Навіщо потрібен бокс добровольцям Тероборони? На перший погляд, відповідь на це питання очевидна, бо в окопах ринги не встановлюють, благородних турнірів не проводять. Особливо в умовах сучасної війни, де 80-90% уражень наноситься вогнем артилерії і навіть стрілецькі бої рідкість, а рукопашні сутички це вже скоріше з галузі кінематографа. Про який бокс може йтися?
Однак у добровольчому формуванні №2 (ДФ №2) територіальної оборони Білогородкої сільсьої територіальної громади (СТГ) Київської області думають інакше. Ініціатива організувати заняття з боксу для добровольців ДФТГ виникла відразу після закінчення гарячої фази російської агресії на Київщині, коли добровольці вступили до фази навчальної: осягають тактичну, стрілецьку, медичну підготовку та інші військові дисципліни, а на початку червня бійці Тероборони почали боксерські тренування.
У Білогородці понад 20 років успішно функціонує боксерський клуб "Армада" під головуванням майстра спорту СРСР Абдураїма Ташийовича Рискулова. Свою патріотичну позицію "Ташийович", як поважно називають тренера жителі Білогородки, яскраво показав у перші дні широкомасштабної агресії Росії. Тоді в медіа з'явилися повідомлення, що у москві йде вербування найманців на війну до України серед остарбайтерів із азіатських республік колишнього СРСР.
Прес-центр Білогородського укріпрайону поширив відеозвернення, в якому Рискулов звернувся з закликом до земляків-киргизів та інших тюркомовних громадян ні в якому разі не їхати в Україну, а тим, хто туди вже потрапив негайно здаватися в полон. Саме до Ташийовича й звернулися добровольці із проханням організувати навчання шляхетному бойовому мистецтву.
"Не питання. Техніку поставимо – будете орків валити з одного удару", - погодився Абдураїм Рискулов і почав тренування, зрозуміло, безкоштовно.
За словами тренера, з добровольцями працювати цікаво, бо швидко "схоплюють" техніку, але, на жаль, майже всі мають "слабку дихалку", що викликало необхідність розробки специфічних методик тренувань.
"В віці 53 років не страшно походити трошки на бокс. Насправді це мене мотивує, підбадьорює, загартовує плюс приємне спілкування з адекватними колегами, побратимами. Це класно.
Інакше себе сприймаєш. Ти не просто як то кажуть якась розхлябана маса. Ти - зібраний боєць, налаштований на перемогу", - розповідає доброволець ДФТГ Олесь Ковальчук.
За його словами, навантаження переносе "без проблем", мало того "ще й хочеться більше".
"Звичайно ми на ринг не підемо, не будемо виборювати якоїсь першості. Це для фізичної підготовки та підтримки настрою", - підсумовує Ковальчук.
"Зал боксу став для мене центром для світосприйняття. По-перше, тому, що я там можу викластися фізично на повну. По-друге, я завів друзів, знайомих і осіб, які стали спаринг-партнерами в залі боксу так і партнерами в житті, тому, що у нас відповідний однаковий світогляд, і патріотичні переконання. Є і інші питання на які ми знаходимо відповіді один з одним і обговорюємо і політичну, і економічну ситуацію і інше. Тобто бокс – став тим об’єднуючим фактором, який об’єднав однодумців, як у світі спорту і у житті загалом", - вважає доброволець Віталій Стельникович.
За його словами, на тренуваннях буває важко”завдяки нашим видатним тренерам", але ж "ця важкість компенсується досягненнями".
Ось таким чином добровольці Білогородської ТРО підтримують свою фізичну і, як з'ясувалося, й моральну форму. За великим рахунком, яка різниця англійський бокс чи японське карате? Адже головне бути у формі, а добровольцям ДФТГ вона ще стане в нагоді.
Відео автора, фото Олесь Ковальчук
