглядаються в судах, влада не має бажання повернути втрачені території до держвласності.
На закінчення
Майже всі державні структури сьогодні багато в чому деградовані та частково позбавлені можливості реагувати на зловживання. При цьому не варто забувати про створені системою сприятливі умови масових зловживань, чим активно користуються силовики та чиновники, які тісно співпрацюють із приватним капіталом.
Загалом, в Україні склалася ситуація, за якої люди з грошима мають більше прав та можливостей, ніж ті, хто створював країну, закладав її промисловий та інфраструктурний потенціал, а сьогодні змушений існувати на жебрачну пенсію, не маючи можливості відпочити у створених ними ж базах. відпочинку та санаторіях, бо їх давно прибрали до рук "господарі життя".
І це поганий сигнал. Держава, в якій більшість населення поставлена на межу виживання, не має майбутнього. Про який розвиток може йтися, коли 90% людей щодня думають де взяти грошей на продукти, одяг, комуналку, чим погашати іпотеку? Якоїсь миті пружина може не витримати, і у вирі подій гроші, зв'язки, котеджі в Козині та Конча-Заспі навряд чи будуть щось означати.
Читайте також: У Києві зранку знесли історичну садибу Барбана
